Українська література 10 клас

Завдання на 07.04.

Тема. Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»)

1. Прочитайте поезію

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб’єш...

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою...

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

1896

2. Опрацюйте поданий нижче матеріал.

У збірці „Думи і мрії” помітне місце посідає цикл „Невільничі пісні”. Він з'явився, коли Лесю Українку по-справжньому захопила ідея громадської активності. У 1895 році вона надіслала до журналу „Народ” „Лист до товаришів” (лист не був опублікований через закриття видання). У зверненні поетеса писала: „Скажіть, мої товариші, чому не чутно вашого голосу, тим часом як усяка „темна сила” не боїться здіймати його прилюдно? Невже для нашої країни ще не настав час, щоб виявила себе сила світліша?”.

Як протистояння „темної” і „світлої” сил трактує поетеса стан громадського життя, вона ж характеризує своє покоління як молодих ідеалістів, на долю яких випала особлива місія в боротьбі народу за свободу. За таких обставин і настроїв і постав цикл „Невільничі пісні”. Його основу склала тема лихоліття, що спіткало Україну.

Поезія „Слово, чому ти не твердая криця...” (1896) завершує й ніби підсумовує весь цикл. У ній переважає піднесено-оптимістична настроєва тональність. Мотив боротьби узгоджується з мотивом творчості, а символічний образ слова-зброї висувається на передній план.

Усвідомлюючи обмежені практичні можливості своєї творчості, героїня готова на все, аби підтримати „невідомих братів” у боротьбі з тиранією. За своїм змістом вірш сприймається як пристрасна декларація.

Натхненне слово — „єдиная зброя” — теж здатне наближати перемогу над поневолювачами: „Месники дужі приймуть мою зброю, / Кинуться з нею одважно до бою... / Зброє моя, послужи воякам / Краще, ніж служиш ти хворим рукам!”.

Поетеса була глибоко переконана в прийдешній перемозі „світлої” сили („Брязне клинок об залізо кайданів,/ Піде луна по твердинях тиранів...”), вона вірила, що сповнене громадянської енергії поетичне слово є ефективною зброєю в справедливій боротьбі людей за свою свободу.

Критик М. Драй-Хмара дуже високо оцінив вплив громадянської поезії Лесі Українки на читачів: „Це був той огонь, що мав спалити мури великої тюрми народів і разом з тим випекти старі, заіржавлені душі у покірних, затурканих і приголомшених невільників-рабів”.

3.Виявляємо літературну компетентність 

1. Яке враження справила на вас поезія? Які образи поезії вразили найбільше?

2. До якого циклу належить поезія „Слово, чому ти не твердая криця...”?

3. Поясніть, як образи поезії пов'язані з назвою циклу.

4. Поміркуйте, чому поетеса порівнює слово з крицею.

5. Які мотиви поєдналися у творі?

6. Доведіть, що лірична героїня твору вірить у силу слова в боротьбі за свободу.

4. Опрацювати матеріал підручника стор.192

                                

Завдання на 10.04.

Тема.Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»

1 .Прочитати поезію "Мріє, не зрадь"

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,

Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,

А тепера я в тебе остатню надію вложила.

О, не згасни, ти, світло безсонних очей!

Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари

В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,

Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари,

І не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.

Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.

Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,

І тепер вже немає мені вороття.

Тільки – життя за життя! Мріє, станься живою!

Слово, коли ти живе, статися тілом пора.

Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,

Той не вмре, не здобувши нового добра.

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, –

Дай мені крила свої, хочу їх мати сама,

Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,

А як прийдеться згинуть за теє – дарма!

3.08.1905

2. Перегляньте відео

3. Опрацювати матеріал підручника стор.194

4.Опрацювати матеріал підручника стор. 191-192

5. Переглянути відео

 Вірш Лесі Українки «Стояла я і слухала весну» сповнений свіжості й тепла прекрасної пори року. Всю красу цієї поезії можна пізнати лише при детальному її аналізі. Які художні засоби використала авторка? Яка провідна думка? Який тип римування? Кожна із цих деталей свідчить про неабияку майстерність письменниці. Всього у двох строфах Леся Українка вмістила багату палітру відчуттів, які бентежать душу навесні.

Жанр: пейзажна лірика
Ідея: віра в перемогу світла над темрявою, життя – над смертю.
Тема: любов до навколишнього світу.Художні засоби

• уособлення
• метафора
• синтаксичні засоби
• інверсія.
  

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ПОЕЗІЙ

Завдання на 31.03.

1. Опрацювати поданий нижче матеріал та перечитати матеріал підручника с. 186 - 187
2. Переглянути відео.
3. Завдання виконати до 03.04.2020
4. Починаємо читати драму-феєрію Лесі Українки "Лісова пісня".

Тема. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Творча  спадщина

Леся Українка 

Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач (1871-1913)  

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. 

Вчилася у приватних учителів.

 У 6 років почала вчитися вишивати. 

6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. 

Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». 

Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». 

Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України.

 Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. 

Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. 

На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва.

 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років. 

Збірки: «На крилах пісень» (1893) «Думи і мрії» (1899) «Відгуки» (1902) 

Інші твори: перший вірш «Надія» (1880) вірші «Конвалія» і «Сафо» поезія «Contra spem spero!» (1890) драма «Блакитна троянда» (1896) драматичну поему «Одержима» (1901) драматична поемі «Кассандра» (1907) драма «Руфін і Прісцілла» драматична поема «Бояриня» поема «Оргія» драма «Камінний господар» драма «Лісова пісня» оповідання «Така її доля»і «Святий вечір» казки «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик» повісті «Жаль» і «Приязнь» передсмертна повість «Екбаль Ганем»

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/u/ukrajinka-lesya/2324-lesya-ukrajinka-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Завдання на 03.04.

Тема.Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості

1. Пригадайте біографію Лесі Українки

2.Опрацюйте поданий нижче матеріал, законспектувавши основні моменти в робочих зошитах

Жанри, у яких творила Леся Українка, надзвичайно різноманітні. У поезії — це пейзажні, інтимні, філософські, сатиричні вірші, віршовані листи, поетичні цикли, легенди, романси, подорожні враження, сонети, ювілейні вірші, апокрифи, колискові, казки, дитячі вірші, веснянки, поезія в прозі, імпровізації, драматизовані сценки, монологи, поезії за біблійними мотивами, поетичні гуморески, пастельні етюди, ноктюрни тощо. У драматургії — драматичні поеми, діалоги, фантастичні казки, драми, трагедії. У прозі — новели, оповідання, повісті, нариси, образки, етюди.

Лірика Лесі Українки розказує про «життя серця», доповнює й розширює її образ.

Юна Леся страждала, коли доля позбавила її можливості грати на фортепіано, а це означало, що їй ніколи не стати ні піаністкою, ні композитором. І вона передала всю музикальність своєї натури слову. Тому так багато в її віршах музики. Це видно вже з назв: «Сім струн», «Ритми», «Романси».

У поезіях Лесі Українки звучать мотиви молодості й кохання, щирої дружби й захоплення природою, вияви палкої любові до рідної землі і прагнення бачити її щасливою. Ця хвора, тендітна жінка переборювала недугу, страждання, відчай, гаряче відстоювала своє право на корисну діяльність і повноцінне людське життя. Сила духу Лесі Українки вражає кожну щиру людську душу, робить її сильнішою. Юні сучасники Лесі захоплювались її поезією і життєвим подвигом. Емоційне, потужне слово поетеси не старіє, воно долає час і нині проникає в душі то як сонячний промінь, то як гостра блискавка.

Творчість Лесі Українки багато в чому визначає розвиток модерністських тенденцій у літературі XX ст.

Її неоромантична символістська поезія та драматургія означили на рубежі віків увагу до нових цінностей, нових філософських, буттєвих проблем.

Довідка з теорії літератури.

Неоромантизм — одна зі стильових течій у літературі початку XX ст. Увага до незвичайних обставин і виняткового героя поєднувалася з інтересом до індивідуальної психології, конфлікту внутрішнього, а не протистояння із зовнішніми несприятливими обставинами. Неоромантизм - стильова хвиля модернізму визначальною рисою якої є подолання розриву між дійсністю та ідеалом, характерним для романтизму завдяки могутній силі особистості (надособистість), здатно перетворити бажане на дійсне. Представники : Кнут Тамсон, Стівенсон, Кіплінг, Леся Українка, Олена Теліга, Олег Ольжич.

Символізм — одна з художніх течій у мистецтві кінця XIX — початку XX ст. Його представники прагнули передати через символи багатозначний і складний образ речі й ідеї, що знаходяться за межами чуттєвого сприймання. Йдеться насамперед про зосередження на внутрішньому світі людини, на індивідуальній пси-хології, яка тепер уже менше опосередковується суспільними впливами.

Модерна естетика стала визначальною у творчості поетеси не одразу. Утвердження нових цінностей означало розрив зі старими святинями, колишніми авторитетами. Індивідуалізм, горда самодостатність сильної особистості ставали ідеалами молодого покоління, яке вже не задовольнялося закликами до громадської, суспільної роботи й боротьби. Поезія, краса ставали вищою цінністю. Від збірки до збірки Леся Українка все послідовніша й одвертіша в обстоюванні пріоритету індивідуальної свободи вибору і свободи творчості. Три поетичні збірки: «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки» — це 143 вірші.

На початку 90-х рр. Леся Українка почала готувати до видання першу збірку своїх поезій. Її мати Олена Пчілка звернулася до І. Франка з проханням допомогти у виданні збірки. «...Я радо готов узятися за нього, — відповів на те Франко, — і зробити його швидко своїм коштом в Літературно-науковій бібліотеці або й осібно, в більшім форматі». Однак Косачі не захотіли зловживати доброзичливістю щирого друга їхньої родини і домоглися, щоб книжку було видано їхнім коштом. У першій половині 1893 р. у Львові при допомозі і під безпосереднім наглядом І. Франка в друкарні Наукового товариства ім. Т. Шевченка збірка «На крилах пісень» вийшла у світ.

Ще до виходу збірки ім'я Лесі Українки було відоме літературній громадськості. Крім книжки перекладів з Г. Гайне, яку Леся Українка підготувала разом з іншим автором, М. Славинським, у галицьких періодичних виданнях уже було опубліковано ряд її поезій. Дебютувала вона ще 1884 р. віршами «Конвалія» і «Сафо» в журналі«Зоря».

1887 р. Наталя Кобринська й Олена Пчілка видали альманах «Перший вінок», у якому друкувалися виключно жінки-письменниці: Ганна Барвінок, Дніпрова Чайка, Уляна Кравченко, Ольга Левицька, Людмила Черняхівська та інші. Тут було опубліковано поему «Русалка», кілька віршів Лесі Українки, які дістали прихильну оцінку в рецензіях. Але вміщені в альманасі твори ще не давали підстави виділяти Лесю Українку з-поміж інших дебютантів альманаху.

В окремих ранніх поезіях виразно відчутні прямі впливи народної пісні:

Я ж пущу свою пригоду

Геть на тую бистру воду,

Я розвію свою тугу

Вільним співом в темнім лугу.

Інколи траплялися надто помітні перегуки з найближчими літературними вчителями, передовсім із Шевченком:

Промовила конвалія:

«Прощай, гаю милий!

І ти, дубе мій високий,

Друже мій єдиний!»

Поезії в збірці недатовані, розміщені не в хронологічній послідовності, а переважно за жанровою та тематичною близькістю, що справляло на читачів враження надмірної строкатості, художньої нерівності. Це заважало розгледіти напрям еволюції поетеси, давало підставу для звинувачення у хитаннях і слабкостях, які Леся Українка вже переросла на час виходу збірки.

Сама поетеса оцінювала свою першу збірку стримано. Уже на час виходу книги вона вважала окремі вміщені там твори перейденим етапом і в листах до знайомих вказувала на їх слабкі місця. Леся Українка писала О. Маковею: «Ви боїтесь, що я не піду разом з духом часу, а зостануся позаду, — не думаю я сього. «На крилах пісень» не єсть моє останнє слово, а коли я думаю йти далі, то вже ж вперед, а не назад, інакше не варто було й виходити».

Вихід із друку збірки «На крилах пісень» (1893) у Львові під безпосереднім наглядом І. Франка був зустрінутий українськими патріотами як свято. І. Франко у статті «Леся Українка» так охарактеризував першу збірку: «Патріотичного тону не бракує в її віршах, але її патріотизм, на перший погляд, трохи абстрактний, філософський. За таку реакцію хворої душі проти суворої дійсності треба вважати значну частину поезії її першої збірки, що вийшла у Львові в 1893р. під назвою «На крилах пісень». Але є в тій збірці багато справжніх ліричних перлин».

За структурою — це тематичні цикли віршів: «Сім струн», «Зоряне небо», «Подорож до моря», «Кримські спогади», «Дитячі» та три поеми — «Русалка», «Самсон», «Місячна легенда».

До збірки увійшли всі написані на той час поетичні твори Лесі Українки.

Вірші у збірці розташовані без урахування хронології їх написання чи публікації. У художньому аспекті збірка була нерівною, зате давала уявлення про весь перший етап творчості поетеси.

У більшості віршів збірки звучать громадянські мотиви. Цикл «Сім струн» викликає інтерес читачів самим його компонуванням. Це своєрідна «музична гама», сповнена безмежним, щемним почуттям любові ліричного героя до найдорожчого в світі — Батьківщини. Це сім поезій, кожна з яких має назву однієї ноти. Поча¬ок кожного вірша співзвучний із назвою ноти музичного стану. Крім того, у кожному творі є заголовок, який вказує на його жанрову специфіку (гімн, пісня, колискова, сонет, рондо, ноктюрн).

Це, наприклад, такі поезії: «До тебе, Вкраїно...», «Реве-гуде негодонька...», «Місяць яснесенький...», «Фантазіє! Ти — сило чарівна...», «Соловейковий спів навесні...», «Лагідні веснянії ночі зористі...», «Сім струн я торкаю».

Триптих «Сльози-перли» також має виразне патріотичне спрямування. За широтою поглядів, силою і глибиною патріотичних почуттів І. Франко порівнював «Сльози-перли» із «Заповітом» Т. Шевченка.

Роблячи перші кроки в поезії, Леся усвідомлювала, що її шлях українського поета буде нелегким. Але наперекір долі вона муж­ньо стала на боротьбу, пішла «на гору круту крем 'яную» нести «важ­кий камінь» тяжкої долі. Таку програму дій вона ставить перед собою у вірші «Contra spem spero!». Це був гімн її життю й боротьбі.

3. Прочитайте вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь! (Лат.))

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!

[2 травня 1890 р.]

4. Прослухайте поезію

5. Прочитайте поданий нижче матеріал

Вірш «Contra spem spero!» написаний 19-річною дівчи­ною 2 травня 1890 р., але його сміливо можна поставити як епіграф до всієї літературної діяльності поетеси. Той рік видався для неї дуже тяжким. Напади болю в нозі, ураженій туберкульозом, рідко змінюва­лися тимчасовим полегшенням після лікування. Боротьбу проти тяж­кої хвороби Леся Українка жартома називала «сізіфовим каменем». У листі до брата від 18 травня 1890 р. писала: «Любий Миша! Я воскресла! От ізнов беруся здіймати «сізіфовий камень» догори!.. По­зволь мені при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безна­дійного вірша... Моє оце двомісячне лежання у липких кайданах було зовсім надаремнісінько, отак-таки зовсім надаремної. А прибиток хіба тільки той, що тепер знову ходжу на двох милицях, що болять ноги в ступнях».

Отже, безпосереднім поштовхом до написання поезії був один із тяжких періодів загострення хвороби.

За жанровими ознаками вірш належить до медитативної лірики, у ньому глибокі роздуми поєднуються з мистецьки довершеною формою.

У поезії «Contra spem spero!»  назва якої в перекладі з латині означає «без надії сподіваюсь», Леся Українка висловлює оптимістичну віру у своє поетичне покликання.

Вірш побудовано на сполученні двох систем контрастних обра­зів. Відчуття гнітючості й зневіри передається за допомогою логічного ряду образів суму: «думи, ви хмари осінні», «в жалю, в голосінні», «серед лиха», «без надії», «на вбогім сумнім перелозі». Контрастом до цього ряду виступають оптимістичні, радісні образи: «весна золота», «молодії літа», «сміятись», «співати пісні», «жити хочу!», «барвис­ті квітки». Поєднання цих двох ліній формує образну систему твору, в якій голос поетеси звучить виразно й піднесено.

Поезія є особливою й за мотивом, який проходить через усю твор­чість Лесі Українки: людина стає сильною тоді, коли усвідомлює свою відповідальність перед народом. Ліричний герой висловлює готовність «сіяти квітки на морозі», поливати їх сльозами, поки не розтане лід і не зійдуть квіти добра і щастя.

Вірш належить до лірики «чуття», що є художнім вираженням «кри­ку душі», прагненням молодої людини жити повноцінним життям, на­віть тоді, коли на заваді стали особисті та суспільні перешкоди. Побу­довано твір у формі драматичного монологу, сповненого інтонаційно­го хвилювання, «внутрішньої» діалогізованої мови (є запитання і від­повіді на них, звертання, заперечення і ствердження). У монолозі пе­редано емоційний стан ліричного героя, утверджується життя як діяння. І не шляхом логічних аргументів, а шляхом розвитку «логіки» почуттів. Уже самий початок вірша— рішуче заперечення настроїв суму, безнадії, спричинених жорстокими обставинами:

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

Тож тепера весна золота!

А далі — відгук особистих переживань поетеси, її прагнення до повноцінного життя, подолання тяжкої хвороби. Разом із тим це й різкий протест проти задушливої атмосфери, жорстокої урядової реакції, яка викликала серед певної частини інтелігенції почуття туги й безсилля, Так, образ «весни золотої», що протиставляється «осіннім хмарам», набуває алегоричного звучання. Вірш сповнений афористичними ви­словами: «крізь сльози сміятись», «без надії таки сподіватись», «серед лиха співати пісні», алегоріями: «сіяти квіти», «кора льодовая».

6. Занотуйте в зошитах

Літературний рід: лірика.
Вид лірики: медитативна лірика
Жанр: вірш
Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще.
Головна ідея: є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії.
Ліричним героєм є сам автор. Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.
Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування
Художні засоби:

• епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;
• метафори: владарка темних ночей;
• звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!

Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі.

Образи: думи, весна, переліг, Сізіф (античність), провідна зоря (біблійний), крута крем’яниста гора, пісня весела.

СІЗІФОВА ПРАЦЯ

В 11-й пісні поеми Гомера "Одіссея" розповідається про корінфського царя Сізіфа, що за образу богів був засуджений Зевсом на тяжку кару: він вічно мусив піднімати на гору великий камінь, який щоразу скочувався униз.

Вираз "сізіфова праця" в переносному значенні – безплідна, важка, нескінченна робота – вперше вжив староримський поет Пропорцій (І ст. до н. е.).

Домашнє завдання:

1. Вивчити напам’ять вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» 

2. Тестові завдання необхідно виконати до 7 квітня 13:00 Код доступу 337628, відкривши посилання   join.naurok.ua