Показові уроки

У 2019-2020 навчальному році було проведено 2 показові уроки в 10 класі

Тема. ФІЛОСОФСЬКА ПОЕЗІЯ ІВАНА ФРАНКА «ЛЕГЕНДА ПРО ВІЧНЕ ЖИТТЯ». ДРАМАТИЗМ ЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ, РОЗДУМИ ПРО ВЗАЄМНІСТЬ КОХАННЯ

Мета: ознайомити з філософською поезією І. Франка, допомогти учням усвідомити ідейний зміст поезії « Легенда про вічне життя»; розвивати комунікативні навички висловлювати власні думки і враження від прочитаного; поглиблювати вміння аналізувати, зіставляти явища літератури та життя; виховувати усвідомлення того, що любов-найвеличніше з людських почуттів, яке необхідно берегти й цінувати.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Емоційне налаштування на урок

ВІДЕО

Queen - Who Wants To Live Forever

Вчитель

Скільки існує на землі людство, стільки й мріє про вічне життя. З давніх часів люди шукають еліксир молодості, вірять в існування чудодійних криниць, магічних предметів, що допоможуть подовжити життя. Ми не хочемо вірити, що все, що надбали, повинні будемо залишити і піти з життя так само ні з чим, як і прийшли у цей світ. Але в кожного свої причини жити вічно. Такі роздуми спадали на думку І.Франка, коли він був важко хворий, переживав нещасливе кохання, підступи друзів і ворогів, цькування уряду.

- Чи хотіли б ви жити вічно? Чому?

- Можливо, ваша думка зміниться з цього приводу після сьогоднішнього уроку. А працювати ми будемо над «Легендою про вічне життя», яка входить до збірки «Мій Ізмарагд». Твір надзвичайно місткий і допоможе вам зробити правильний вибір у життєвих ситуаціях.

Розгорніть, будь ласка, зошити, запишіть дату та тему уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя

Вчитель

Той Франко, про якого ми будемо говорити зараз, майже не відомий сучасному читачеві. Школа донедавна оминала його філософські твори, в основі яких лежать істини християнської моралі. Про світогляд поета твердили однозначно — революціонер і атеїст, який відмовився від святого причастя навіть перед смертю.

Про стосунки цієї геніальної людини з Богом судити важко. Франко був чесним перед людьми, своїм сумлінням і, мабуть, перед самим Господом. Справжній поет завжди сповідається у віршах без брехні й лицемірства. А поезії І.Франка свідчать про те, що слово «Бог» було для нього синонімом любові, правди, справедливості. У цьому можна переконатися, читаючи вірші збірки «Мій Ізмарагд».

2.Бесіда

- Нагадайте мені, будь ласка, як називалася перша збірка поезій Івана Франка?(«Баляди і розкази», 1876)

- Яку збірку вважають яскравим зразком громадянської лірики Каменяра? («З вершин і низин»)

- А яка збірка розкриває інтимні переживання поета? («Зів'яле листя»)

- У якому році вийшла друком ця збірка? (1896)

Вчитель

У 1898 році світ побачила ще одна збірка поета «Мій Ізмарагд».

- - А що, на вашу думку, означає слово «Ізмарагд»?

Спочатку нам здається, що це слово співзвучне зі словом «смарагд» (рос. «изумруд») — дорогоцінний камінь, який коштує дорожче за алмаз.

Дійсно, цінність цієї збірка така ж висока, але насправді «Ізмарагди» — літературні збірники творів релігійно-дидактичного змісту, які склалися у 13-14 столітті в Київській Русі. Вони стосувалися норм церковного та морально-побутового життя.

Вірші збірки автор назвав «дітьми страждань», бо творилися вони впродовж 15 років у несприятливий час (хвороба очей змушувала весь час перебувати в темній кімнаті). Збірка показала прийняття Франком християнської етики. Головними є роздуми про добро й зло, красу й вірність, обов’язок і зміст людського життя. «Мій Ізмарагд» складається із шести циклів: «Поклони», «Паренетікон» (короткі моральні приповідки), «Притчі», «Легенди», «По селах», «До Бразилії».

Ставлення Івана Франка до своєї збірки: «Я бажав зробити,- пише автор, - свою збірку наскрізь моральною». Таким чином збірка «Мій Ізмарагд» у цілому є суб’єктивно - риторичною. У ній (за винятком першого й останнього циклів) не порушуються соціальні та суспільно-політичні питання. «На чужу основу я накладав свої власні узори»,- пише І.Франко. Текст творився з певною настановою – викликати в читача відповідний психологічно - інтелектуальний стан. «А тобі, любий брате чи люба сестро, що читатимеш оті рядки «не мудрствуя лукаво», бажаю того душевного супокою, того м’якого, ніжного, щирого настрою, який знаходив я…» Автор прагне, щоб у душу читача упала хоч крапля «доброти, лагідності, толерантності не тільки для відмінних поглядів і вірувань, але навіть для людських блудів, і похибок, і прогріхів». Йдеться про розуміння людської природи і сутності людини.

Мойсей Сафір говорив « У метричних свідоцтвах пишуть, де людина народилася, і тільки не пишуть, для чого вона народилася».

- - Як ви думаєте, яке ваше призначення в цьому світі?

Вчитель

Із своїми міркуваннями про сенс людського життя І.Франко ділиться у філософській «Легенді про вічне життя».

3.Вивчення матеріалу з теорії літератури

Ø Філософська лірика — поетичне осмислення буття, світу, людини, сенсу людського життя, добра і зла.

Ø Легенда — розповідь про якісь події чи людей, оповита казковістю, фантастикою.

Ø Прототип - (від грец. Protótypon - прообраз), реальна особа, уявлення про яку послужило письменнику першоосновою при створенні літературного образу.

- Кого з історичних осіб згадує Франко у творі ?

4. Повідомлення учнів

1. Олександр Македонський прийняв престол коли йому виповнилось всього двадцять років. Його батька Філіпа було вбито і син Олександр став спадкоємцем трону.

2. Протягом свого життя в результаті грандіозних завоювань Олександр був також відомий як цар Персії, єгипетський фараон та король Азії.

3. У юному віці Олександр Македонський був учнем відомого філософа Аристотеля, який навчав його у віці від 13 до 16 років.

4. Після того як Олександр став на престол Греції, він продовжив виступи проти Перської імперії та вже після десяти років боїв з персами відбулась найбільш відома битва Олександра Великого при Гавгамелах. Це був вирішальний бій з армією царя Дарія III, у результаті якого було знищено Перську імперію.

5. Він був дуже амбітною людиною і прагнув завоювати весь світ. Навіть зайшов в Індію, але в результаті виснажливого, довготривалого походу і великих втрат було вирішено повернути армію назад. Та зрештою військо Олександра Великого ніколи не було переможеним.

6. Олександр Великий заснував понад 70 міст в стародавньому світі і більше 20 з них назвав Олександрія.

7. Олександр Македонський провів своє військо на відстань близько 18 000 кілометрів від дому та створив імперію, яка охопила понад 32 мільйони квадратних кілометрів.

8. Методи вторгнення війська Олександра Македонського були настільки успішними, що й досі у військових академіях вивчаються деякі з його тактик.

9. Помер у віці 33 років. Надпис на надгробному камені могили Олександра Македонського свідчить: «Цього клаптика землі виявилося досить для того, кому не вистачило Всесвіту».

Птоломей - правитель і цар Єгипту, родоначальник Птоломеїв, син Птоломея Лага.

Воєначальник Олександра Македонського, отримав Єгипет в управління 323року до н.е. під час поділу імперії діадохами. У жорстоких війнах діадохів зумів розширити межі елліністичного Египту, приєднавши Киренаїку, Південну Сирію та Кіпр. За нього розпочалась відбудова Александрії, а неподалік Фів засновано нове місто - Птоломіада.

Роксана – дружина Олександра Македонського. Народилася в Бактрії. ЇЇ батьком був місцевий вельможа Оксіорта (Ваксувадарва). При наближенні Олександра Великого він відправив дружину і дітей у неприступну фортецю, іменовану Скелею Согдіани. Проте під натиском македонян фортеця здалася в 327р. до н.е. і всі її мешканці, включаючи дружин і дітей Оксіарта, виявилися бранцями Олександра.

Грецький письменник Арріан так розповідає долю дівчини: «Одну з цих дочок звали Роксана. Вона була дівчиною на виданні, і ті, хто брав участь у поході, повторювали, що вона була найвродливішою із жінок, яких вони бачили в Азії, виключаючи одну тільки дружину Дарія. Олександр закохався в неї з першого погляду, але, хоча вона й була полонянкою, відмовився через пристрасний потяг до дівчини взяти її силою і опустився до одруження з нею».

Роксана супроводжувала Олександра в його поході до Індії і під час повернення у Вавилон (326-324 до н.е.). Під час індійського походу помер їх новонароджений син. Після повернення з походу романтичні почуття Олександра до Роксани охололи, і він одружився зі Статірою, дочкою перського царя Дарія ІІІ, іще однією персіянкою царської крові.

323 року до н.е. Олександр раптово помер, а через місяць Роксана народила сина, назвавши його Олександром. 14-річний хлопчик, Олександр ІV, був таємно вбитий в 309р.до н.е.

Македонський і Роксана (Художник П’єтро Ротарі)

Учитель: Отже, ми дізналися, якими були прототипи наших героїв. А тепер звернімося до твору.

5. Робота з текстом

- Який образ-символ використав Іван Якович у «Легенді про вічне життя»? (чарівний золотистий горіх)

- Що він символізує? (Безсмертя, вічне життя, зерно — символ життя)

- А чому саме горіх, а не інший плід? (Треба докласти зусиль, щоб отримати смачне зерно)

- Відтворимо шлях чарівного горіха. Хто отримав і від кого цю чарівну річ? (Аскет від богині)

- Хто такий аскет? (Людина, що добровільно відмовляється від усіх земних благ, живе скромно, стримано, вкрай обмежує свої життєві потреби).

- Чим заслужив таку винагороду? (Молитвою і постом)

- Що таке піст? (Відмова від скоромної (тваринної) їжі, обмеженість у життєвих потребах)

До речі, щороку Різдвяний піст у православних розпочинається 28 листопада і закінчується 6 січня – у переддень Різдва. Триває він рівно 40 днів і є останнім у році багатоденним постом.

- Хоча аскет усе життя прожив у пустелі, добровільно відмовився від усіх земних благ, що він попросив у богині?

Хоч яке се життя і трудне, і сумне,

Дай, щоб старість і смерть оминули мене

- Чому аскет передав горіх цареві, адже це був дар про який він мріяв?(Він просив вічного життя, бо йому не потрібні були матеріальні цінності, але потім злякався, бо життя –це-боротьба, а вічне життя-це вічна боротьба. Хотів, щоб цар вічно жив для добра мільйонів) (Зачитати цитату «Та ось сумніви…Се ж безумство…)

- У чому сенс життя аскета? (Стати духовно вищим, наблизитися до Бога)

Стати духовно вищим, наблизитися до Бога

-Чи скористався подарунком Олександр Македонський?

-Чому він це зробив ?(Кохання до дівчини. Автор вказує на те, що навіть сильні люди можуть бути слабкими. (Зачитати цитату « Та дівчини рабом…мов, пожар не згаса»)

-Чому цар передав горіх коханій ?(Бо дуже кохав її і не хотів без неї жити вічно).(Зачитати роздуми царя «Вічно жить…ти сам умирай»)

-Чому, на вашу думку, дівчина взяла від царя горішок, хоч і не кохає його?

-Якою автор зображує Роксану?( « З її уст вилітають бажання страшні…» ).

--Які художні засоби використовує автор, змальовуючи улюбленицю царя? (епітети «предивна краса», «горда красуня», «вогкі очі»; метафори «іскри горять»; порівняння «наче злі вороги»)

- Символом чого є людські очі? Які очі в Роксани?

І в очах, ще вогких від любві і жаги,
Дикі іскри горять, наче злі вороги.

Вчитель

- Ось такою уявив персіянку Роксану американський кінорежисер Олівер Стоун. ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО

Часом ми кохаємо людей, які нас не варті.

-Чи імпонує вам поведінка Роксани?(подвійна зрада: бере дарунок і отруює царя)

-Чого вона прагне, чи є для неї любов найважливішою цінністю? На вашу думку, чи варто довіряти таким людям?

- Кому передає Роксана і чому чарівний горіх? (Роксана передає генералу Птолемею, бо відчуває до нього нерозділене кохання) «Краще він хай живе!»

- Яким ми бачимо Птолемея? (цит. « Хоч не любить її..»)

- Які епітети й порівняння використовує автор, змальовуючи Птоломея?

-Яку оцінку його діям ви можете дати?( Зрадник, нерозважливий у стосунках , байдужий)

-Хто хотів врятувати життя царю?(Зачитати слова куртизанки).

-Як ви оцінюєте вчинок куртизанки? Чому і вона не скористалася подарунком долі?

-Що сталося з подарунком богині?

-Чому Македонський спалив чудодійний горіх, що приносив безсмертя людям?(Зачитати монолог Олександра « Вічно жить і любить…се горіть вік у вік на кострі»

-Чому горішок повернувся по колу туди, звідки почав свій шлях?( Усе в житті рухається по колу і повертається на свої місця)

-Чому ніхто не наважився ним скористатися?

6. Пісенна ілюстрація

- Прослухайте, будь ласка, пісні сучасних виконавців. Кого з героїв легенди впізнаємо в пісенних рядках?

Трек №1

Увесь цей світ до твоїх ніг!
Увесь цей світ не вартий сліз твоїх!
Най все летить під три чорти!
Увесь той світ нехай летить, як плачеш ти!

Трек №2

Хто, як не ти, спалить мости?
Хто ж побудує знов?
Навчи мене жити, як ти,
Щоб не кипіла кров!
Хто, як не ти, спалить мости?
Хто ж побудує знов?
Навчи мене жити, як ти,
Щоб не кипіла моя кров!

Трек №3

Померти б з тобою в один день,
Та так не буває.

Хочеш я з небес зіроньку...
Хочеш я в руках ластівку...
А хочеш під вікном залишусь?
Можна я в тобі поселюсь?

Трек №4

I will always love you

Я буду кохати тебе завжди

I hope life treats you kind
And I hope you have
All you've dreamed of.
And I'm wishing you joy
And happiness.
But above all this,

I'm wishing you love.

And I will always love you.
I will always love you.
I, I will always love you.
You, darling I love you.
I'll always, I'll always love you.

Я сподіваюсь, що життя буде добрим до тебе.

І надіюсь, що в тебе буде все, про що ти мріяв.

Я бажаю тобі насолод та щастя.

Але, перш за все, я бажаю тобі кохання…

А я завжди буду кохати тебе…..

7.Асоціативна вправа

-Як ви думаєте, якби золотистий горішок міг змінювати колір, то яким би він став, коли переходив із рук в руки? Скористайтесь підказкою і обгрунтуйте свій вибір.

Символіка кольорів

червоний- шалене кохання, пристрасть

жовтий-зрада

чорний-влада і сила, трагічний кінець, загибель

білий-невинність, чистота

синій-спокій, холод

зелений- життя

аскет	білий
Олександр	червоний
Роксана	жовтий
Птолемей	синій
куртизанка	зелений
Олександр	чорний

аскет
Олександр
Роксана
Птолемей
куртизанка
Олександр

8 Літературна гра «Так чи ні»

1.Аскет жив при дворі Олександра Великого. (Ні.)

2.Щоб отримати вічне життя, треба одну нічку не спати, один день промовчати, потім з'їсти ядро горіха. (Так.)

3.Цар завоював увесь світ, але почував себе рабом дівчини. (Так.)

4.Олександр Великий завоював серце Роксани. (Ні.)

5.З уст Роксани «вилітають бажання страшні — се бажання пожарів, убивств, різні». (Так.)

6.«Міліонам ти сонце, добродій єси», — так говорить про царя Птолемей. (Ні)

7.«Серце, ось тобі дар: вічно в юності жить!» — з такими словами Роксана віддає горіх Птолемею. (Ні.)

8.«У строях, білилах, рум'янах ціла», — такою бачить Олександр Роксану. (Ні.)

9.Олександр Великий двічі отримує чудодійний плід. (Так.)

10.Птолемей віддає золотий горіх своїй нареченій. (Ні.)

11.Олександер — цар над світом, але не цар над розумом. (Так.)

12.Олександер спалив горіх, а сам на світанку помер. (Ні, о півночі)

Проблемне питання

- Чи згодні ви з тим, що кожен намагався купити любов?( Це –гріх, бо святими почуттями не торгують)

Олександр Македонський-сильна могутня людина, воїн, цар не зміг жити без любові, не зміг пробачити зради, бо без любові не бачив сенсу жити далі.

- Повернімося до проблемного питання. Чи потрібне вічне життя?

-А що б ви зробили з горішком безсмертя? Усні відповіді учнів

ВІДЕО (Як жити довше)

ІІІ. Підсумок уроку

Вчитель

Я хотіла б кожному з вас подарувати горішок. Загадайте найщиріше бажання, і нехай воно здійсниться. Вірю, що горіх подарує вам молодість, кохання, силу та незламність духу. Але за однієї умови.

Уявімо, що ця банка- чаша нашого життя.

М’ячики –родина, здоров’є, любов.

Камінці – робота, гроші, машина, дача.

Всепоглинаючий пісок – лінь, плітки, задоволення, побільше поїсти, подовше поспати, пограти в безглузді ігри в телефоні.

Життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитись цим даром залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень, насолод. Але таке життя – порожнє. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно в неї чомусь не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів.

На сьогоднішньому уроці ми з вами через призму твору І.Франка побачили, що людське життя непередбачуване: ми народжуємося, живемо, творимо, здійснюємо подвиги, досягаємо нових вершин заради любові. А без неї людина не прагне до вічного життя, бо саме любов і є сенсом людського буття.

Домашнє завдання:

- Випишіть із «Легенди про вічне життя» афоризми, прокоментуйте їх.

Поема «Мойсей» (прочитати)

Тема. СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ, ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ Й ЦІЛІСНОЇ НАТУРИ. ОБРАЗ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ НОВЕЛИ-РОЗДУМУ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ «ІMPROMTU PHANTASIE» («ФАНТАЗІЯ-ЕКСПРОМТ»)

Мета: навчальна - викликати у здобувачів освіти інтерес до творів письменниці, залучити до читання художньої літератури – ознайомити зі змістом автобіографічного твору - нарису; допомогти усвідомити новаторство та художню цінність творів письменниці, актуальність проголошених нею ідей;

розвивальна - розвивати спостережливість, навички самостійного читання, ідейно-художнього аналізу, висловлення власної думки з приводу прочитаного, розкрити етичні проблеми з життя інтелігенції;

виховна - виховувати любов до літератури, естетичний смак.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти.

1. Вступне слово учителя

ВІДЕО

Учитель:

Вона закінчила лише чотири класи народної школи.  Володіла польською, німецькою та українською. Багато читала. Обожнювала музику Фридерика Шопена. Грала на фортепіано, цитрі, дримбі, добре малювала, каталася верхи на конях, займалася в аматорському театрі й хотіла стати професійною актрисою. Ольга Кобилянська в юності була пристрасною брюнеткою з оксамитовими очима, цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак і до старості зберегла струнку фігуру. Дружила З Лесею Українкою, Наталією Кобринською, Софією Окуневською, Іваном Франком. Попри те, що була феміністкою, не цуралася хатньої роботи. Перед нею розкривалися різні шляхи, та вона вибрала літературу. Про Ольгу Кобилянську існує багато стереотипів. Та якою вона була насправді, спробуємо дізнатися сьогодні, розглянувши твір «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»).

2. Запис теми уроку

Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»)

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Сформулюйте в кількох пунктах чинники, які вплинули на формування світогляду О. Кобилянської

Батьківське виховання в дусі поваги до української культури, мови.

Материн аристократизм духу, любов до музики.

Захоплення світовою літературою.

Самотність, брак культурного оточення, схильність до самозаглиблення, самоаналізу.

Спостереження за життям.

Любов до природи.

Чутливість, чуйність вразливість.

- Назвіть літераторів, громадських діячів — друзів О. Кобилянської; розкажіть, який вплив на життя письменниці мали стосунки з ними.

- Пригадайте, як називаються твори, у яких автор розповідає факти свого життя?

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.Теорія літератури

Нарис “Impromtu phantasie”, що в перекладі з французької мови означає фантазія-експромт, був написаний у 1894 році.

Що нам відомо про жанр твору? (Свій твір «Impromtu phantasie» Ольга Кобилянська означує як нарис, таким чином, можливо, наголошує на певному його автобіографізмі, адже за визначенням ця жанрова форма належить швидше до публіцистичного стилю і, попри позбавленість чіткої та завершеної фабули, яка часто носить фрагментарний характер, передбачає зображення дійсних фактів, подій та конкретних людей. Зважаючи на глибокий ліризм твору, наповненість його засобами музичного мистецтва, його можна визначити як художній нарис).

Нарис – невеликий твір, художньо-публіцистичного жанру, у якому зображено дійсні факти, події в житті конкретних людей. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник.

· Від якої особи ведеться розповідь у творі? (Розповідь веде героїня, яка згадує «минулі літа і одну людину, яка була іще дитиною». Оповідачка надзвичайно чітко, до найменших деталей описує характер та зовнішні ознаки дитини: «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…». Попри те, що героїня говорить про маленьку людину в третій особі, з таких живих, ясних спогадів зрозуміло, що вона згадує себе в дитинстві. Силою, яка спричиняє бурю спогадів, психологічний вир в душі героїні, стають «торжественні, поважні звуки дзвонів»).

· Що нам відомо про героїню твору? (Смілива, не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах).

2. Звукова партитура твору

Учитель

-Літературознавці називають цей твір «музичним» або «симфонічним». Пропоную Вам прослухати «звукову партитуру твору», щоб пригадати основні моменти. Прошу закрийте очі руками й вслухайтеся в кожний звук.

Учні слухають звуки твору· зображення дійсних фактів, подій та конкретних людей. Зважаючи на глибокий ліризм твору, наповненість його засобами музичного мистецтва, його можна визначити як художній нарис).

3. Робота над змістом твору

- Який композиційний прийом покладено в основу новели? (Спогади про дитинство ніжної, вразливої дівчинки, яка гартує в собі сильну, незалежну вдачу.)

- Що спонукає авторку щоразу згадувати про цю дівчинку? (Ці спогади повертаються завжди до неї, коли вона чує «торжественні, поважні звуки дзвонів».) - Який характер мала героїня в дитинстві? (Уже в дитячі роки виявляються суперечності в характері дівчинки: вона часом бувала «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима», а могла бути «пристрасною, глибоко зворушеною істотою, що пригадує молодих арабських коней».)

- За яких умов формувався характер героїні? (Дівчинка сама загартовує свій характер, ідучи на ризиковані вчинки: вона в негоду йде до міста, щоб купити наперсток, і, потрапивши в бурю, не повертається з півдороги і не ховається, а «сміливо і відважно» прямує до своєї мети й щасливо дістається додому.)

- Яка дитяча забавка найбільше подобалася дівчинці? (Їй подобалося, коли діти запрягали її «в шнурки» і гнали вперед, немов коня, і вона, гарна та щаслива, летіла, як птаха, і ніхто не міг зупинити її.)

-- Прочитайте (розкажіть) уривок з тексту про випадок з жеребцем, що хотіла показати О. Кобилянська, увівши такий епізод у свій нарис?( вона непомітно хапає за уздечку «розбішеного коня», який перед цим мчав божевільними скоками крізь збіжжя, «топчучи та нівечачи усе, немов якась зловіща сила»)

Учитель

Героїня новели не тільки випробовує труднощами свій характер, а й плекає в собі почуття прекрасного, намагається відчути голоси природи й відтворити ї

- Що бачить дівчинка гарячої літньої днини?

- Чиї голоси чує вона на березі ставу?

- Чиї звуки вона намагається відтворити?

- Які образи в почутих звуках творила її уява?

- Як змінюється психічний стан дівчинки?

(Спокій – «нервове дожидання» – споглядання – сміялася з радості – замовкла і вслухалася у тони – переживала в уяві те, що створила сама – «плакала зі смутку не виясненого».)

-Як це все характеризує її вдачу?

- Які типи темпераменту виявляються в характері дівчинки? (У характері дівчинки виявляються не тільки меланхолійний (тонке відчуття краси, спостереження за сільським ставом, слухання гри на фортепіано та звуків дзвонів), а й холеричний (змагання з негодою, приборкання коня, відвага) типи темпераменту. «Мала грудь розходилася з відваги, а сумовиті дитинячі очі, широко отворені, впились кудись в далечину». Саме поєднання цих двох типів темпераменту дає неповторний ефект пристрасного відчуття краси, яка постає для героїні в образах: «Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з’явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі, і плакала з смутку невиясненого...»)

- У якому віці дівчинка вперше почула «Іmpromptu phantasie» Шопена?

- Що Вам відомо про твір Шопена?

Шопен став улюбленим композитором Кобилянської як автор «Impromtu phantasie». Саме цей твір Шопена Кобилянська не тільки згадує поруч з його прізвищем, а й описує словами, хоч, судячи з її творів, – новели «Valse mélancolique» та роману «Апостол черні» , вона знала й етюди, і вальси польського композитора. Цікаво: сам Шопен назвав «Impromtu phantasie» просто «Експромт». Прикладку «Фантазія» твір отримав при посмертній публікації рукописів Шопена від ініціатора їх видання Джуліана Фонтани, хоч «Експромт» потрапив до тих рукописів, стосовно яких композитор «чітко розпорядився, щоб вони не друкувалися. Повторював це він і перед самою смертю». Можливо, композитор не хотів друкувати «Експромт» через наслідувальний характер твору. На переконання Я. Івашкевича, експромти Шопена «(всі, за винятком Експромта фа-дієз мажор) написані в досить чітко визначеній формі, запозиченій від експромтів Шуберта. Це стосується також і того експромта, якому Фонтана, невідомо для чого, додав прізвисько “Фантазія”».

- Як її душа сприйняла цю музику? Що відчула вона, слухаючи гру на фортепіано? (У десятилітньому віці вона вперше почула «Іmpromptu phantasie» Шопена. Рухи митця по клавішах «електризували її і виводили з рівноваги». Уся кров, здавалося, вдарила до лиця, серце забилося, а вуста замовкли. Їй стало холодно, і вона знову заплакала. Вона відчула в музиці пристрасний жіночий сміх, проте сміх не щасливий, відчула якусь «морозяну красу», відчула пристрасть.)

- Яку пораду дав музика дівчинці? (Вчитися музики і грати, але грати цю мелодію тільки тоді, «як будеш вже цілком доросла.., як будеш мати більше як двадцять років...», бо тільки «тоді зрозумієш, що говорить кожен звук в тій штуці...»)

- Чи вдалося героїні зіграти «Іmpromptu phantasie» Шопена? (Ні, вона «ніколи не могла “Іmpromptu phantasie” сама грати». Але коли чула, то завжди її душа наповнювалася сльозами, і вона плакала.)

Експромт – (від лат., що значить «готовий»)- це переважно фортепіанна, часто віртуозна п’єса імпровізаційного складу, що втілює миттєвий душевний стан.

4. Автобіографізм у творі

Учитель

Ореста Мацяк зазначає: «Ескіз «Impromptu phantasie» Кобилянської – то і є життя Кобилянської, укладене в музику. Словом «іmpromptu» письменниця натякнула на спонтанну реалізацію задуму, а «phantasie» – вільна музична форма, куди (саме тому, що ця форма вільна) авторка зуміла вкласти свій характер». Автобіографізм у новелі Кобилянської – то історія її душі: почуттів, вражень, думок, переконань.

1 «Була вона (О. Кобилянська) струнка, висока, смаглого лиця, брюнетка з незвичайно живими огнистими очима. Крім такого симпатичного вигляду, брав у полон ніжний, тихий тон у її бесіді та й якийсь глибоко затаєний смуток, що в хвилі радості і на знак вищості грав легкою, ніби мимовільною усмішкою». (Зі спогадів Дениса Лукіяновича)

«Коли виросла, була майже гарна»

2 Великим і єдиним коханням Ольги

був Осип Маковей, молодший від

письменниці на три роки.

«Вона любила чи одного, пристрасно, з пожертвуванням,

майже з божевільною любов’ю»

- Хто такий Осип Маковей?

Кохання свого життя Ольга Кобилянська зустріла вже після тридцяти. «Перед її душею виринув він... — Осип Маковей, учитель за основним фахом, був молодшим від Ольги на три роки. Він писав вірші, прозу, літературну критику, був редактором газети «Буковина». Одним із перших — поруч із Лесею Українкою та Іваном Франком — Маковей заговорив у пресі про молоду оригінальну письменницю Кобилянську. Друкував у себе в газеті її оповідання; втім, траплялося, і відхиляв їх, як це сталося з досить відвертою новелою «Природа»: «... з огляду на передплатників, не мав відваги друкувати сю новелу у своїм часописі, хоча стилістично вважав її дуже гарною».

Певний час вони навіть жили разом. Зараз важко — та й не варто — визначити, що саме спричинило розрив. Очевидно, що Ольга Кобилянська — значно масштабніша постать у літературі, ніж Осип Маковей. Мабуть, і в житті їй не вдавалося бути м’якою та слабкою. У листах до коханого вона всіляко підкреслює свою незалежність та рівноправність із ним: «У нас споріднені душі. Ми обоє письменники. Я б могла тобі допомагати. Корегувати твої праці. Ти пишеш, що утримуєш свою матір і тому не зможеш утримувати ще й мене. Я заробляю на життя своїм пером...» Листи Маковея до Кобилянської не збереглися: після розриву вона знищила їх.

1903 року Осип Маковей виїхав із Чернівців, одружився. Помер він 1925 року, на 17 років раніше за Ольгу Юліанівну, яка так і не вийшла заміж.

3 «В моєму житті не часто гостює радість... Чому жоден чоловік не любить мене тривалий час? Чому я для всіх тільки “товаришка”», – писала Ольга Кобилянська в листі від

27.11.1886 року

«Вона й не подобалася довго мужчинам; її не бажав ніякий мужчина за жінку»

4 Ольга Юліанівна багато часу приділяла самоосвіті. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці, непогано малювала і грала в театрі.

«Вона була розумна, дотепна, незвичайно багата натура... Займалась малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти

жадобу краси»

5 «Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося. Мені хотілося більше. Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності», – писала Ольга у своїй автобіографії

«Не мала вона в собі того, що прив’язує буденних людей на довгий час»

6 Ольга здобула тільки елементарну музичну освіту, «вчилась малою, 8-літньою дівчинкою на фортепіані лиш 2 місяці», хоч наміри мала серйозні: «вміти так грати, щоб сонати Бетховена грати». Нестачу відповідної освіти компенсувала успадкованим від батька феноменальним слухом, на який, музикуючи, і покладалася: «Я сама

не виграваю з нот коректно. Кажу

другому виграти, а потім з слуху

буду сама грати».

«Я не вчилася музики ніколи.

Я ніколи, ніколи не могла

“Impromptu phantasie” сама грати»

Рефлексія

Учитель

Розглянувши зміст новели, ми переконалися, що саме музика для героїні Ольги Кобилянської є найдосконалішим засобом вираження всієї глибини її думок, переживань і страждань, усієї повноти поривань і прагнень, коли надмір почуттів не дає змоги висловити їх або ж коли для цього навіть бракує слів. А самій авторці через спогади вдалося передати етапи формування свого характеру, який визначив і життя, і долю письменниці. Перечитаймо останні рядки новели.

Коли чую музику – готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча... Що й залежить на мені, коли лиш музику чую!..

-Зафарбуйте епітети в уривку. Червоним – оптимістичні, синім – песимістичні. Які кольори переважають?

Я сама — то та "звихнена слава".

Я вижидаю щастя щодня і щогодини.

Я відчуваю, як життя лежить переді мною не як щось сумне, безвідрадне, важке до перенесення, але як би один пишний, святочний день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий, пориваючий образ або немов яка соната.

Так, немов музика.

Солодкі, упоюючі, сумовиті звуки. Роздразнюючі, пориваючі, покликуючі, вбиваючі... а одначе!., одначе...

Домашнє завдання.

Напишіть есе настроєвого характеру за рядками з твору «Коли чую музику...».

Оцінювання

Флеш-картки

Рівень зростання самоосвіти