Українська мова 10 клас

Завдання на 25.05.2020

27.05.2020

28.05.2020

29.05.2020

Розділові знаки в складному реченні

1)    Конструювання-відновлення

Переробити прислів’я, надавши їм первісного вигляду

Коли здобудеш освіту, то побачиш багато світу.

Якщо хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.

Брехня мов куля зі снігу, бо що далі котиться, то більша стає.

2)    Дописати речення, додавши кілька підрядних частин

І ніякі вітри не спроможні розвіяти густі пахощі…

Щоранку… вона бреде в буйні пшениці…

Василеву любов… народжував степ…

Свіжий вітер повіяв з моря…

Перед очима розстилався степ…

Навколо стояла така тиша…

Раптом так потемніло…

Лід був такий прозорий…

Настала осінь…

Сідає сонце над золотим лісом…

На рідне поле впав туман…

Високі гори кидали тінь на дорогу…

3)    Установити відповідність

1.     Доведеться нахилитись 2.     Не кажи гоп 3.     Коси, коса 4.     Не шукай правди в інших 5.     Скривився 6.     Багач не відає

А) поки роса Б) доки не прескочиш В) що бідний обідає Г) як середа на п’ятницю Ґ) щоб води напитись Е) коли в тебе її нема

4)    Пунктуаційний практикум

Поставити розділові знаки

Глибше орати більше хліба мати.

Казав овес сій мене в болото буду золото.

Теплий квітень мокрий май буде у стодолі рай.

Прийде літо все розмаїто прийде зима нічого нема.

Май холодний рік хлібородний.

Чайки сідають у воду чекай доброї погоди.

Слово не горобець вилетить не спіймаєш.

Скільки вовка не годуй а він все одно в ліс дивиться.

Зробив діло гуляй сміло.

Доки сонце зійде роса очі виїсть.

Пожалів вовк кобилу зосталися хвіст і грива.

5)    Конструювання-дослідження

З поданих речень утворити речення з різними видами зв’язку. Пояснити розділові знаки

У вечорах, що встали як вітрила, простелено шляхів зелений біг. Природи гнеться соковита сила, і пахне хлібом батьківський поріг.

Послухайте, як солов’ї співають! У співі кожен полум’ям горить… Вони мені на плечі присідають, немовби в лісі на дубову віть.

 Тихе літо знов насниться. Даль і синь. І все як є, соловейко – сіра птиця пісню-золото кує. Заплітає в пісню ниті із струмків, лугів. Дубів, з вечорової блакиті заклинає голубів.

Йому-бо здавалося, що солов’їна повінь ота сягає тільки до Дніпра, а далі проста лається така безмежна синя широчінь вод, що й оком не зглянеш.

Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових наметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг.

Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив сніг, а Василькові згадалась тепла, ясна батькова хата.

Він глянув навкруги: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки.

Олена пильно дивилася межи дерев, їй все здавалося, що вона бачить то сина, то свитку Василькову, то кінські ноги…

Василько вйокнув на коней, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними.

Весело рипіли сани, весело бігли коні, хоч дорога була трохи забита.

6)    Коментоване письмо

Біжить автобус, і лепечуть липи із давніх, ще потьомкінських часів.

Я пускаю низом пісню, а мені за дорогою грубше обзивається луна.

Чи то праця задавила молодую силу, чи то нужда невсипуща його з ніг звалила.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Дітям здавалося, що вже вечір і що зараз прийде мама.

Неприємно, коли п’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг.

З одного боку – дуби, як стіна, з іншого – лавою буйні хліба.

Минулася буря – і сонце засяяло.

Хто волю хоче вбить – загине.

Прокотився грім з розгоном, грають блискавок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі.

Промчало літо, осінь промайнула, зима махнула на прощання білим рукавом.

Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише.

Не бійтесь заглядати у словник: то пишний яр, а не сумне провалля.

Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини.

Поглянь у себе: море там вирує,міниться і грає.

Махнула осінь у ліси – вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами.

Гляне – холодною водою обіллє.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка?

Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді!

Завдання на 21.05.2020

Тема. Тестування у форматі ЗНО

Виконати завдання за посиланням

https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Ukr-mova_lit-ZNO_.2019-Zoshyt_1.pdf

Завдання на 20.05.2020

Тема.Основні правила постановки розділових знаків у простому й складному реченнях, при прямій мові й діалозі (повторення)

Завдання необхідно виконати до  21 травня 10:00

Код доступу 7840546

join.naurok.ua

Завдання на 18.05.2020

Тема. Контрольна робота за ІІ семестр

Контрольна робота розпочнеться о 12:00

Завдання на 13.05.2020

Тема. Тестування у форматі ЗНО

Пройдіть пробне тестування у форматі ЗНО за посиланням

https://zno.osvita.ua/ukrainian/347/

Завдання на 06.05.20

Тема. Правописні норми

Перевірка раніше засвоєних знань

Пройдіть тестування за посиланням
№1

https://webpen.com.ua/pages/Pravopys_Pryholosnyh/suffixes.html

№2

https://webpen.com.ua/pages/Pravopys_Pryholosnyh/Sproschnnia_v_prygoloshyh.html

Завдання на 14.05.2020

Тема. Самостійна робота на повторення

 завдання активне

 до15 травня 16:00 

Код доступу 716837

join.naurok.ua

Завдання на 07.05.2020

Тема. Орфографічний практикум

1. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : 

а) священний, щоденник, віддаль, лляти; 

б) священник, потомственний, Генадій, барокко; 

в) суддя, інтермецо, військкомат, овва. 

2. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : 

а) статтей, лібретто, Зміїний, безсмертя; 

б) лляти, мільйонний, довгожданий, тераса; 

в) життєпис, іподром, акумулятор, долар. 

3. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : 

а) асортимент, голландський, Поволжя, річчю;

 б) Запоріжжя, ссавець, розвантажений, заввишки; 

в) військомат, долар, шаленний, небачений. 

4. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) ллють, спросоння, піддашшя, ссати; 

б) подорожю, паморозю, попадя, стаття; 

в) несказанно, мільйонний, невинність, численний. 

5. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : а) честю, бадилля, божественний, паморозю; 

б) юннат, силенний, панна, ссавці; 

в) бовваніти, почуттів, спросоння, областю. 

6. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : 

а) контрреволюція, Голландія, сторіччя, зрання; 

б) блаженний, воз’єднання, еммігрант, Бессарабія; 

в) імміграція, іподром, десерт, бюлетень. 

7. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : 

а) свяченний, невпинність, попідтинню, віссю; 

б) хрещений, здійсненний, військкомат, попадя; 

в) прусський, подання, памороззю, кутя. 

8. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) лляти, шосе, анотація, вілла;

 б) лібретто, імунітет, судівство, рілля;

 в) ілюзія, фін, кіннота, антена. 

9. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : а) нездоланий, колосся, лібрето, воз’єднання;

 б) навантажений, попідтинню, манна, бонна; 

в) нетто, асамблея, навмання, радістю. 

10. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних : а) юннат, ссавці, соколиний, щоденний;

 б) оббити, десерт, Міссурі, колосся; 

 в) бруто, священник, касса, ірраціональний.

11. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних: 

а) тижневий, проїздний, улесливий, чесний;

б) місцевість, виїзний, щасливий, рідкісний; 

в) обласний, хвастливий, гігантський, невістці. 

12. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних: 

а) форпостний, корисний, баласний, щасливий; 

б) доблесний, усно, звісно, хворостняк;

 в) шістсот, провісник, вискнути, свиснути. 

Виконане завдання надсилати на пошту kovalinka50@gmail.com 07.05.2020

Завдання на 04.05.2020

Тема. Основні орфограми в суфіксах

Опрацювання теоретичного матеріалу

Правопис суфіксів

Іменникові суфікси

1.  Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик, -щик завжди пишуться з и: мінометник, кранівник, пальчик, прапорщик, хвостик.

2.  Суфікс -ив-(о) (виражає збірне поняття, що позначає ма­теріал чи продукт праці) завжди пишеться з и: морозиво, добриво, паливо.

3.  У суфіксах -альник, -ильник, -ільник, -альність після л пе­ред наступним н завжди пишеться м'який знак: діяльність, складальник, волочильник.

4.  У кінці суфіксів -аль, ень, -ець, -ець, -їсть, -тель завжди пишеться м'який знак: скрипаль, блазень, стрілець, іта­лієць, здібність, учитель.

5.  У суфіксах -инн(я) (іменники середнього роду із значенням збірності), -інн(я) (іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи и, і), -енн(я) (іменники серед­нього роду із постійно наголошеним коренем), анн(я) та -янн(я) (іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи а, я) завжди пишеться подвоєна літера н: соняшничиння, возіння, ведення, закликання.

6.  Суфікси -ен(я) і -єн(я) вживаються в іменниках середньо­го роду четвертої відміни: кошеня, цуценя, жабеня.

7.  Суфікси -енк(о), -єнк(о) вживаються переважно у прізви­щах: Баглаєнко, Симоненко, інколи — у загальних назвах: крамаренко, безбатченко.

8.  Суфікси -еньк(о), -єньк(о) вживаються для творення зменшено-пестливих форм: рученька, серденько, і пишуться з м'яким знаком після н.

9.  Суфікси -иськ(о), -іськ(о), -ищ(е), -їщ(е) використовують­ся для творення слів емоційно-негативного забарвлення. У таких утвореннях після приголосного пишеться буква и, а після голосного — ї: бабисько, ведмедище, побоїще.

10.Суфікси ич, -ович вживаються тільки для творення чоло­вічих імен по батькові: Олександрович, Григорович, Савич, Лукич.

11.Суфікси -івн(а), їівн(а) використовуються тільки для тво­рення жіночих імен по батькові: Олександрівна, Григорів­на, Анатоліївна, Геннадіївна, Савівна.

10. Суфікси -івк(а), -ївк(а), -овк(а) використовуються для творення іменників жіночого роду від інших частин мови: гаївка, полівка, підготовка.

11. Суфікс -ок вживається в іменниках чоловічого роду (у формі непрямих відмінків суфіксальний о випадає): візок, місток, грибок. Після м'яких приголосних перед цим суфіксом пи­шеться м'який знак: пеньок.

12. Запозичені суфікси -ир, -ист, -изм пишуться після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: пасажир, стажист, метеоризм.

13. Запозичені суфікси -ір, -іст, -ізм пишуться після всіх при­голосних (крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р): пломбір, стиліст, ідеалізм.

14. Запозичені суфікси -їр, -їст, -ізм пишуться після голосних: конвоїр, акмеїст, героїзм.

Прикметникові суфікси

1.  Суфікс -н- вживається у більшості якісних та відносних прикметників твердої і м'якої групи: дружній, східний; мільярдний, дорожній.

2.  Суфікси -анн-, -енн- підкреслюють найвищий вияв ознаки, мають наголошений суфікс і завжди пишуться з подвоєно: літерою н: несказанний, нездоланний, невблаганний.

3.  Суфікс -ичн- вживається після кінцевого приголосного основи д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (такі прикметники утворюються від запозичених основ): фізичний, логопедичний, граматичний.

4.  Суфікс -ічн- пишеться після всіх приголосних (крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р): офтальмологічний, хірургічний, хімічний.

5.  Суфікс -їчн- пишеться після голосних: прозаїчний, героїний.

6.  Для творення присвійних прикметників від іменників першої відміни використовується суфікс -ин-, який після усіх приголосних (крім й) подається з літерою и: сестрин, Олесин, бабусин, а після голосного чи апострофа — з ї: Наді- їн, Маріїн. Так само записуються присвійні прикметники, утворені від назв тварин: пташиний, солов'їний.

7.  Суфікс -увага-, а після м'якого приголосного -юват-, вживається у прикметниках для вираження ознаки певною мірою: зеленуватий, старуватий, синюватий.

8.  Суфікс -оват- вживається у прикметниках, якщо наголо­шується суфіксальний о: плисковатий.

9.  Суфікс -овит- вживається у прикметниках для вираження високого вияву ознаки: гордовитий, талановитий.

Дієприкметникові суфікси

1. Суфікси -т-, -ан-, -єн-, -н- вживаються для творення ді­єприкметників пасивного стану минулого часу, причому суфікси -ан-, -єн-, -н- завжди пишуться з однією літерою н: неоцінений, незлічений, несказаний, доведений. Суфікс -л- вживається для творення дієприкметників ак­тивного стану минулого часу: зжовклий, горілий.

-         Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса - ськ.

Зразок: Калькутта - калькуттський.

Індія, Рига, козак, чех, Буг, парубок, Крим, Норвегія, Цюрих, комендант, інтелігент, Рим, Ватикан, Люксембург.

- Утворіть іменники, що означають належність до місця народження, нації: Харків, Вінниця, Молдова, хутір, Київ, Канада, Львів, Крим, Данія, Корея, Фінляндія, Швеція, Франція, Черкаси, Феодосія, Москва.

- Утворіть чоловічу і жіночу форми по батькові (усі правильні варіанти):

Іван, Олексій, Кузьма, Ілля, Федір, Микола, Григір.

- Перепишіть текст, вставляючи (за необхідності) пропущені літери.

Сестер навчають дев'ять років. Кожна повин...а підтвердити своє покликан...я. Кожна повин...а дотримуватися обітниці бідності і обітниці служін...я бідним. Вони не можуть працювати на багатих і брати гроші за зроблен...е, якими б мотиваціями це не було продиктовано. Вони повин...і зберігати постійно емоційну рівновагу, зберігати спокій й не відчувати потреби розповідати й обговорювати пережите і побачен...е, яким би воно не було. Вони повин...і торкатися до хворих і вміти це робити з любов'ю. Вони повин...і розуміти, що потрібно їхнім підопічним. Це робота нескінчен...а, тому що хвороби і нещаст...я незнищен...і в люд...ькому роді ( З інтерв’ю з Матір’ю Терезою).

Завдання на 27.04.2020

Тема. Стилістичні засоби лексикології та фразеології

Слово є основною одиницею мови і мовлення, пов’язаною з усіма іншими мовними одиницями. На відміну від менших одиниць мови (звуків, морфем), слово характеризується самостійністю і повнозначністю. Водночас слово є будівельним матеріалом для більших одиниць — словосполучення і речення.

Значення слова не є монолітним. Воно як конструктор: складається з елементів –цеглинок інформаційних, іноді – цеглинок емоційних, ще якісь значеннєві цеглинки дістаються йому від інших слів, що стоять поруч. Це так звані  семи, відповідно значення слова називають семантикою. 

Словниковий склад мови вивчає наука лексикологія. 

Важливим стилістичним засобом української мови є синоніми. Завдяки синонімам ми маємо можливість не тільки уникати повторів, а й збагачувати нашу мову, робити її виразнішою та гнучкішою.

    Виконання тренувальних вправ. 

Вправа 1. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях. 

Безмежне поле, неглибока річка, видніється на горизонті, сміливість у бою, збагнути прочитане, багатобарвна вишивка.

Вправа 2. Запишіть прислів’я. Підкресліть антоніми. Як впливають вони на зміст і виразність прислів’їв? 

1. Вгору не підскочиш, униз не провалишся. 2. Хто високо літає, той низько сідає. 3. Зле – не гнися, добре – не пнися. 4. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. 5. Свої сухарі кращі чужих пирогів. 6. Від гніву старієш, від сміху молодієш. 7. Молодість лінива – то старість плачлива.

Українська мова багата на виражальні засоби, які дають змогу відтворити радість, смуток, возвеличити людину чи засудити її негативні риси. Якщо забрати з мови сталі вирази, вона втратить смак, колір і принадність. 

Вправа 3. Запишіть, вибравши з дужок слово, що утворює з поданим фразеологізм. Розкрийте значення записаних фразеологізмів. Забивати (цвях, баки, в дерево), узяти (книжку, стілець, моду), читати (оповідання, нотації, афіші), кусати (хліб, яблуко, лікті), продавати (молоко, м'ясо, витрішки), гратися (іграшкою, із братом, із вогнем), піймати (м’яча, рукою, облизня), сидіти (поруч, на стільці, в печінках), тримати (за руку, марку, портфель), йти (гуртом, в руки, пішки), піднімати (на руки, із землі, на глум), справляти (весілля, лежні, хрестини), дати (у борг, сторчака, пораду).

Вправа 4. Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Домашнє завдання. Уявіть, що ви – члени олімпіади з української фразеології. Деякі учасники нечітко або неправильно пояснили значення фразеологізмів. Виправте помилки в поясненнях.

Дерти носа – думати; як вареник у сметані – нестійкий у своїх поглядах, ідеалах; хоч з лиця воду пий – так спітнів, не чути ні рук ні ніг – змерзнути; пройти вогонь і воду – зазнати випробувань; знімати стружку – докоряти комусь; устромляти палиці в колеса – забавлятися, бешкетувати.       

Завдання на 29.04.2020

(пара)

Тема. Тренувальні вправи

Пригадаймо!

1.     Що вивчає лексикологія?

2.     Що таке лексика?

3.     На які групи поділяється лексика української мови з погляду її походження?

4.     Що таке незапозичені слова? На які групи вони поділяються?

5.     Що таке запозичені слова (слова іншомовного походження)? Для чого нам потрібно вміти користуватися словником іншомовних слів?

6.  Що таке активна лексика української мови?

7. Які слова належать до активної лексики?

8.Що таке пасивна лексика?

9.Які слова належать до пасивної лексики

10.Що таке історизми (архаїзми, неологізми)?

11.На які групи поділяються слова за сферою вживання? (Загальновживані й стилістично забарвлені слова (терміни, діалектні, професійні й просторічні слова, офіційно-ділова лексика).

12.Що таке загальновживана лексика?Які групи слів належать до неї?

13. Що таке стилістично забарвлена лексика? Які групи слів належать до неї?

14.Що таке професійні слова?Наведіть приклади

15. Які слова називаються термінами? Наведіть приклади.

16.Що таке діалектні слова? Наведіть приклади.

17.Що таке просторіччя? Наведіть приклади.

18.Яка лексика називається офіційно-діловою? Наведіть приклади.

19.Що є предметом вивчення фразеології?

20. Що таке фразеологізми?

21. Як ви розумієте вислів «стійке сполучення слів»?

22. Наведіть приклади фразеологізмів.

23. Яку синтаксичну роль виконують фразеологізми?

24. Для чого, на вашу думку, укладено фразеологічні словники та фразеологічні довідники?

25. Які є джерела фразеологізмів?

26. Назвіть групи слів, що входять до такого джерела фразеологізмів як спостереження людей у професійній діяльності та побуті.

27. Назвіть фразеологізми, що виникли з такого джерела як Античні міфи та література.

28. Назвіть фразеологізми, що виникли з такого джерела як Біблія та Євангеліє.

29. Назвіть фразеологізми, що виникли з такого джерела як вислови відомих людей.

30. Що ще може бути джерелом фразеологізмів?

31. Що таке прислів’я? Наведіть приклад.

32. Що таке приказка? Наведіть приклад.

33. Що таке афоризми або крилаті вислови? Наведіть приклад.

34. Яке значення для мови мають фразеологізми?

Виконаймо вправи

Вправа 1. Дібрати й записати до слів українські відповідники.

Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.

Для довідок: Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.

Вправа 2. Диктант із коментуванням. Записати речення. Іншомовні слова підкреслити, з’ясувати їхнє значення.

Елегію бджола на скрипці грає, а сонях гра на кобзі золотій. Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. Ніхто не знав, ніхто не чув, як міністр інкогніто прибув. Город – це розкішна проза, що написана в стилі бароко. Слова ж знецінились, та й лік пішов не в грамах, а на тонни… Принцесо Анно, вже готова ванна…

Вправа 3. Прочитати прислів’я. Вказати застарілі слова, пояснити їх значення.

         Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.

Вправа 4. До поданих застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова.

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок: Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

Вправа 5.  Розподільний диктант. Загальновживані та діалектні слова записати у дві колонки.

Вітер, легіт; легінь, парубок; печаль, туск; говорити, гуторити; пательня, сковорода; капелюх, крисаня; бордзо, швидко; джерга, ковдра; дядько, стрий; відьма, мальфівниця; рантух, хустина; кобівка, кошик; жарти, фіґлі.

Вправа 6. Дібрати до поданих діалектних слів літературні відповідники (у дві колонки).

Жовнір (1), керниця (2), коц (3), кошуля (4), ногавиці (5), митка (6), ожіг (7), тупиця (8), фамілія (9), фая (10), пироги (11), ринка (12).

Для довідок: Буря (10), вареники (11), ганчірка (6), каструля (12), ковдра (3), кочерга (7), криниця (2), сім’я (9), сокира (8), солдат (1), сорочка (4), штани (5).

Вправа 7. Записати фразеологізми. Пояснити їхнє значення. 2-3 фразеологізми ввести письмово до самостійно складених речень.

Точити теревені; бити байдики; мокрим рядном накрити; у сірка очей позичати; побити горшки; гнути кирпу; задніх пасти; передати куті меду; залити сала за шкуру.

Відповіді:  точити теревені (базікати, безпредметно говорити); бити байдики (нічого не робити); мокрим рядном накрити (накинутись на когось із докором); у сірка очей позичати (про людину, яка соромиться ганебного вчинку); побити горшки (посваритися); гнути кирпу (задаватися); задніх пасти (бути останнім, відставати в чомусь); передати куті меду (перебрати у чомусь зайвого); залити сала за шкуру (завдати комусь лиха).

Вправа 8. Записати фразеологізми, дібравши до кожного фразеологізм-антонім. Скласти й записати речення з однією з антонімічних пар.

         1) За тридев’ять земель  2) Не видавиш ні слова ; язик без кісток. 3) Не викурити й ладаном. 4) Як гриби після дощу 5) Як черепаха; як слимак6) Тримати хвіст трубою 7) Сам не свій 8) Пустити в очі оману  9) Пройти крізь вогонь і воду 

Довідка: // під самим носом// не заманити й калачем  // як язиком злизало // як стріла; як на пожежу  // опускати руки // на сьомому небі// відкрити очі// мало каші з’їсти// на язик

Вправа 9. Розподільний диктант. Розподілити слова у два стовпчики за стильовою належністю: нейтральні і стилістично забарвлені.

         Безмежний, бланк, владолюбивий, внаслідок, гарний, гідроліз, діловий лист, дорогий, дослід, зарево, зірниця, значення, контракт, край, любісінько,  майбутній, метелиця, обережно, одненьке, очікуваний, поцінувати, раптово, результат, рефлекси, розпорядження, сніжок, спектр, старанно, стратегія, талановитий,  указ, формула, хлопчисько, чистий.

Вправа 10. Гра «Редактор». Відредагувати подані сполучення слів, записати правильний варіант у зошит.

На мій адрес надійшов лист; виборна компанія; приймати участь; з відділку кадрів зникла особиста справа; покажчик можливостей; особовий підпис; вступний взнос; наличні гроші; канцелярські принадлежності; жила площа; заключати угоду.

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО

Щороку тестовий зошит ЗНО з української мови пропонує одне завдання на знання фразеології. Найчастіше - це тест із вибором однієї правильної відповіді, але бували також завдання на встановлення відповідності. На жаль, не існує стандарного переліку фразеологізмів, які потрібно вивчити, готуючись до ЗНО.

Методи запам'ятовування :

1. Роздрукуйте перелік, позначте ті фразеологізми, які точно знаєте. Надалі працюйте із "проблемними" для вас фразеологізмами.
2. Вивчити всі фразеологізми за один раз неможливо. Розподіліть їх на частини та вчіть систематично.
3. Для найскладніших створіть картки: з одного боку фразеологізм, з іншого - його значення. Можна навіть спробувати пограти в гру "Знавець фразеологізмів" з друзями, які також готуються до ЗНО :)
4. Також можна виписувати складні фразеологізмі (зі значеннями) на стікери й приклеювати їх на видному місці (робочий стіл, біля ліжка, дзеркало у ванній). Коли ці фразеологізми запам'ятаються, клейте нові.
5. Частіше використовуйте вивчені фразеологізми в побутовому мовленні. Ваші друзі будуть вражені! :)
6. Використовуйте зображення для запам'ятовування (можна знайти в Інтернеті або ж створити самостійно)
   

Вивчіть ці фразеологізми

https://maximum.fm/15-vluchnih-ukrayinskih-frazeologizmiv-na-vsi-vipadki-zhittya_n127373

Завдання на 30.04.2020

Тема. Словотворчі засоби 

Ø Що вивчає словотвір? Яка є інша назва цього розділу науки про мову? (Дериватологія)

Ø Що таке основа слова? Які основи називаються похідними?

Ø Яка морфема називається префіксом? коренем? суфіксом? закінченням?

Ø Яка основа називається твірною?

Ø Чи правильне твердження: «Твірною основою може бути лише корінь»? (Ні, нею може бути й усе слово)

Ø На які дві групи поділяють способи творення слів? (Морфологічні й неморфологічні)

Ø Що є основним засобом морфологічного спо­собу творення слів? (Афікси)

Ø Назвіть морфологічні способи творення слів, дай­те їм характеристику, наведіть приклади. (Префік­сальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, без­афіксний, складання, абревіація.)

Ø Які способи творення належать до неморфологічних? (Морфолого-синтаксичний (перехід однієї частини мови в іншу), лексико-синтаксичний (зрощення слів: сьо­годні), лексико-семантичний (переосмислення вже існу­ючих у мові слів: коваль (професія) і Коваль (прізвище))

Запам'ятайте!

•  Перехід прикметників в іменники називається субстантивацією.

•  Перехід різних частин мови в займенники нази­вається прономіналізацією.

•  Перехід інших частин мови в прислівник нази­вається адвербіалізацією.

Спостереження над мовним матеріалом.

- Подумайте та скажіть, чи правильно буде вважати спорідненими такі слова: дихати, надихати, натхнення, тхір, затхлий? (Перераховані слова є історично спорідненими. Тут корінь «дих» (дх) з давнього «дых». У трьох останніх словах дзвінкий [д] перед глухим [х] «оглушився» в [т] ).

- Як довести, що слова «наука», «вчення», «учити», «вчитель» — споріднені? (Представлені слова мають таку структуру: на-ук-а, вч-енн-я, уч-и-ти, вч-и-тель. Первісний корінь тут «ук» — як у слові «наука»; у слові «учити» відбите чергування [к] з [ч] (перше замінне пом'якшення); у слові «вчення», як і в попередньому випадку, [к] чер­гувався з [ч], а [у] з нескладотворчим [в]; такі ж зміни сталися і у слові «вчитель»).

rПрочитайте речення. Чи погоджуєтеся ви з роздумами Соломона про мудрість? Зробіть морфемний та словотвірний аналіз виділених слів.

 1). Блаженна людина, що мудрість знайшла.

2). Де є страх Господній, там початок премудрості.

3).Картай свого сина, коли є надія навчити.

4). Коли народ нерозумний, має багато володарів.

Робота з таблицею.

Р о з р і з н я й!

Морфемний аналіз слова	Словотвірний аналіз слова
1.Поділити слово на морфеми (корінь, префікс, суфікс, закінчення). 2.Виділити основу, змінюючи форму слова, і закінчення. Указати, похідна чи непохідна. 3.Назвати корінь, дібравши спільнокореневі слова. 4.Назвати префікси та суфікси — словотвірні вони чи формотворчі. 5.Визначити можливі чергування звуків у морфемах. 6.Пояснити зміни у складі слова (спрощення, перерозподіл, ускладнення)	1.Слово, що аналізується. 2.Назвати твірну основу і словотвірні засоби. 3.Визначити спосіб творення.

 Стилістичні можливості словотвору важко переоцінити, адже словотворчі афікси сприяють збагаченню словникового складу мови, вони використовуються як засіб значеннєвого розрізнення лексичних одиниць, що розвиваються з одного кореня.

Стилістичні властивості слів, утворених певним способом, виявляються при зіставленні лексем, що мають один корінь і значення, але різне словотвірне оформлення.

Так, старослов'янські суфікси -ств(о), -зтв(о), -цтв(о) та -ість (людство, посередництво, дійсність), суфікси греко-латинського походження -ізм (-изм, -ізм) — історизм, архаїзм, українізм) та  суфікси –ння, -ття (визнання, забуття, становлення) надають словам здебільшого книжного забарвлення.

Слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та згрубілості-збільшеності частіше вживаються в розмовному і художньому стилях (рівнесенький, теплісінький; лапищі, хижачка).

Емоційно насиченими є і слова, утворені без суфіксів (вись,
блакить).                           

Стилістичні можливості префіксів поступаються перед суфік­сами. Відтінок урочистості надають застарілі префікси па-, пра-, уз- (узлісся, паморозь, прабатьківщина), книжний характер за­безпечують запозичені префікси анти-,

 архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра- і подібні (антитіла, псевдонародність, контр­аргументи, ультразвуковий).

Стилістичні можливості мають і інші способи словотвору— основоскладання (самоаналіз, мовознавство — книжний харак­тер); словоскладання (цар — жайворонок — художній стиль, кіловат-година — науковий стиль).

rУтворіть словотворчі ланцюжки слів із тим самим коренем, але з різними суфіксами.

Вітер, сонце, друг, дитина.

rПрочитайте вірш. Випишіть слова, які мають стилістично забарвлені суфікси, визначте, якого стилістичного забарвлення вони надають і словам, і тексту. Чому слова саме з такими морфемами вжито в поезії для дітей?

Хто так плаче жалібненько за вікном? 
То до нас прийшов маленький гном. 
Стукати у двері він стидається, 
І за кущиком біднесенький ховається. 
Моя Таня вигляне в віконечко, 
Усміхнеться їй ласкаве сонечко, 
Гарна киця чемно замуркоче 
І залізти через шибку схоче. 
Таня забавки на лавку повиносить 
І побавитися гномика попросить. 
Він розкаже їй найкращу казку 
І у гості прийде вже на Пасху. 
Разом підуть пасху посвятити, 
І свячену воду будуть пити, 
Заспівають пісню Великодню, 
В бабці малюватимуть писанки, 
І до Тані прийдуть коліжанки. 
Вже під вечір гномик попрощається 
І у свою казку заховається. 
Рано-вранці мама Таню збудить, 
Але гномика вона ще не забуде, 
Буде за вікном його шукати, 
З братом обійде довкола хати; 
І Мар'яночці про гномика розкаже, 
І який маленький був, покаже. 
Гномику маленький, не ховайся, 
А до Тані знову повертайся, 
Бо вона тебе вже полюбила, 
Шкода: мама рано так збудила. 
Мрій, дитино, ти у Божій ласці, 
Ще життя твоє у снах, у казці. 
Спокоєм хай сяє твоя хата, 
Виростай в долонях теплих тата! 
Гномик твій ще спуститься з небес, 
Ще почуєш ти:"Христос Воскрес!"

rПерепишіть речення. Підкресліть префікси, які виконують стилістичні функції; визначте, які саме.

1.Народ – як шукач золота, він вбирає, зберігає й несе, шукаючи протягом багатьох століть, тільки найцінніше, найгеніальніше. 2. Мені здається, друже, що голови навіть наймудріших людей тупіють, коли вони зберуться разом, і що там, де найбільше мудреців, найменше мудрості (Ш.Монтеск'є).3.Уміння відчувати добро – то найвища людська мудрість (В.Сухомлинський).4.Не багатьом відомі уми, що загинули від перепрацювання, у більшій мірі вони ржавіють від невикористання (К.Н. Боуві)

Домашнє завдання: Виконайте тестові завдання.

1. Слова запеленгувати, заплескати, запрошувати утворені:

а) префіксальним;

б) суфіксальним;

в) суфіксально-префіксальним способом;

г) відкиданням значущих частин.

2.  Слова заслужений, лимонний, цілинний утворені:

а) префіксальним;

б) суфіксальним;   

в) суфіксально-префіксальним способом;  

г) відкиданням значущих частин.

3.  Слова затишок, підлісся, підосичник, узбережжя, узгір'я утворені:

а) префіксальним;

б) суфіксальним;

в) суфіксально-префіксальним способом;

г) відкиданням значущих частин.

4.  Слова засів (від засівати), заслін (від заслоняти); затиск (від затискати), зачин (від зачинати) утво­рені:

а) префіксальним;

б) суфіксальним;

в) суфіксально-префіксальним способом;

г) відкиданням значущих частин.

5. Слова дизель-поїзд, домна-гігант, завод-автомат, орлан-білохвіст, стоп-кран утворені складанням:

а) цілих слів;

б) твірних основ за допомогою сполучних звуків;

в) частини слова і цілого;

г) частини основ.

6. Слова вартовий, мостова, учительська, черговий утворені:

а) злиттям сполучень слів в одне слово;

б)  переходом слів з однієї частини мови в іншу.

7. Записати правильно слова:                             

Пів(села), пів(ягоди), пів(Києва), синьо(окий), життє(радісний), темно(червоний), пів(години), пів (ящика), пів (Європи).

8. Записати одним словом; з утвореними словами скла­сти речення:

Два, поверх; край, знати; дощ, міряти.

9. Зробити словотвірний аналіз слів:

Повітроплавець, п'ятирічний, прикордонник.

10.Визначити, яким способом утворені подані слова:

     Півострів, фізико-математичний, драмгурток, стоп-кран, ЗНО.

11.Записати  складноскорочені слова,   визначити  їх рід.

Медичний санітарний батальйон, командир дивізії, санітарний пост, медична сестра, будівельні матеріа­ли, драматичний гурток, державна установа.

12.Записати по два-три приклади на кожен спосіб словотвору.

Завдання  на 22.04.2020

(пара)

Тема. Орфоепічний практикум

1. Пригадаймо

Орфоепія (від грецьк. orthos — правильний і epos — мовлення) — це сукупність правил вимови, що становлять систему норм літературної мови; розділ мовознавства, що вивчає правила літературної вимови.

ОРФОЕПІЧНІ ПРАВИЛА ВИМОВИ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

[а], [і], [у]	вимовляються чітко і виразно у будь- якій позиції в слові: [а]рмія, б[а]шт[а]н, р[а]д[а]; [з'ір], [т'існо]; д[у]б, к[у]ди
[о]	вимовляється чітко на початку слова і в наголошеній позиції після твердих і м’яких приголосних ([о]браз, м[о]л[о]к[о], ль[о]х). Ненаголошений [о] в позиції перед  наголошеними [і] [у] вимовляється з наближенням до [у] — [оу]: [гоулубка], [зоузул'а]
[е]	чітко й виразно вимовляється тільки в наголошеній позиції: [ден'], [горобец'], а також на початку слова: [епоха], [елег’ійа]. Ненаголошений [е] вимовляється наближено до [и] — [ие]: [ниесу], [миен'і]. Перед складом з наголошеним [у], [і], [и] він майже переходить в [и], перед складом з [а], [о] — вимовляється як звук середній між [е] та [и] — [еи]: [сеило], [веисна]; перед складом з [е] — вимовляється з незначним наближенням до [и]: [меине], [неисе], [беиреза]
[и]	вимовляється виразно в позиції під наголосом: [вишн'а], [лине] та перед [й]: [виесокиї]. Вимова ненаголошеного [и] наближається до [е]: перед складом з наголошеним [е] вимовляється як [еи]: [жиеве], [тиехен'кий], перед складами з іншими голосними наближення до [е] мало помітне: [жиевий], [диев’іц':а], [диевуйус']

ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

дзвінкі приголосні	не втрачають дзвінкості в кінці слова та в позиції перед глухими приголосними (крім [г], [з]): [горб], [пох’ід], [наказ], [н'іжка], але [н'іхт'і], [леихкий], [ш:умом] (з шумом); у префіксі без- [з] не оглушується
глухі перед дзвінкими	вимовляються дзвінко внаслідок асиміляції за дзвінкістю: [бород'ба], [проз'ба], [воґзал], [фудбол]
губні [б], [п], [в], [м], [ф]	у кінці слова вимовляються твердо: [с'ім], [др'іб], а перед [і] — напівпом’якшено: [б’іл'], [в’ік], [м’іж], [п’ід], [ф’ігура], у словах іншомовного походження зберігають пом’якшення перед голосними заднього ряду ([у], [о], [а]): [б’уро].
Шиплячі	в кінці слова і складу, а також перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] завжди вимовляються твердо: [п’іч], [курча], [чес'т'], [чаша]. Лише у позиції перед [і] ці звуки вимовляються напівпом’якшено: [нож’і], [груш’і], [оч’і]
[ц] у кінці слова	завжди вимовляємо [ц']: [к’інец'], [хл'ібец'], [сиенйц'а]; крім слів іншомовного походження та вигуків: [палац], [бац]
буквосполучення дж, дз	передають одну фонему в межах морфеми: [джеирело], [дзеркало]; або дві різні на межі морфем: [надзвуковий]
щілинний [г] проривний [ґ]	вимовляється як гортанний: [гай], [гор'іх], [гора], [гуси], [сн'іг], [агроном], а проривний [ґ] звучить у небагатьох словах: [аґрус], [ґанок] та інших

Записати подані слова

[зо^узул'а], [чес'т'], [ди^ев’іц':а], [надзвуковий], [ле^ихкий], [бе^ирес':а], [анеґдóт], [арти́с'ц'і], [багáч:ати], [бол'іц:е], [бород'бá], [брáц’кий].

Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Позначте в словах орфограму "Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів".

1. В ж..тті лиш сила нищить пер..шкоди (І. Франко).

2. Здобуті розгоном чи нахрапом пер..моги не бувають тр..вкими й тр..валими (З журналу).

3. Ми з ж..ття зр..вали наріст моху (Т. Севернюк).

4. Цілющої води я зач..рпнув з гл..бокої кр..ниці (П. Мовчан).

5. Д..тинства теплий віт..р з очей моїх сльозинку вит..р (О. Довгоп'ят).

6. Обр..ває віт..р п..люстки п..чальні в синій т..шині (Б. Сосюра).

7. В..слуємо. А із в..сла в..селка зводиться в..села. За селами с..пнули села, мов квіту річка нан..сла (О. Довгий).

8. До м..нулого в..ртати підганяє мене спом..н (Б. Мордань).

9. Від людського поговору не запнешся пел..ною (Народна творчість).

Акцентологічні норми сучасної української літературної мови

Наголошування іменників

1. У віддієслівних іменниках на -ання, -ення частіше наголошено суфікс: навчання, піз­нан­ня, запи­тан­ня, читання, видання, вчення;

2. Абстрактні іменники на -ина,утворені від прикметників, мають наголос на за­кін­чен­ні: старовина, глибина, величина, височина, новина;

3. Складні слова з компонентом -пис мають наголос на голосному, що стоїть перед цим компонентом: літопис, рукопис, правопис, перепис, живопис;

4. У словах іншомовного походження компонент -метр є наголошеним:кіло­метр, сантиметр, дециметр,проте у назвах приладів наголос падає на сполучний голосний: термометр, хронометр, гідрометр;

5. У словах іншомовного походження з компонентом -лог цей компонент є наголошеним: монолог, діалог, каталог;

6. У словах іншомовного походження з компонентом -кратіянаголо­шено склад -кра- : демократія, бюрократія, аристократія;

7. В іменниках першої та другої відміни, в яких у називному відмінку множини наголошено закінчення, у разі поєднання з числівниками два, три, чотиринаголошують основу: два сини, три шляхи, дві книжки;

8. Англійські і німецькі прізвища зберігають наголос на першому скла­ді (Фішер, Дікенс), французькі – на останньому (Дассен, Екзюпері), поль­ські – на передостанньому (Міцкевич, Словацький). Незначна частина прі­звищ в українській мові змінила наголос: (Нью­тон, Рентген, Шекспір);

складні іменники мають наголос здебільшого на першій частині: всесвіт, Чорнобиль, Жовтобрюх.

Наголошування дієслів

Існують розбіжності між говорами південно-західного наріччя (ходжу, було, при­нести) і південно-східного: ходжу,було,принести, проте наголос українсь­кої літературної мови в основному сформувався на основі південно-східних діалектів. Тому варто звернути увагу на такі правила:

1) у дієслів з наголошеним -ти під час відмінювання наголошуємо останній склад: вести– веду, ведемо, ведете, іти– іду, ідете.

2) безпрефіксні дієслова, в яких наголошено суфікс, у першій особі однини теперішнього часу мають наголос на закінченні, а в інших особах – на корені: ходжу, пишу, люблю, роблю, кажу, печу, бережу, але хочу.

3) у дієсловах, що в минулому часі жіночого роду мають наголос на закінченні, залишають такий самий наголос і в множині: була – були, взяла – взяли, знайшла – знайшли.

Переглянь відео, випиши слова, запам'ятай їх наголошення

Прослухай пісню. Можливо, тобі  допоможе вивчити наголошення слів  саме вона.

Перевір себе

Виконай тестові завдання

1.     Прочитайте речення.

А з(1)мля л(2)жить м(3)дова, а поля пожаті мріють, на городах дост(4)гають гарбузи зеленоребрі.

Літеру и треба писати замість  цифри (0,5 б)

А.   1

Б.     2

В.    3

Г.     4

2.     Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка(0,5 б)

А.   Шел..стіти, г..рой, глиб..на

Б.     Б..региня, скр..готати, л..мон

В.    Кл..котіти, ст..жина, заб..ру

Г.     Л..тіти, мереж..во, пов..рхово

3.     Правильно написано усі слова рядка(0,5 б)

А.   Допомогати, коровай, зломити

Б.     Отаман, горячий, ламати

В.    Солдат, богато, качан

Г.     Калач, допомога, гонити

4.     Спрощення  приголосних  позначається на письмі в усіх словах рядка (0,5 б)

А.   Тиж..невий, форпос..ний, вартіс..гий

Б.     Хвас..нути, піс..ний, заздріс..ний

В.    Кількіс..ний, хворос..няк, бриз..нути

Г.     Влас..ний, ціліс..ний, шелес..нути

5.     Орфографічну помилку допущено в рядку (0,5 б)

А.   Здолати втому допоможе контрастний душ.

Б.     Відбулася позачергова сесія областної ради.

В.    Ви можете під’єднати швидкісний Інтернет.

Г.     Заповідники сприяють охороні рідкісної флори.

6.     М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка(0,5 б)

А.   Пол..ща, л..вівський, низ..кий, мен..ше

Б.     Тернопіл..ський, ніч..ка, дяд..ко, бат..ко

В.    Біл..ше, київс..кий, Гуцул..щина, піс..ня

Г.     Л..отчик, Уман..щина їдал..ня, взірец..

7.     Без апострофа треба писати усі слова рядка (0,5 б)

А.   Мор..як, за..ява, різдв..яний, м..який

Б.     Зв..язок, п..юре, б..юджет, гр..юкіт

В.    Під..йом, зар..яд, карб..юратор, об..єм

Г.     Дзв..якнути, духм..яний, св..ято, б..юро.

8.     Орфографічну помилку допущено в рядку (0,5 б)

А.   Справжньою самовідданістю

Б.     Дивовижною подорожю

В.    Батьківською заповіддю

Г.     Невиразною тінню

9.     Утворіть нові слова від поданих за допомогою префіксів(2 б)

Префікс

1.      З-

2.      С-

3.      Зі-

4.      Без-

Слова

А.   а.      Хмарний, коштовний, корисливий

Б.     б.      Шукати, святити, шепотіти

В.    в.      Шкребти, рвати, м’яти

Г.     г.       Нести, важити, ламати

Д.    д.      Хвилювати, питати, говорити.

10. Записати слова фонетичною транскрипцією(2 б)

Возиться, доріжці

        11. Знайти слово, у якому наголос не на першому складі (1)

12. Познач наголос у словах (3)

ВАГИ
ВИПАДОК
ВІЛЬХА
ВЧЕННЯ
ГЕТЬМАН
ДАНО
ДОНЬКА
ЖАЛІСЛИВИЙ
ЗРУЧНИЙ
КАМБАЛА
КИШКА
КОЛІЯ
КОСИЙ
НІЗДРЯ
ОЦЕТ

Увага!!!!Виконане завдання надсилати на пошту kovalinka50@gmail.com 23.04.20 з 18.00 до 20.00. 

Завдання на 23.04.2020

Тема. Контрольний диктант

                                            Чайна церемонія 

   Ступивши до саду запрошені ніби(то) перетнули межу звіл(ь?)не(нн,н) я від буде(нн,н)ості. Стежка вела через сад розділяюч(иД) його на кіл(ь?)ка однакових частин. Очі насолоджувалися ніжним цвіті(нн,н)ям плодових дерев на тлі густої зелені сосон і к(і,и)парисів спалахами феєрверків квітів серед укритого мохом камі(нн,н)я. Аж ос(ь?) і чайний будиночок. Мален(ь?)кий казковий палац під витонченою покрівлею б(о,а)гато декорований різ(ь?)бле(нн,н)ям. Мовчазне захопле(нн,н)я відтворилося на обли(чч,ч)ях гостей які (по)черзі занурювали руки в посудину з водою й проходили в будиночок.  

  (Не)велика кімната вміщувала чимало пр(е,и)дметів інтер('?)єру. Погляди пр(е,и)сутніх зупинилися на ніші із симетрично розміщеними каліграфічним сувоєм та ікебаною. Квіткова композиція була пр(е,и) чудовою// буя(нн,н)я кол(ь?)орів хризантем троянд лілій на тлі ніжних хмаринок суцвіт(ь?) сакури спалахувало справжнім феєрверком. 3('?)явився господар поклоном пр(е,и)вітав гостей і почав ро(з,спалювати вогнище. Звуки води що починала кипіти нагадували шурхоті(нн,н) я травневого дощу по молодому листю й сповнювали простір кімнати благодатною насолодою. Господар бамбуковим пензликом збив у густу піну заварений порошком зелений чай і простягнув кожному чашку ароматного напою. Бул(ь?)ки піни лопалис(ь?) у вишуканих порцелянових чашках з тонким квітковим ро(з,с)писом немов нагадуюч(ид) про пли(нн,н) іс(ь?)т(ь?) і скороминущіс(ь?)т(ь?) бу(тт,т)я.  

171 слово                                                      3 журналу

Увага!!!! Диктант  надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 25.04. з 18.00 до 20.00. Надсилайте, будь ласка, вордовський документ. Так легше виправляти помилки.

Завдання на 13.04.

1.Перевірте виконання тестових завдань

1Б, 2А, 3Б,4Г, 5В,6Г

Шановні учні! Прошу звертати увагу на моє прохання надсилати завдання в певний час. У мене, крім вас, є ще й інші учні. Поштова скринька переповнена. Шукати саме ваші листи серед сотні інших важко.

Тема. Контрольна робота . Синтаксичні норми

Контрольна робота

І рівень ( 6 балів)

1.      Укажіть правильне твердження.

§  А  Граматична  основа —  це  частина  речення.  Складається з підмета  і присудка.

§  Б  Присудок —  головний  член  речення, що  виражає  ознаку, приписувану підметові.

§  В  Простим є присудок, який виражений дієсловом.

§  Г  У ролі  іменної частини  складеного присудка можуть  бути будь-які частини мови, окрім особливих форм дієслова.

2.      Укажіть речення, що мають складений дієслівний присудок.

§  А  Я міг щось  забути.

§  Б  Зобов’язаний допомогти старому.

§  В  За рідний край віддать готові вони свою гарячу кров.

§  Г  Я був без  імені, без роду й племені  

3.      Укажіть речення, що не мають складеного іменного присудка.

§  А  Гарним був Київ у цей свіжий осінній ранок  

§  Б  Голуби ті були навдивовижу кожному  

§  В  Гірські печери  затоплені водою  

§  Г  Ти матимеш змогу перевірити свій запас.

4.      Укажіть речення, у якому неправильно розставлено розділові  знаки.

§  А  Жайворонок  з’явився до тепла, а  зяблик — до холоду.

§  Б  Мене  все життя  ваблять,  і  хвилюють  зорі, місяць,  ніч…

§  В  У  темному  гаю,  в  зеленій  діброві,  на  припоні  коні  отаву скубуть, сідлані коні, вороні,  готові  

§  Г  Весь час чарівний, барвистий світ мінився.

5.      Зазначте речення з відокремленими прикладками.

§  А  А  він  шугав  між  блакитним  небом  і  зеленим  морем… 

§  Б  Стоять в шинелях,  забрьохані, без шапок…  

§  В  Другий  сусід  мій,  Григорій Шиян,  вирішив  не  покидати своєї хати.

§  Г  Стукнувшись об пом’яті, ніби пошматовані зубами, дошки помосту, паром  зупинився 

6.      До якого виду належить речення Солі одержують за допомогою хімічних реакцій.

§  А  Означено-особове речення.

§  Б  Неозначено-особове речення.

§  В  Узагальнено-особове речення.

§  Г  Безособове речення.

7.      Укажіть речення, де неправильно розставлено розділові знаки.

§  А  Він  вийшов  з  дому,  супроводжуваний  спокійною,  ласкавою, ніжною материнською усмішкою.

§  Б  Мово ненина, батьківська мово, що здолала найтяжчі віки,що  засяяла  так  веселково,  перелившись  в  пісенні  рядки (М. Карпенко).

§  В  І  золотої  й  дорогої мені, щоб  знали  ви,  не жаль моєї  долі молодої  (Т. Шевченко).

§  Г  Зрозуміло,  цією  теоремою  Піфагор  найбільше  уславився серед математиків  (О. Вишня).

8.      До якого виду належить речення Вік живи — вік учись(Народна творчість)?

§  А  Двоскладне речення.

§  Б  Називне речення.

§  В  Означено-особове речення.

§  Г  Узагальнено-особове речення.

9.      Укажіть слова, що не є вставними.

§  А  Навіть.

§  Б  Мабуть.

§  В  На жаль.

§   Г  По-перше.

10.   До якого виду належить речення Чесне діло роби сміливо(Народна творчість)?

§  А  Означено-особове речення.

§  Б  Неозначено-особове речення.

§  В  Узагальнено-особове речення.

§  Г  Безособове речення.

11.   Укажіть речення, у якому немає відокремленого означення.

§  А  Повненька, жвава і весела, з сірими прудкими оченятами, з ямочками на щоках і двома косами… справляла приємне враження  (О. Десняк).

§  Б  Сильна  і  вправна,  вона  працювала  завзято  й  самовіддано (В. Собко).

§  В  В’ється степова, безкінечна, покручена дорога.

§  Г  Степ,  оповитий  тишею,  дихав  пахощами  росяних  трав (П. Панч).

         12. Відокремлена обставина є в усіх реченнях, окрім

§  А Але захопившись красою теплого ранку я проґавив кілька разів рибу і перестав стежити за поплавцями.

§  Б Раптом ця красива пташка хлюпнула у воду, сховалась на мить і зразу вихопившись помчала над водою з різким свистом, схожа на синю стрілу.

§  В Городяни замкнулися в місті, і, маючи великі запаси продуктів, стали до захисту зі зброєю в руках.

§  Г Розбуджений подихом весни Дніпро гнівно трусонув могутніми плечима й скинув із себе крижаний панцир зими.

§  Д Покірні, тихі вони рівно палають, як свічі у церкві.

ІІ рівень

1. Дайте визначення поняття, навівши приклад (1 б.).

Пряма мова – це

    2. Установіть відповідність (2 б.).

	Схема		Речення
1.	«П?» - а.	А	Журливо ти хитаєш головою і кажеш В нас дороги розійшлись.
2.	А: «П».	Б	Порфирові згадалось дідусеве прислів’я Відвага мед п’є хотів навіть повторити його, але скромність  щодо своєї особи таки стримала від похвальби.
3.	А: «П!» - а.	В	Тут заночуєм, на краю села, сказали люди, у вдовиній хаті.
4.	«П, - а, -п».	Г	Зводиться сива голова, сплескують  долоні і прорізує тишу мамина окличка Синочку мій дорогенький.
		Д	Чому ж ти не спиш, доню питає мати.

Ключ

1

2

3

4

    3. Розставити розділові знаки у реченнях із прямою мовою, накреслити до них схеми. Перебудувати речення із прямою мовою на речення із непрямою мовою (3б)

1. Скажи до мудрості Ти сестра моя а розум назви другом. 2.Заслаб чумак молоденький упав та  й  лежить ніхто ж його не спитає Що в тебе болить. 3. Заженуть мене сини на піч думав старий Кайдаш майструючи в повітці швидко на піч заженуть.
Увага!!!!Виконане завдання надсилати на пошту kovalinka50@gmail.com тільки14.04з 18.00 до 20.00. Надсилайте, будь ласка, вордовський документ. Так легше виправляти помилки.

Завдання на 15.04.

Тема. Повторення. Фонетика

Пригадаймо!

- Як називається?

1.Розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови .

2. Розділ мовознавства, що вивчає нормативну літературну вимову.

3. Наука про знаки письма, співвідношення між буквами і звуками .

4. Розділ мовознавства , що  встановлює і вивчає загальноприйняті правила написання слів.

5.Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.

Перевір себе!

1.Фонетика

2.Орфоепія

3.Графіка

4.Орфографія

5.Лексикологія

Продовж речення

1.В українській мові ____ звуків. 2. В українській мові____ букв. 3. Співвідношення між буквами і звуками вивчає________________ 4. Звуки ми чуємо і ___________________ 5.Букви ми бачимо і___________________ 6. Сукупність букв, розташованих у певному порядку , називається ________. 7. Звуки, що складаються тільки з голосу -____________________. 8. Звуки , що складаються з голосу і шуму або тільки  з шуму - це_________. 9. Голосних звуків ________________ 10. Приголосних звуків ____________. 11. Букви, які позначають 2 звуки ______________. 12. Не позначає звука____________________

Переглянь відео

Дзвінкі

[б]

[г]

[ґ]

[д]

[ж]

[д͡ж]

[з]

[д͡з ]

[д']

[з']

[д͡з']

Глухі

[п]

[х]

[к]

[т]

[ш]

[ч]

[с]

[ц]

[т']

[с']

[ц']

[ф]

Перечитай теоретичний матеріал (параграф 3,4)
 Виконай тестові завдання

1. Позначте рядок, у якому всі слова починаються з голосного звука.

A ідея, яблуня, озеро, умитий

Б юшка, адреса, істотний, узимку

В утиск, ім’я, академічний, освоювати

Г азарт, єдність, італійський, являтися

Д ярус, ячмінь, юність, інтерн

2. Позначте рядок, у якому всі наведені приголосні звуки є дзвінкими.

А [б], [ г], [з], [ж], [ґ], [дз]

Б [д], [г], [ к], [з], [п], [ч]

В [ф], [с], [ш], [х], [ц], [ч]

Г [дж], [т], [ж], [ґ], [с], [д]

Д [з], [с], [т], [ґ], [ ц], [ф]

3. Знайдіть відповідний парний приголосний за глухістю — дзвінкістю.

                               А [ґ]

                               Б [к]

 [г]                         В [х]

                               Г [ф]

                               Д [в]

4. Позначте рядок, у якому всі слова мають наголос на першому складі.

А палка, вода, земля, четвірка

Б руки, галченя, радість, весняний

В олень, сила, мати, жовтий

Г шофер, русло, черствий, новий

Д дочка, вівця, доменщик, голова

5. Позначте рядок, де в усіх наведених словах зміна місця наголосу

змінює значення слова.

А вікна, руки, казки, моря

Б мука, замок, плачу, сім’я

В пізнаю, виміряю, вивозити, переказати

Г хліба, жита, городина, зерна

Д рано, город, погляд, славно

6. Позначте рядок, у якому всі приголосні звуки дзвінкі.

А агроном, друзі, вітер

Б райдуга, сонце, мороз

В багаж, ґедзь, жадоба

Г автор, ніжність, джунглі

Д марка, лампа, найняти

7. Позначте слово, фонетична транскрипція якого не відповідає орфоепічній нормі.

А здобути — [здоубу́ти]

Б стежка — [сте́шка́]

В боротьба — [бород′ба́]

Г лелека — [леиле́ка]

Д пильно — [пи́л′но]

8. Позначте слово, фонетична транскрипція якого не відповідає орфоепічній нормі.

А метелек — [меите́лиек]

Б пісня — [п’і́с′н′а]

В пір’їна — [п’ірі́ина]

Г вокзал — [вокза́л]

Д вісь — [в’і́с′]

9. Позначте рядок, у якому всі приголосні звуки глухі.

А фісташка, сітка, фікція, шепіт

Б шпіц, качка, дзвін, колір

В тітка, важіль, шафа, нігті

Г чітко, хутко, отже, доріжка

Д безлад, холод, комар, чаша

10. Визначте рядок слів, у якому немає помилки в чергуванні голосних звуків.

А юність — юності вісь — осі слово — слів виріс — виросла

Б піст — постувати промінь — проміня папір — папіру Василів —Василевого

В шести — шість смуток — смутку рій — рою оберіг — оберігу

Г борона — борін бюлетень — бюлетня ворота — воріт борода — борід

Д коло — кіл любов — любві село — сіл дорога — доріг

11. Визначте рядок слів, у якому немає помилки в чергуванні приголосних звуків.

А крутити — кручу молотити — молочу їздити — їзджу лагодити — лагоджу

Б радити — раджу хотіти — хочу колихати — колишу товкти — товчу

В зв’язати — зв’яжу сказати — скажу водити — вожу возити — вожу

Г просити — прошу виростити — вирощувати колихати — колишу

водити — провожати

Д ходити — ходжу шелест — шелещу мазати — мащу котити —

кочу

12. Визначте, у якому рядку зміна наголосу змінює значення слів.

А наго́ло́, на́да́ний, нена́си́тний, алфа́ві́т

Б ве́дме́жина, шко́да́, де́ре́н, типо́ви́й

В за́вжди́, зокре́ма́, апо́стро́ф, байду́же́нький

Г по́ми́лка, комба́йне́р, за́го́ловок, за́вжди́

Д ду́жки́, ви́ра́з, хо́да́, зна́чни́й

13. Визначте, у якому рядку правильно наголошені всі слова.

А зага́дка, санти́метр, русло́, обру́ч

Б діало́г, ти́гровий, це́нтнер, мокре́нький

В руно́, ру́товий, лісозахисни́й, садо́вий

Г товщі́нь, токови́ще, нови́й, зане́сти

Д листо́па́д, навча́ння, доку́мент, діа́метр

14. Укажіть рядок, у якому неправильно вжито літеру ґ.

А ґатунок, ґніт, ґазда, ґаблі

Б ґирлиґа, ґлей, ґедзь, ґеґати

В ґанок, ґрунт, ґуля, ґрати

Г ґамма, ґривня, ґротеск, ґранат

Д ґаздиня, ґоґель-моґель, ґрунт, ґудзь

Завдання на 16.04.

Перевірмо тести

1.В. 2.А. 3.В. 4.В 5.Б. 6.В.7.Б. 8.В.Г. 9-. 10.Г. 11.Б 12.Б 13.А. 14.Г

Тема. Вживання ь й апострофа

1. Перегляньте відео

Запишіть слова в дві колонки: 1) у які вставили м’який знак; 2) у які не треба вставляти м’який знак.

Кавказ..кий, тюр..ма, астрахан..ський, різ..бяр, арал..ський, камін..чик, ремін..чик, щіл..ний, емул..сія, мален..кий, електропаял..ник, астрахан..ці, щонаймен..ший, нян..чити, економіч..ний, шахтарс..кий, емал..ований.

Ключ. З перших букв прочитаєте крилатий вислів.


Від поданих іменників утворити присвійні прикметники.

Наталка, ласунка, кицька, донька, вчителька, галка, Галька.

Поставити іменники у формі місцевого відмінка однини.

Виделка, яблунька, соломинка, зупинка, ненька, сходинка, гілка, черешенька, тарілка, голка, нянька, сльозинка.

Утворити від поданих іменників прикметники.
Дерево, солома, риба, жаба, камінь, олово, хлопець, жирафа, мавпа, морква, трава, торф.


До поданих слів додати префікси, що закінчуються на твердий приголосний.
Явитися, їсти, єднати, їздити.

I.    Вкажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
1.    Мар'яна, дев'ять, з'явитися, Стеф'юк, Лук'янівка.
2.    З'єднаний, рум'яний, дзвякнути, свято, цвях.
3.    Без'ядерний, надвечір'я, п'явка, міжбрів'я, кров'ю.
4.    Зоряний, солов'їний, буря, бур'ян, буряк.
5.    Вітряк, духмяний, різдв'яний, торф'яний, морквяний.

II.    У якому рядку всі слова пишуться з ь?
1.    Поділ...ський, домен...щик, черешен...ці, кул...ці, гіл...ці.
2.    Парас.ці, Гал...ці, Натал...ці, т...мяний, веселит...ся.
3.    Приятел...ці, нен...ці, дон...ці, різ...бяр, добровол...ці.
4.    Вел...можа, брех...ня, брен...кати, камін...чик, батьківський.
5.    Батьківщина, бан...ці, склян...ці, бал...зам, баб...ці.

ІІI.    У якому рядку в слові допущено орфографічну помилку?
1.    Свято, буряк, міжгір'я, бур'ян, кур'єр.
2.    З'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати.
3.    Роз'яснити, дит'ясла, пів'яблука, підв'язати, розм'якшити.
4.    Рум'яний, дзвякнути, цвях, дев'ятнадцять, торф'яний.
5.    М'ясо, м'язи, з'їзд, буря, моркв'яний.

IУ.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.
1.    Донецький, чернівецький, Гриц...ко, різ...ко, сон...ця.
2.    Багатьма, кін...чик, міл...йон, ремін..., літ...ні.
3.    Кіл...це, їдал...ня, учител...ство, німецький, доч...ці.
4.    Ручен...ка, джерел...це, Ковал...чук, вуз...ко, лял...ці.
5.    Т...мяний, радіст..., корис.тю, брен...кати, сім...десят.

У. Визначте, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
1. Мар'яна, Лук'ян, Заполяр'я, жираф'ячий, В'ячеслав.
2.    Дев'ять, возз'єднати, надвечір'я, полум'я, ім'я.
3.    Кров'ю, солов'ї, кам'яний, пам'ять, об'їзд.
4.    Дзв'якнути, п'явка, м'ясо, рум'яний, здоров'я.
5.    П'ють, в'язи, торф'яний, черв'як, краков'як.

УI.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.
1.    Брен...кіт, дон...ка, нян...ка, кобзар..., с.огодні.
2.    Т...мяний, різ...бяр, радіст..., с.міх, корис.тю.
3.    Снит...ся, косит...ся, лял...ці, виховател...ці, дівчинон...ці.
4.    Київс.кий, с.вято, тіл...ки, здаєт...ся, Натал...чин.
5.    Ган...ба, пісен..., кін..., близ...ко, лікар...

УII.    Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом.
1.    3...юрмитися, миш...як, верхів...я, п...єдестал, п...юре.
2.    Б...єлгород, Захар...їн, Монтеск...є, Руж...є, В...язьма.
3.    Мавп...ячий, тьм...яний, з...ясувати, роз...яснити, пів...яблука.
4.    Голуб...я, подвір...я, бур...ян, довір...я, дит...ясла.
5.    Духм...яний, прислів...я, полум...я, зв...язковий, Р...ябко.

VІІІ.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.
1.    Прияз...нь, вічність, кіл...це, намороз..., Ткач...ов.
2.    Вмивают...ся, присяд...те, майбутнього, миш...як, стан...те.
3.    Кур...йоз, медал...йон, компаньйон, інтерв...ю, тон...ший.
4.    С.огодні, різ...бяр, брен...кіт, ател...є, нян...чити.
5.    Міс..кий, суспільство, т...мяний, сторін...ці, зачіс..ці.

IХ.    У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?
1.    Поголів...я, безриб...я, горохВеЯний, В...язьма, п...ють.
2.    Торф...яний, без...язикий, пів...яблука, дит...ясла, пір...я.
3.    Об...ява, обеїзд, мор...як, черв...як, бур...як.
4.    Об...єкт, ін...єкція, св...ятковий, свеятослав, роз...яснити.
5.    Дзв…якнути, р...яст, арф...яр, сузір...я, подвір...я.

Х.    Вкажіть рядок, у якому всі слова слід писати з ь.
1.    Брен...кіт, мід..., тесляр, т...мяний, ред...ці.
2.    НяНеЧити, знан..., дівчинон...ці, стан...те, рибал...ці.
3.    Дон...чин, різ...бяр, місяц..., сердец..., сон...ця.
4.    С.огодні, ган...ба, вос.мий, лял...чин, кул...ці.
5.    Порт...єра, павіл...йон, міл...ярд, на гіл...ці, черешен...ці.

ХI.    Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з ь.
1.    Пал...ці, рибал...ці, кіл...це, ручен...ка, батен...ко.
2.    Тіл...ки, кин...тє, їдален..., пісен..., бал...ці.
3.    Ган...ба, л...он, д...оготь, т...охкати, близ...ко.
4.    Донец...кий, полеський, кін..., Натал...чин, гал...ці.
5.    Тр...ома, дяд...ко, бат...ко, робит...ся, смієш...ся.

ХІІ.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з апострофом.
1.    Кар...єра, комп...ютер, б...юро, б...джет, куп...юра.
2.    Бар...єр, прем...єр, п...єса, інтерв...ю, п...юре.
3.    Інтер...єр, грав...юра, б...юрократизм, кур...єр, п...єдестал.
4.    Ф...юзеляж, Монтеск...є, об...єкт, прем...єра, кап...юшон.
5.    Об...єктив, ар...єргард, ін...єкція, кар...єризм, краков...як.

Увага!!!! Відповіді на тести  надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 17.04. з 18.00 до 20.00. Надсилайте, будь ласка, вордовський документ. Так легше виправляти помилки.

Завдання для учнів 10 -Б класу на 30.03.20

1     § 24 (вивчити), вправа  296 (письмово)

    Виконати тести на повторення "Другорядні члени речення"

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Завдання 1-5 мають по п’ять варіантів відповідей, серед яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.

  1.  Позначте речення, у якому немає другорядних членів.

А Ліс іще дрімає...

Б Були падіння, злети, поразки та перемоги.

В Сьогодні сонячно.

Г Мені сумно.

Д У вас затишно.

  2. Позначте речення, у якому є додаток, виражений інфінітивом.

А Роса ще не встигла розійтися туманом по зеленому полю.

Б Мені не раз випадало раніш добре поживитися там на всяку дичину.

В Не знаю чому, але захотілося лягти і качатися по траві.

Г Вона прислухається до них і ще не наважується втрутитися, висловити свою думку.

Д На Слобожанщині господині просили посівальника обов’язково посидіти на порозі.

  3. Позначте речення, у якому є обставина, виражена інфінітивом.

А Обрій почала огортати все густіша й густіша темрява.

Б І, наче на її очах, узявся рости горох.

В І зараз же довелося жінці порати подвір’я.

Г Жайворонки сідали відпочити на спинах лелек.

Д Василь Іванович боявся підвести зір на близький правий берег Дніпра.

  4. Укажіть речення, в якому є означення, виражене неозначеною формою дієслова.

А Починали пастушити звичайно з семи років.

Б Звичай робити писанки, крашанки виник в Україні давно, ще з дохристиянських часів.

В Мені було велено однести корівці окраєць освяченої паски, притрушений сіллю.

Г На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами.

Д Після служби всі почали виходити з церкви з хоругвами, хрестом і плащаницею.

     5. Позначте речення, у якому конструкція з порівняльним сполучником не відокремлюється комами (розділові знаки опущено).

А Я підставив долоні під широкі як зелені ножі стебла осоки.

Б Вже ми для себе стали ніби снами і ніби піснею, що в небі тужить.

В Ніби хвилі розіллються голоси трембіти.

Г Тут городища як фортеці древні стоять окриті шкурами лісів.

Д Сама собою річка ця тече маленька річечка вузенька як долоня.

Завдання 6-10 мають по шість варіантів відповідей, серед яких ТРИ ПРАВИЛЬНИХ.

  6. Позначте речення, у яких є неузгоджені означення.

А Хазяїн хутора не відзначався особливою привітністю.

Б Тільки подекуди купчилися невеликі гайочки, низькі чагарі та поодинокі кучеряві верби.

В Здавна виникла у людей потреба обмінювати, продавати і купувати необхідні для життя речі.

Г Як хороше слухати пізнього вечора пташині крики у темному небі.

Д 3 ярмаркової колотнечі повз вітряки виїхали в рожевий надвечірній сонце грай.

Е В її темно-оксамитових очах вже не було ні подиву, ні сміху.

  7. Позначте речення, у яких є прямий додаток

А Оживають після зими краснотали на Турухановім острові.

Б Мрійливо леліє в чеканні розливів безкрая задніпровська далеч.

В Нетрищами мчав вірний і до кінця відданий їм чотириногий товариш.

Г Гусак обгорнув крилами гніздо з гусенятком.

Д Крайова преса була сповнена сенсаційними повідомленнями.

Е Гусак ліг на пісок і став тихо зализувати заболіле крило.

  8. Укажіть речення, в яких прикладки з означуваними словами пишуться через дефіс.

А Дрозди чикотні з діловитим азартом дзьобали ягоди.

Б А чабан Горпищенко тільки радується в душі.

В Ходила Мавка чарівниця, когось шукала між дерев.

Г А на колодках посеред двору аж сяє в білій сорочці веселий чарівник дід, що наворожив нам цей золотий вечір.

Д Князь Кий скликав усіх мужів на раду.

Е Немов вуж велетень, плазує серед степу шлях.

  9. Укажіть речення, у яких є обставина, виражена відмінковою формою іменника з прийменником.

А. Арсен сидів у човні біля своєї верби і пильнував за вудками.

Б Лисеня прудко підскочило й ухопило рибину передніми лапами.

В Однак наступного ранку лисеня прийшло знову.

Г Лисеня побачило у човні рибу, облизнулося й тихенько заскімлило.

Д Тоді Ласочка не скімлила й не молотила хвостом по траві, а лягала в траву й ждала.

Е А Ласочка сиділа нерухомо, пильно стежачи за поплавками.

  10. Укажіть випадки, де правильно визначено вид за значенням ужитої в реченні обставини.

А А лисеня вухами пряде, передніми лапами дрібушить-витанцьовує од нетерплячки. — обставина причини.

Б Одніс Арсен човна, полагодив вудки і сів ловити рибу. — обставина мети.

В Мав надію до дзвінка побачити Клаву.— обставина місця.

Г Зубр спочивав на рудій, густо встеленій глиці.—обставина допусту.

Д 3 дитячих років любила вона весну з її гомоном неспинної води. — обставина умови.

Е. Велично і врочисто промовляли руїни тисячолітньої давнини — форум, Колізей, храм. — обставина способу дії.

Завдання 11-13 мають на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного БУКВОЮ, доберіть відповідник, позначений ЦИФРОЮ.

  11. Укажіть відповідність між обставиною та способом її вираження.

А обставина виражена прислівником

Б обставина виражена відмінковою формою іменника з прийменником

В обставина виражена дієприслівником

Г обставина виражена інфінітивом

1 Вгамувавшись, лось лизнув припорошену снігом землю.

2 Я прийшов виконати княжу волю.

3 Попливла б я на схід сонця.

4 Править хтось малим човенцем, стиха весла підіймає.

5 Вони їхали царством весни.

  12. Установіть відповідність між виділеним словом та членом речення.

А Я прийшов напитися водиці.

Б Звичай посівати на Василя дуже поширений на Україні.

В Нам наказали поприбирати у класі.

Г Творити – це найбільше щастя для митця.

1 Підмет

2 Присудок

3 Додаток

4 Означення

5 Обставина

  13. Установіть відповідність між видом обставини та виділеним словом.

А Обставина часу

Б Обставина міри й ступеня

В Обставина місця

Г Обставина мети

1 Пісня в серці у мене бриніла.

2 Наперекір вогню й залізу ми наступаєм на село.

3 Кілька хвилин наступає мовчанка.

4 Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

5 Сповнилось серце ущерть.

Завдання виконати до середи 01.04.

Виконані завдання надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com 01.04. до 20.00

       ДОДАТОК
      Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована чи якого стосується дія, процес, ознака, стан.

     Додатки поділяються на прямі й непрямі. Прямий додаток вказує на об'єкт, безпосередньо охоплений дією, процесом або станом. Він залежить від перехідних дієслів і виражається знахідним відмінком без прийменника: Нашу радість і сум, нашу звихрену долю материнська любов, як весна, зігріва (В.Крищенко). У деяких випадках прямий додаток може виражатися й родовим відмінком без прийменника, а саме:

           якщо з перехідним дієсловом вживається заперечна частка не: Не зрони сльоз котра не зрадить ні життя, ні гніву... (Н.Кащук);

      якщо дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: Оксана наливає води; Я поставив пташеняті хліба.

  Непрямі додатки виражаються іменниками чи іншими субстан-тивованими словами у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших непрямих відмінків як з прийменниками, так і без них: Пашить медами скосистагора (Л. Костенко); У боротьбі немає одиниць (В. Поліщук)

     Непрямі додатки залежать від перехідних і неперехідних дієслів: Мрію пестив я свою пензлем, олівцем (М. Сингальський); Джерин садок заквітчався білим цвітом (І. Нечуй-Левицький).

   Непрямі додатки можуть також залежати від іменників, прикметників, дієприкметників та дієприслівників: І подвиг сторожа на маяку достоїн пісні, пензля і граніту (М. Рильський); Людські діла тривкіші від металу... (О. Корнійчук); Усе, що створюється справді великого в національній культурі, оповито мовою або опосередковано нею. Сприймаючи красу природи, незмірного світу, дитина має вдосконалювати могутній інструмент пізнання - мову (І. Вихованець).

Завдання на 01.04.2020

    Тема. Вставні слова, словосполучення
      1. Опрацювати параграф  25 .
      2. Переглянути відео.

 
     3. Вивчити слова, які ніколи не бувають вставними.

      Зверніть увагу! Комами не виділяються такі слова: навіть, майже, якби, часом, ніби, нібито, між тим, немовби, адже, все-таки, при цьому, якби, принаймні, от, за традицією, буквально, приблизно, до того ж, як-не-як, де-не-де, якраз, тим часом, зазвичай.

       4. Виконати вправу 304.

   Завдання на 02.04.

   Перевірмо домашнє завдання

   Вправа 304

    1. І мовчала струнка дорога, що , здавалося, в небо вела. 2. На думку античних мислителів, досконалим ораторське мистецтво може бути лише в руках хорошої людини. 3. На жаль, дерево росте повільніше, ніж людина. 4. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.5. Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе само прийде. 6. Сняться, мабуть, хлопцям сни погожі, певно, десь літають біля зір. 7. Я не гірший за інших, на щастя, і за інших не кращий, на жаль. 8. У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж , почуття гумору... 9. За свідченням дослідників літописів, вертеп, певно, виник ще в часи Київської Русі.

                                     Самостійна робота
  1. Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. 

         1. Археологи знайшли на схилах Старокиївської гори фундаменти князівського палацу, у якому цілком можливо жив сам Кий. 2. Пісня здавалося бриніла вже в ньому. 3. Повна хата людей і видно якісь питання обмірковують. 4. Нащо б бачте те згадувать що давно минуло. 5. Неси ж мене коню по чистому полю. 6. Веселеє колись село Чомусь тепер мені старому Здавалось темним і німим. 7. – Мамо гляньте як видно надворі.8. Ось нарешті видно віддалік її будинок. 9. Розваж мене музо моя ти порадо Так тяжко на серці в цей вечір мені. 10. Як дитиною бувало упаду собі на лихо То хоч в серце біль доходив Я собі встала тихо.

 Увага!!!!Виконане завдання надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 02.04. з 18.00 до 20.00

    Тема. Пряма і непряма мова

     1. Опрацювати параграф  26 .

     2. Переглянути відео.

         3. Виконати вправу 313.
        4. Вивчити наголошення поданих нижче слів.

                                                               Завдання на 06.04.
      Тема. Діалог. Цитата
    1. Опрацювати поданий нижче матеріал
       Діалог складається із реплік. Репліка — це одне чи кілька речень, сказані по черзі кожним учасником діалога. При репліках слова автора часто бувають відсутні.

    Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно при прямій мові.

— Мамо? — лунає в трубці рідний, змінений відстанню голос. — Це Андрій. Дзвоню з Житомира. У мене все гаразд.
— Як ви зіграли? — питаю.
— Нормально. Виграли з сухим рахунком. Ми їм закинули п’ять м’ячів.
— Ти забив гол?
— Я грав тільки в другому таймі. Забив четвертий м’яч.
— Як ти грав?
— Нормально… (Є. Гуцало).

Цитата — це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.

У цитаті не можна нічого змінювати (навіть розділових знаків). Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками. Якщо там, де робиться пропуск, стояли такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка, тире, то вони пропускаються разом із текстом, а на їх місці ставляться три крапки: Леонід Первомайський писав: «Я винний в тім, що світ не ліпший… Я винний в тім, що правди слово Ще схоже в ньому на брехню…» Три крапки в кутових (ламаних) дужках <…> у цитованому тексті означають пропуск кількох речень, абзацу чи більше.

Цитування буває кількох видів.

         Цитата може наводитися  у вигляді прямої мови із словами автора. Тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові.

       1.Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський проголошує: “Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить!”

          2.“Борітеся — поборете, вам Бог помагає!” — закликав Тарас Шевченко.
            3.“Лиш праця,— підкреслював Іван Франко,— світ таким, як є, зробила”.

          Цитата може доповнювати авторське речення, бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі самі вимоги, як і до непрямої мови. Цитата береться в лапки і починається з малої букви.

1. Шевченко оспівував безсмертя Прометеєве, його розшматоване серце, що “знову оживає і сміється знову”. (О. Гончар.)

2. Слово для Лесі Українки — це “гострий, безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч...” (П. Тичина.)

3. У своїх сонетах Рильський часто висловлював “пейзажем те, для чого слів нема людських”. (Д. Павличко.)

     Віршова цитата, якщо вона записана у вигляді строфи
, в лапки не береться.

    Не можна уявити собі письменника, який не любив би своєї мови, не пишався б нею, не розумів би безмежної могутності мови.

...Возвеличу

  Малих отих рабів німих!

   Я на сторожі коло їх

    Поставлю слово, —

сказав у тяжких, нестерпних умовах царської кріпосницької Росії Шевченко. (М. Рильський.)

У цитованому суцільним рядком вірші зберігається велика літера, яка була на початку кожного віршового рядка:

“Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не золотеє: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото” (Г. Сковорода).

    Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Перед дужками, у яких указане джерело висловлювання, зберігаються знак оклику, знак питання, три крапки та їх поєднання.

1. “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” (Панас Мирний).

2. “Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої” (Тичина Павло. З минулого — в майбутнє.— К.: Дніпро, 1973, с. 303). 

3. “Запашна, співуча, гнучка, м илозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визначення української мови!” (О. Гончар, стаття “Цвіт слова народного”).

4. “Іван Франко підкорив свою титанічну працю ідеалові свободи і рівності… Він сам написав стільки, скільки, мабуть, написали всі українські літератори дожовтневих часів…” (Д. Павличко).

Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки не береться, а назва джерела, звідки взято епіграф, або прізвище автора пишеться без дужок внизу справа під епіграфом. Наприклад, епіграф до вірша Максима Рильського “Землі”:

Земле, моя всеплодющая мати...

Іван Франко

        2.Переглянути відео

                                                     

      3. Виконати вправи

-   -      Спишіть текст з діалогом. Розставте розділові знаки

  Раптом я побачив як до горіха злодійкувато оглядаючись підійшов хлопець і здоровенною палицею заходився гамселити по гілках. Він намагався збити недозрілі горіхи. Хлопець був старший за мене але я вже не думав про це. Швидко кинувся до нього Ти нащо дерево нівечиш Хіба не бачиш що горіхи зелені А скільки гілок пооббивав… А ти хто такий Воно що – твоє Моє! Моє і твоє. Достигнуть – тоді й приходь. Незнайомець глипнув на мене постояв трохи певно вирішував що йому робити далі махнув рукою - А-а-а… Нехай росте. Бувай! І пішов своєю дорогою А мені стало так добре. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав Рости, горішку. 

       -  Відредагуйте речення з цитатами. 

      Царизм Шевченко затаврував в образі орла, який «споконвіку Прометея там орел карає, що день божий довбе ребра й серце розбиває». Вступ до поеми «Мойсей» Франко закінчує словами про те, що, народе український, «прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі». М. Стельмах з теплотою говорив, що «я люблю тебе, незрадлива мудросте книг, твої сонця чи світильники, і скорботу твою, і радість твою». (Епіграф) «У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне» (М. Рильський) «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!» – цими словами Т. Шевченко став на захист усіх поневолених народів. Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «Поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським наполегливо розвивала й зміцнювала нашу сучасну літературну мову…». Франко зазначав, що в очах кожного каменяра «Горить любові жар».

       - Запишіть правильно слова

Ц(е,и)тата, дж(е,и)р(е,и)ло, спец(і,и)альне призначе(н,нн)я, різно/вид, чи(ьо,йо)го/сь, будь/кого, Ві(т,д)чизна,бе(з,с)межний, письме(н,нн)ики, воле/любність, а(в,ф)тограф, бо(ї,і)ться, ні/коли, г(е,и)ніальний, людяні(сьт,ст.)ь, пи(с, сь)ме(н,нн)иця, сер(дц,ц)е, не/забу(д,дь)те, не/наче, епігра(в,ф), (щ,сч)астя, праце/любність, стара(н,нн)ість, у/досконале(н,нн)я пр(е,и)родних (з,с)дібностей, бага(тс,ц)тво, зв(и,е)с(и,е)ляє, освітньо/культурна,проф/тех/училище,кіно/прокат.

      
           Завдання на 08 .04
     Тема. Тренувальні вправи
    1. Вибірковий самодиктант з ключем.

Завдання: виписати речення з прямою мовою у тому порядку, що відповідає поданим схемам, розставивши розділові знаки. 

1. «П, – а, – п».  2. «П», – а.  3.А: «П». 4. «П? – а: – П...»

1. Кобилянська – це дійсний жрець мистецтва, правдиве його святилище сказав  Микола Євшан. 2. Видатний громадський діяч, подруга письменниці Наталія Кобринська згадувала Неймовірна витримка, дивовижна пунктуальність, незбагненна тактовність Ольги Кобилянської свідчили про її високу внутрішню культуру 3.Будинок, що на вулиці Димитрова, 5 у Чернівцях ділиться своїми враженнями науковець В.Вознюк 27 листопада 2009 року відсвяткував 65-річницю з дня затвердження його як літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської. 4. Нащо знати тобі ту біду, від якої ніхто не врятує? запитує Т.Севернюк у поезії «Лист Ольги Кобилянської до Осипа Маковея» і додає: Не покличу з собою тебе, бо твій корінь у іншому грунті...

2.Творче конструювання

     Перебудуйте подані синтаксичні одиниці:

•    на речення з прямою мовою та словами автора;
•      на речення з непрямою мовою.  
•     1.Перлина найдорожча у вінці, кохана Віннице! 
•    2.Люблю це місто кольору весни.
•    3.Ти – перлина Європи, квітка в Божій руці.
•   4.Чим більше вінничани знатимуть про своє місто, його пам’ятки та оздоби, тим більше шануватимуть їх.

  3. Пригадайте!

      1.  У чому особливість речень з прямою мовою?

    2. Які розділові знаки властиві  реченням з прямою мовою?

   3. Якими ознаками характеризуються речення з непрямою мовою?

  4. Які інтонаційні особливості речень з прямою та непрямою мовою? 

   4. Виконайте вправу 318.
   Увага!!!!Виконані завдання надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 09.04. з 18.00 до 20.00
                Завдання на 09.04
   Тема. Складне речення

- Запишіть речення, визначте граматичні основи.

Біліє розквітла гречка, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук.

Гречка біліє м’яко, вона ще молода, її зеленого листя ще не торкнулася осінь своїм пензликом і не визолотила його.

-         Яке речення називається складним?

-         Як можуть поєднуватися частини складного речення в одне ціле?

(Частини СР можуть поєднуватися інтонаційно або за допомогою інтонації та сполучників або сполучних слів)

Складне речення

( дві або більше го)

à     Ä

 Сполучникове                               Безсполучникове

- Прочитавши речення, визначте його вид та запишіть код. Якщо речення просте – П, якщо складне – С.

1. Відомо, якою ціною давалося людству підкорення гір.

2. Не має значення, якими стежками ви підніметеся на вершину гори.

3. Адже гори – це, в першу чергу, можливість пізнати себе.

4.Людина, піднімаючись метр за метром до вершини, пізнає безмежність простору і бездоганність світу.

5. Гори дикі і суворі, вічно гордо мовчазні зверху дивляться в простори, де синіє море і зникає в далині.

Перевірте себе

Код:

1.С; 2.С; 3.П; 4.П; 5.С.

-         Визначити граматичні основи речень. З’ясувати, як можуть поєднуватися частини СР.

Ви не зможете довго жити  без засніжених вершин, якщо побачите світ очима богів з Олімпу.

[      ] , ( якщо…).

Ви стоїте на вершині гори, а під ногами пропливають сиві хмари.

 [   ], а [   ].

Висновки:

    Частини СС речення синтаксично рівноправні  та поєднані між собою інтонацією та сполучниками сурядності.

    Частини СП речення нерівноправні за своїм змістом і поєднуються між собою сполучниками підрядності або сполучними словами та відповідною інтонацією.

Мовознавчі спостереження

Визначте складні речення в пісні

Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру, мрію молоду,
І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.

А як вітер з полонини прилетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.

-         Чи розумієте лексичне значення всіх слів?

Кичера, кичери — діалектизм південно-західного наріччя української мови, що означає гору, яка вся вкрита лісом, окрім вершини.

Зво́ри - гірські западини, яри, провалля 

Бескиди

1. Круте урвище, провалля. 

 2. Гора, скеля. 

Діброва- листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб.

Полони́на - безліса ділянка Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу.

-         Пригадайте фразеологізми зі словом «гора». 

Го́ру бра́ти (взя́ти)-  перемагати кого-, що-небудь; добиватися переваги; переборювати, долати.

Го́ри зру́шити (переверну́ти і т. ін.) — зробити дуже багато

Горо́ю стоя́ти (ста́ти) — відстоювати, захищати всіма силами кого-, що-небудь

Золоті́ го́ри обіця́ти — надто багато обіцяти.

 Наді́ятися, як на кам’яну́ го́ру — цілком покладатися, розраховувати на кого-, що-небудь.

На́че (нена́че, мов і т. ін.)] гора́ з плече́й (з пліч) впа́ла (звали́лася і т. ін.) — відпали турботи, не стало важких обов’язків, полегшився важкий душевний стан.

Не за гора́ми — про що-небудь близьке, таке, що скоро настане; швидко, недалеко.

Виконайте тестові завдання

1.Визначте просте речення:

а)  Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють;

б)  По діброві вітер виє, гуляє по полю;

в)   Синіла ніч, дивились зорі, дрімало стомлене село;

г)    Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.

2. Укажіть складне речення:

а)  Сім'я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає;

б)  Степи обійму волошкові та розцілую зелені ліси;

в)   У привільних полях, у Дніпрових вогнях розцвіла, мов зоря, твоя доля ясна;

г)   Рідна земле моя, у плакучих березах і вербах, я без тебе зів'яв і в гіркій самотині помер би.

3. Знайдіть складне речення зі сполучниковим зв'язком:

а)   Знаю: пройдуть літа, молода й золота не померкне ніколи твоя далина;

б)  Ти даєш мені сонце і квіти, пісні солов'я, щоб я жив добротою зігрітий;

в)   Пахне любисток і м'ята, мальви цвітуть край села;

г)  У хаті спокійно і затишно, вечір десь бродить в гаю.

4. Знайдіть складне речення із безсполучниковим зв'язком:

а)  Сонце уже зійшло — і небо стало сірим;

б)  У синім кольорі була ознака миру, а в жовтому народ плекав велику віру на власний розвиток, просвіту міст і сіл;

в)   Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест;

г)   Пахне любисток і м'ята, мальви цвітуть край села.

5. Знайдіть складносурядне речення:

а)  Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя;

б)  Природу нашої землі Шевченко любив так палко, що розповісти про це звичайними словами не можна;

в)  Сплетений вінок кладуть на голову найкращій дівчині, і всі гуртом ідуть на господарський двір, співаючи;

г)   Самі закони, що забороняли вкраїнське слово, виходили якимось незвичайним шляхом.

6. Знайдіть складнопідрядне речення:

а)  Жнива скінчилися, та копи ще не скрізь складені;

б)  Всі обжинкові виконуються тільки з озимими хлібами, а закінчення жнив ярого збіжжя не відзначається якимись  спеціальними обрядами;

в)   Брат подарував мені підручник з історії, написаний Орестом Субтельним;

г)   Тут можна почути, якої думки молодь про господаря.

Увага! Відповіді до тестів дізнаєтеся на наступному уроці.