Українська література 7 клас

Завдання на 07.04.2020

1. Виконайте тестові завдання

Тестове опитування за новелою Л.Пономаренко

 „Гер переможений”

1.    Як полонені німці ставилися до зведення будинків?

а) із почуттям відповідальності; б) абияк; в) з любов’ю і розпачем.

      2. Будинок, який зводили німці, на їх думку, міг стояти на околиці:

а) Берліна; б) Лейпцига; в) Дрездена

      3. Які квіти посадив Фрідріх, скопавши маленьку грядочку?

а) чорнобривці; б) мальви; в) нагідки.

      4. Чим пригощали полонених німців жінки?

а) печеним гарбузом; б) вареною картоплею; в) сухим хлібом.

       5. Як німці віддячували жінкам за їх увагу?

а) сплачували гроші; б) всміхалися їм; в) низько прихилялися перед ними.

      6. Фрідріх любив показувати світлину, на якій можна було побачити:

а) русяву жінку; б) двох дівчаток у білих сукеньках і білих черевичках; в) його самого, молодого і красивого.

      7. Діти своє місто, розруйноване під час війни, називали:

а) жалюгідним, б) жахливим; в) злиденним.

      8. Незважаючи на те, що діти дражнили Фрідріха, він їм:

а) грав на сопілці; б) робив з паперу ляльок; в) співав німецькою.

      9. Під осінь німець захворів і йому, на відміну від інших полонених, дозволялося:

а) лікуватися; б) лежати під стіною барака; в) виконувати неважку роботу.

      10. Із цегли Фрідріх виробляв:

а) ляльок для дітей; б) прикраси; в) посуд.

      11. Коли люди переселилися у новий дім, збудований полоненими німцями?

а) навесні; б) влітку; в) восени.

      12. Про що, здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці Фрідріха?

а) „Для чого нас замуровано у стіну нового будинку?”

б) „Ви не бажаєте з нами познайомитися?”

в) „Ви не знаєте, де наш тато?”

УВАГА ! Відповіді надсилаємо на електронну пошту  kovalinka50@gmail.com  тільки  09.04. з 18.00 до  20.00.

Тема. Олег Ольжич. Українські національні герої, лицарі духу. «Захочеш – і будеш»

1. Опрацюйте поданий нижче матеріал, занотувавши основні моменти

  Доля українського народу дуже складна і водночас трагічна. Протягом XX століття мільйони українських сімей змушені були покинути рідні оселі і в пошуках кращого життя поїхати на чужину.       

 Що ж примусило цих людей залишити рідні землі ? В основному - соціально-економічні та політичні причини.     

    Емігранти, чужоземці, вигнанці, люди, хворі Україною… У них забрали рідну землю, небо, могили предків, але не змогли лишити Любові, пам’яті, прагнення жити Батьківщиною.

    Друга хвиля еміграції була пов’язана з поразкою національно- визвольних змагань. Тому поети-емігранти сформулювали  свою концепцію людини. Це — духовно сильна й вольова особистість, національно свідомий українець, який з ідейних переконань віддасть життя за незалеж­ність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою Батьківщиною, щирий патріотизм — основний пафос їхньої творчості. «Празька школа» — група українських письменників, які після  Громадянської війни 1920-х років опинилися за кордоном, переважно у Європі, і тривалий час мали своїм культурно-організаційним центром Прагу.

    Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (О.Кандиби). За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську війну, терор, голод, холод. . У 1923 р. він виїхав разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р. емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті. Став відомим ученим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений у США до Гарвардського університету читати лекції з археології. І тільки за межами України хлопець усвідомив, наскільки вона дорога і рідна, не міг не думати про неї, розтерзану різними політичними силами.    Уже будучи студентом, Олег Кандиба розуміє потребу створення незалежної держави України. Але для цього треба ступити на шлях боротьби, часом жорстокої і безкомпромісної.Тому юнак стає членом Організації Українських Націоналістів і пов’язує життя з боротьбою за національне визволення свого народу. Ольжич очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН. Олег Кандиба займається художньою творчістю, дібравши собі літературний псевдонім Ольжич, тобто син Олега, київського князя, який згадується в літописах як «Ольг». Цей псевдонім говорить про те, що Олег завжди відчував себе українцем.

           У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича «Рінь».

      За дорученням ОУН поет брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України. Потрапив до хортистської тюрми.

      У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича «Вежі». 

 У 1944 році Олега Ольжича було заарештовано. Почалися допити, катування, поета було відправлено до концтабору Заксенхаузен. У вірші «Присвята» він писав:

   Пошли мені, молюся, дар один:

   В ім’я її (Батьківщини) прийняти мужньо муки,

   І в грізні дні залізної розплати

   В шинелі сірій вмерти від гранати.

     На землі немає могили Олега Ольжича. Він помер у камері в’язнів-смертників табору Заксенхаузен 22 липня 1944 року. Довідавшись про смерть сина, помер батько, Олександр Олесь. А 31 липня з’явився на світ син Олега, теж Олег Кандиба. Рід талановитих людей, справжніх патріотів не перевівся.

2. Прочитати поезію "Господь багатий нас благословив"

І вірити, і прагнуть — не вотще.
Безсмертне — і величне, і ясне-бо.
Ось лине хмара з літеплим дощем,
І розверзається врочисте небо.

Господь багатий нас благословив
Дарами, що нікому не одняти:
Любов і творчість; туга і порив,
Одвага і вогонь самопосвяти.

Солодких грон і променистих вин —
Доволі на столах Його веселих.
Іди ж сміливо і бери один,
Твойому серцю найхмельніший келих.

3. Усно дайте відповідь на запитання

-  Завдяки чому досягається образність   у творі?

-  Як ви розумієте вислів «зрослась небезпека з відважним життям»?

-  Яку пораду дає своїм однодумцям Олег Ольжич?

-  На яке слово у  поезії падає логічний   наголос?

4. Прочитайте поезію «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»)

Захочеш – і будеш

Захочеш – і будеш. В людині, затям,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

І легко тобі, хоч і дивишся ниць,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду наказу.

Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сам

З своїм невблаганним сумлінням.

     Словникова робота

Затям — зрозумій, запам’ятай.

Ниць — униз.

Петáрда — вибуховий пристрій застережної дії.

Сумлíння — совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює наші думки та вчинки. Воно може підказати нам правильне рішення й застерегти від неправильного.

5. Прослухайте поезію

    

     Ідейно-тематичний аналіз поезії

Тема поезії – життя і боротьба. Ідея - автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить.

     Художній аналіз поезії

Автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Ужитий тут і минулий час (“благословив”) означає щойно здійснений прихід нової епохи).

Художні засоби:

·        епітети «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»;

·        метафори «на столах Його веселих», « Твойому серцю найхмельніший келих»

·        повтори, що підкреслюють тривалість дії «і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості

     Завдання пошуково-дослідницького характеру

ü  Випишіть із тексту цитати, які найбільше сподобалися, визначте їхню роль у розкритті теми та ідей поезії.

     Творча робота

ü  Складіть асоціативний ряд до слова «патріот»

     Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

o   Олег Ольжич належав до покоління …

o   Олег Ольжич народився у...

o   Майбутній поет навчався у...

o   Збірки, які вийшли за життя поета, мали назви...

o   Причиною смерті став ...

o   Олег Ольжич прожив...

o   Життєвим кредом поета були слова...

     Подумайте

·        Чи актуальні сьогодні питання, озвучені Олегом Ольжичем?

·        Який висновок ви зробили для себе?
       


                                 Завдання на 09.04.

       Тема. Олена Теліга. «Сучасникам». Моральний заповіт нащадкам

1. Опрацюйте поданий нижче матеріал, занотувавши основні моменти в зошитах.

На початку 20-х років поети-емігранти, чия творчість почалася в Празі чи Подєбрадах, презентували «Празьку школу». 

    «Празька школа» – це не тільки літературне явище, але й чинник пробудження національної свідомості, боротьби за встановлення України.

Етапи  існування «Празької школи»

Перший етап	Другий етап	Третій етап
1922 – 1928 рр.	1929 – середина  40-х рр.	З кінця 40-х рр.
Формування творчого «ядра школи».	Творче зростання «Празької школи». Вихід у менші літературні угрупування («Танк», «Варяг»). Знищення поетів-пражан під час Другої світової війни.	Вихід у повоєнний світ тих членів угрупування, які залишилися живими. Оцінка поетами нових ідеологічних та естетичних реалій. Відмежування від ідеалів пражан.

       До "Празької школи " належали Олег Ольжич та Олена Теліга.

 Народилася Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенів) українська поетеса і літературний критик  в інтелігентній напівбілоруській-напівукраїнскій родині 21 липня 1907 року в Іллінському під Москвою, де її батьки відпочивали влітку. Але й до сих пір не встановлено, в якому саме з декількох підмосковних населених пунктах під назвою «Іллінське» відбулася ця подія, так як свідоцтво про народження Олени Теліги було втрачено.

     Мати Олени була дочкою православного священика, батько — гідротехніком, працював на Москві-річці, Волзі, Клязьмі, Сіверському Донці, був одним з авторів зрошення Голодному степу біля Ташкенту. Молодший брат української поетеси також був поетом (писав російською мовою), але в порівнянні з Оленою Телігою він був майже невідомий.

      Жила Олена Теліга в Москві. Та у 1911 році сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу, а звідти у травні 1917 в українське місто Ізюм, де жили родичі Олени Теліги по батьківській лінії. З весни 1918 батько Олени працював у київському політехнікумі, тож і сім’я жила в Києві. Там Олена Теліга навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської, де і вивчала українську мову разом з російською, німецькою та французькою. Судячи з табеля, навчалася вона в гімназії на середньому рівні. У 1919 приватна освіта на Україні припинилася і поетесі довелося перейти в народну школу.

         У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії. У травні 1922 він емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали до м. Подєбради (Чехія), де батько Олени Теліги викладав в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і вступила до історико-філологічного відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час Чехії вперше публікувалася поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.

 Восени 1929 Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві українська поетеса працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею, проте потім їй вдалося влаштуватися вчителькою у початкових класах.

   У грудні 1939 подружжя Теліг переїхало до Кракова, де Олена Теліга зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила до Організації українських націоналістів (прихильників А. Мельника), членом правління (Проводу) якого Олег Ольжич і був.

 Коли Гітлер напав на СРСР у деяких прихильників ОУН з’являються ілюзії, що німці допоможуть відновити незалежну українську державу, як це було в 1918.

 Такого роду помилкові уявлення були і у Олени Теліги. 22 жовтня 1941 разом з однією з «похідних груп» прихильників А. Мельника на машині вона приїжджає до Києва, де організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети «Українське слово» (редактор Іван Рогач), видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». У своїх статтях висловлює надію, що крах більшовизму допоможе відродженню української культури.

  9 лютого 1942 її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». Українська поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942.

   Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи». Сьогодні на уроці ми познайомимося з поезією видатної  поетеси.

2. Перегляньте відео

3. Прочитайте поезію "Сучасникам"

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби – спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».

Але для мене – у святім союзі:

Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить, зате коли сміюся,

то сміх мій рветься джерелом на волю!

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, – я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог

4. Робота над змістом твору

             Усно дай відповідь

                            –   Без чого в світі немає щастя?

                            –   Що понад усе потрібно любити в житті?

               Художній аналіз поезії

                          Завдання: склади художній паспорт поезії:

·      автор твору;

·      тема твору;

·      головна думка;

·      художні образи;

·      художні засоби.

5. Прочитайте поезію "Радість"

«Радість» 

Ой, не знаю, що то за причина –

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться,

Як безжурний вітрогон-xлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця,

Ніби поле перед нами стелиться,

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами –

Бо хлопчина не дає спокою!

Визначити головну думку вірша.

6. Прочитати вірш "Пломінний день"

«Пломінний день»

День прозорий мерехтить, мов пломінь,

І душа моя горить сьогодні.

Хочу жити, аж життя не зломить,

Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,

Та ніхто з них кроку не зупинить,

Якщо кинути в рухливий натовп

Найгостріше слово – Україна.

І тому росте, росте прокляття!

Всі пориви запального квітня

Неможливо в дійсність перелляти,

На землі байдуже-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю

І когось на допомогу кликать,

Бо душа моя сьогодні грає

І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість

І, мов прапор в сонці, затріпоче,

Хай кружляє, мов невтомний сокіл,

І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих, –

Геній людський чи лише випадок, –

Щоб застиглі і покірні води

Забурлили водоспадом.

І коли закрутить непогода

І мене підхопить, мов піщину,

Хай несуть мене бурхливі води

Від пориву до самого чину!

·        Які емоції викликав у вас вірш?

·        Що вам здалося незрозумілим?

·        У чому проявляється патріотизм поетеси? У яких рядках?

КОМЕНТАР . Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша гордість і найбільший біль – Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити  байдужих, відчути «гарячий подих» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово – Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.

 Домашнє завдання

• Виразне читання поезій.
• Прочитати твір Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили». 

Завдання на 31.03.2020

Я переконана, що всі прочитали твір М.Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських», тому працюємо наступним чином.

1. Виконати тести.

Тести за текстом повісті-казки

1. Де відбуваються події, описані в повісті?

А. Києві

Б. Вінниці

В. Вишнополі

2. Що означає слово «пригода»?

А. Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване)

Б. Приходити на допомогу в скрутну хвилину

В. Бути потрібним

3. Визначте жанр твору.

А. Детектив

Б. Повість-казка

В. Пригодницька повість

4. У кого в роду Софійки з’явилися коралі?

А. Тітки Сніжани

Б. Софійки

В. Бабусі Клави

5. Яка була кличка кобили прабабці Ніни?

А. Мальва

Б. Майорчик

В. Маківка

6. Як називалося село, де жила бабуся Софійки?

А. Половинчик

Б. Вишнопіль

В. Покровчик

7. Чим схожі були між собою Міщенки?

А. Були балакуни

Б. Мали подвійну душу

В. Надзвичайно веселі

8. Яке прізвище мала тітка Сніжана?

А. Ліщина

Б. Завадчук

В. Ягода 

9. Про кого сказано:

"Уже мало не коло самого будинку мусила ховатись у кущі. Біля рогу стояв худенький хлопчик із прив'ялим букетиком польових квітів. Знудьговано колупав носком святкового босоніжка пилюку й раз по раз діловито поглядав то на руку, де в людей буває годинник і де в нього нічого не було..."

А. Софійку та Сашка

Б. Вадима та Ірину

В. Сніжану та Валентина

Відповіді надсилаємо на електронну пошту kovalinka50@gmail.com до 02.04.до 20.00.

2. Розмірковуємо над питаннями:

-  У чому трагедія роду Кулаківських?

-  Чи можна стверджувати, що трагедії передує моральний вибір Гордія?

-  Що, на вашу думку, робить людину красивою?

-  У душі Вадима Кулаківського відбулися зміни? Чим вони зумовлені?

-  Чого навчає твір?

- Життя якого головного героя, на вашу думку, має сенс. Доведіть свою думку, підтверджуючи її текстом твору.

Відповіді на запитання даємо в робочих зошитах.
                                                  Завдання на 02.04
Тема. Любов Пономаренко. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності
 1. Опрацюйте поданий нижче матеріал

З 1941 по1944 роки Україна була окупована німецькими військами. Київ оборонявся 2 місяці. Вороги втратили близько 100 тисяч війська. Але захисники Києва були оточені. У полон потрапило майже 660 тисяч осіб, з яких 60 тисяч – командирів. 73 дні тривала оборона Одеси.

 О. Довженко писав у «Щоденнику», як 13 січня 1942 року в 30-градусний мороз німці вели на розстріл роздягнених, босих, у кайданах 100 матросів.

Люди дивилися і завмирали від страху. А потім, ризикуючи потрапити під кулі, знімали з себе одяг і кидали матросам. Але ті не поспішали підіймати, немов не помічаючи морозу, який палив їх вогнем, ішли вони на страту з гордо піднятими головами, співаючи пісню про море…

   Початком визволення України стала Сталінградська битва, у якій німецька армія втратила 1,5 млн. осіб. Тисячі німецьких солдат та офіцерів потрапили в полон…

            Всяка війна страшна і непотрібна людям. З великим нетерпінням, надією і страхом чекали  рідні повернення солдата з війни і на українській землі і на німецькій, особливо діти:

Лужок, дві яблуні та хатка,

Вечірній промінь на вікні,

А на воротах свого татка

Чекають діти із війни.

 так писав М.Стельмах.

       Велика Вітчизняна війна завдала багато горя людству. З обох боків загинуло більше 22 мільйонів осіб, 50 мільйонів було поранено. Кругом голод, розруха.

        Досить складним завданням, що постало перед  українським народом з визволених окупованих  територій була відбудова.

        Відбудовчі роботи починалися одразу після звільнення того чи іншого населеного пункту. Труднощі відбудови також посилювалися браком робочої сили. Тому часто використовували полонених німців.

Війна закінчилася. Багато людей загинуло, виконуючи свій обов’язок перед  батьківщиною: чоловіки, яких чекали дружини, сини, яких чекали матері, юнаки, яких чекали дівчата. Хтось повернувся  до рідних домівок цілим і неушкодженим, хтось – покаліченим. А хтось не повернувся назавжди

         Одним ставили пам’ятники та обеліски, іншим – простий дерев’яний хрест, а хтось лежить безіменний на просторах своєї батьківщини, або на чужій землі. Але будь-яка людина, чи то ворог, чи то свій заслуговує на те, щоб його поховали по-людськи.

  На кладовищах Польщі, Німеччини, інших міст Європи місцеві жителі доглядають могили загиблих під час різних воєн. У тому числі й могили ворожих армій.

Іспанський генерал Франко поставив пам’ятник усім іспанцям, які загинули під час громадянської війни – монархістам, «франкістам», республіканцям, комуністам, як людям одного народу.

   Очевидно, можна розділити людей за вірою, класовою, партійною, національною чи іншою приналежністю, однак є ще щось таке, що їх об’єднує, зближує. Любити людей, поважати їх, відноситися до них з добром – це значить виявляти гуманність. Про це йдеться у новелі Л. Пономаренко " Гер переможений"

2. Прочитайте новелу Л. Пономаренко "Гер переможений"

3. Усно дайте відповіді на запитання.

- Де відбуваються описані події?

- Хто про них розповідає? 

- Змальовані картини подані очима дівчинки чи дорослої жінки? 

- Що спонукало героїню твору розповісти цю історію?

- Охарактеризуйте сприйняття дівчинкою полонених німців.

- А як ставилося до полонених німців місто? Як можна це пояснити?

- Як ви гадаєте: чому полонені німці зводили квартал “з любов’ю і розпачем”? Коли був розпач, а коли з’явилася любов?

- Що стало причиною змін?

- Розкажіть про полоненого Фрідріха, яким його бачила дівчинка і яким його сприймає доросла жінка;

- Що стало спонукою для Фрідріха садити квіти? Що він відчував, що думав при цьому?

- Як ви гадаєте: чому авторка говорить не “маленька грядка” (чого достатньо для означення її розміру), а саме “маленька грядочка“? 

- Що має на увазі письменниця, стверджуючи, що грядка була для Фрідріха “маленькою державою”? Може, це так тільки здається авторці?

- Як ставилися діти до Фрідріха? Чому кидалися у нього камінцями й водночас любили, коли він саджав їх на коліна і співав німецьких пісеньок? Любили, коли співав німецьких пісеньок, і називали їх “дурними”?

- Чому Фрідріх прощав дітям їх образи? 

- Фрідріх покінчив життя самогубством. “Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба”. Як ви гадаєте, ця фраза лише вказує на факт чи містить і його оцінку? Чому ви так думаєте?

- Розгляньте вміщену на с. 244 підручника ілюстрацію до твору. Який епізод на ній відтворено?

- Як ви думаєте: зірвала дівчинка квітку чи ні?

ЦЕ ЦІКАВО

Жителі стародавнього Риму звернули увагу, що календула розпускається зі сходом сонця, а як тільки стемніє, пелюстки рослини закриваються, тим самим оповіщаючи людей про настання ночі. У наших широтах квітку знали і любили під іншою назвою – нагідки: надто вже схоже насіння рослини на звірині пазурі.

З глибокої давнини і донині люди цінують календулу, вірять, що вона рятує від нечисті і зурочення, а також заспокоює серце і душу, захищає від інфекцій. Ось, наприклад, в Індії вже багато століть календула є квіткою самого Крішни, а значить – символом щастя, везіння і удачі. А на індійських богах повсюдно висять гірлянди з квітів календули. На півдні Європи дану квітку застосовували у весільних церемоніях, адже її вважали символом любові. Португальці і іспанці досі називають її «чадною квіткою». А ще, це квітка Діви Марії, що символізує чистоту і невинність. В Англії її так і прозвали – Золото Марії. Китайці, які давно помітили лікувальні властивості рослини, називають її квіткою довголіття.

Крім того, календула  була улюбленою квіткою французьких королев, її згадували в оповідях, а замки прикрашалися букетами цих квітів. Чого тільки варта статуя королеви Маргарити, що знаходиться в саду Парижа: якщо придивитися, у неї в руках знаходиться календула, застигла назавжди в камені.

Слов’яни теж не відставали від французів і англійців. Ще наші предки вважали, що якщо незаміжня дівчина знайде відбиток ступні улюбленого в землі, перекладе її у вазон і посіє там календулу, то їх любов буде вічною. Хлопці ж ніколи не розлучалися з носовою хусткою, в яку була загорнута висушена квітка календули, так вони хотіли привернути сімейне благополуччя. Яскраво-оранжева або жовта квітка календули – це символ вірності в шлюбі і помічник у зміцненні шлюбних уз. Наші бабусі вірили, що кращий засіб від зради – це посаджені нагідки навколо слідів чоловіка, і він більше ніколи не піде наліво. Також можна розкласти сушені пелюстки календули в рожевий і блакитний мішечок з атласу, зв’язати їх міцно червоною ниткою і сховати під матрац. Напій з пелюсток календули  теж сприяє вічній любові в сім’ї. 

У давнину чаклуни і лікарі радили хворому просто дивитися на календулу, і будь-яка хвороба повинна була пройти сама собою. Можливо, в цьому є частка правди, адже жовтий колір може зарядити ударною дозою оптимізму і життєвої енергії. Цікаво, що календула – це отрута для колорадського жука. Садівники помітили, що якщо засадити ділянку по периметру і діагоналі календулою, то ніяких шкідників у вас на дачі не буде і близько.