18.11.20
Записати дату та тему уроку
ЛЕСЯ
УКРАЇНКА. «ДАВНЯ КАЗКА». ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЕТА І БЕРТОЛЬДО
І.Літературна гра «Так чи ні» (відповіді записуємо в робочі зошити)
1) Поет був красивим і
щасливим.
2) До оселі Поета постійно
приходила молодь.
3) Лицар Бертольдо був
благородним та ввічливим.
4) Поет сказав, що має стільки
багатства, що його стане й на лицаря
5) Бертольдо зацікавився й
вирішив подружитися з поетом
6) Граф визнав дивну силу
слова.
7) Поет допоміг лицареві
завоювати серце вродливої донни Ізідори
8) Поет допоміг лицареві
завоювати бусурманське царство
9) Бертольдо щедро нагородив
поета
10) Граф справді був спочатку
гідний щастя — чинив справедливий суд, був лагідний до підданих.
11) По далеких війнах граф
привчився до грабунку
12) Поет вирішив стати
наближеним до графа, щоб допомогти трудящим полегшити їхню долю
ІІ Обведіть у зошиті долоню своєї руки й на
кожному пальчику напишіть , з чим у вас асоціюється слово «свобода».
СВОБОДА-
Як ви вважаєте, чому саме долоню обводимо, не кулак, не
ребро руки?
Відкрита рука означає щирість, а
також є символом миру і єдності, бо вона готова віддавати і відкрита для
прийняття. Потискання рук є символом привітання чи укладання домовленостей.
Привітання у вигляді піднятої руки в Палестині – побажання гарного життя. У
Єгипті рука – символ могутності, у Китаї – символ довголіття, в Єрусалимі – це
символ захисту, в Індії – могутність і сила. У індійському місті Чандігарх
навіть є пам’ятник «Відкритої руки». В Україні – щирість, відкритість,
готовність до співпраці.
ІІІ. Запишіть відповіді на запитання, подані нижче
-
Що означає надіти на
руки кайдани?
-
Ви визначили, що для вас є свобода. А з чим
порівнював свободу поет? (відповідь записати в зошитах)
У поета була пісня і дзвінкою, і
гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною… Більшість його пісень були
сумними, бо боліла душа за народ… І звучали
вони в супроводі мандоліни.
Орієнтовний план порівняльної
характеристики героїв
1) Хто такі Поет і Бертольдо.
2) Що є спільним в рисах
характеру цих героїв ?
А що відмінним? (заповнити
табличку, записати в зошитах)
|
Поет відмінне |
Спільне |
Бертольдо відмінне |
|
|
|
|
3) У чому граф і Поет
різняться:
а) у діях, вчинках;
б) ставленні до людей;
в) характерах.
4) Як розв’язується
протистояння між героями?
Розподіли!
- З
поданих прислів’їв виберіть ті, які стосуються поета, і ті, які –графа
(записати в зошитах):
-
Не зробиш людям добра, не побачиш від них лиха.
- Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак.
- На моїй шиї сидиш, а мені добра не твориш.
- Не сподівайся дяки від приблудної псяки.
- Як напився, то до криниці задом обернувся.
- Я на його хлібом, а він на мене каменем.
- Для нашого Федота не страшна робота.
- Не плюй у криницю, бо прийдеться напитися.
- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
- Забули воли, як телятами були.
УВАГА! ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ КЛАСНОЇ РОБОТИ
НАДІСЛАТИ В КЛАСРУМ 18.11.20 до 23.00
13.11.20
Запишіть
дату та тему уроку
РОЛЬ МИТЦЯ В СУСПІЛЬСТВІ, ІДЕЯ ВІЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ В
ПОЕМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ДАВНЯ КАЗКА”
Законспектуйте поданий матеріал
«Давню казку» Леся Українка
написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Саме з листування
між Лесею та її братом Михайлом ми дізналися про те, що Леся Українка читала
завершену вже поему на засіданні гуртка “Плеяда” з певним тріумфом
Твір вперше був опублікований
у Львівському журналі “Життє і слово” за 1896 рік. Саме тут друкував свою
статтю Іван Франко, у якій він наголошував, що українська інтелігенція дуже
далека від народу і що деякі українці не працюють для добра народу. А також
Іван Франко зазначив, що “Давня казка”- одна з найкращих і найхарактерніших
ознак нашої нової літератури. Дослівно І. Франко писав так: “Кругом
лунає, штука для штуки” (тобто, мистецтво для мистецтва, тобто, мистецтво
потрібне тільки для розваги), аж чутно якось із уст поета чути такі тверді та
здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. Для
пригноблених вона - гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для
кривдників - грізний месник».
А ще
Іван Франко звернув увагу на одну найхарактернішу рису твору. “І ще одна характерна риса
поеми - її гумор. У Лесі Українки дотепер ми не зауважували гумору. Поема
“Давня казка” вся, від початку до кінця, держана (тобто витримана) в легкім,
гумористичнім тоні”.
Отже, Іван Франко зосередив увагу на питанні,
яка роль відводиться поету в суспільному житті.
Усні відповіді на запитання
- Чи повинен поет бути
трибуном?
- Яке його місце в
суспільстві?
- Яку значимість має його
творчість?
ПРОЧИТАЙТЕ ТВІР «ДАВНЯ
КАЗКА»( стор.96-102)
Занотуйте
Тема: Зображення боротьби трудящих проти поневолювачів та
роль і місце поета у визволенні народу від гніту.
Ідея: уславлення поета, який захищає інтереси народу і
засудження жорсткості, жаги до збагачення.
Пригадайте,
що таке сюжет твору
Сюжет художнього
твору (від фр. Sujet, букв. – «предмет») – система подій, в ході яких
розкриваються характери персонажів і головна ідея.
Які є елементи сюжету?
1) Експозиція (передісторія) –
виконує службову роль. Готує до такого розуміння образів твору, якого
домагається автор (розкриття характерів, минулого і т.п.) Експозиція є не у
кожному творі.
2) Зав‘язка –
подія, з якої виростає основний конфлікт твору. Вона спрямовує дію до її
остаточного розв‘язання.
3) Розвиток
дії (перипетії – з гр. “несподівана подія”) – сума обставин, які змінюють
одна одну і в яких розгортається дія, повністю виявляють себе характери дійових
осіб. Нагромадження триває до того часу, поки не трапиться подія, яка змінює
обстановку, приводить до необхідності розв’язання конфлікту. Це і буде кульмінацією твору.
4) Кульмінація (лат.
– “вершина”) – подія, що означає найвище напруження конфлікту. Після
кульмінації розвиток дії отримує інший напрям, спрямовується до розв’язки.
5) Розв’язка – логічне
завершення ланцюга подій, які зазнали докорінного перелому в кульмінації.
6) Післяісторія (епілог) –
розповідається про подальшу долю дійових осіб, у загальних рисах ідеться про їх
майбутнє. Епілог є не у кожному творі.
Перегляньте відео
Домашня робота: Виписати цитати до образів поета і графа
11.11.20
Шановні учні 8-Б класу!
Наполегливо прошу виконати домашнє завдання до 13.11.20. Кожний отримає оцінку за літературний диктант та читання поезії напам'ять
Мотив гармонійного єднання людини з природою в поезії Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати...”
Літературний диктант (письмово, відповіді надіслати в класрум)
1.
Місто, в якому народилася Леся Українка…
2.
Справжнє ім’я Лесі Українки…
3.
Хто із письменників допоміг Лесі Українці у
виданні першої збірки поезій?
4.
Яку назву мала перша поезія Лесі Українки?
5.
Назва першої поетичної збірки Лесі Українки…
6.
Автором якого підручника була Леся Українка?
7.
Наведіть 3-4 приклади драматичних творів Лесі
Українки.
8.
Скільки мов, крім рідної, знала Леся Українка
і які саме?
9.
Як фольклорна збірка «Народні мелодії» Климента
Квітки пов’язана з особою Лесі Українки?
10.
У кого з видатних українських художників Леся
Українка навчалася живопису?
11.
Разом із ким Леся Українка переклала збірку
творів М.Гоголя «Вечорниці», видану у Львові 1886 року?
12.
Назвіть імена 3-4 зарубіжних письменників, чиї
твори Леся Українка перекладала українською мовою.
Пісня! Як багато вона важить у житті людини! У ній –
минуле,сучасне,майбутнє.
У ній найповніше виявилася душа народу. Українська пісня
ніколи не відривалася від життя. Вона завжди була її джерелом і об’єктом
відображення. Народна пісенність як дзеркало життя і поглядів трудових мас мас
відзначається винятковою вірністю, бо вона вивірена багатим досвідом поколінь,
відшліфована впродовж віків
Найталановитішими представниками народу, облагороджена
чистим народним сумлінням. Саме в цьому секрет її невмирущості, краси і
звучання.
Отже, сьогодні
на уроці ми дізнаємося про те, чому лірична героїня поезії Лесі
Українки виявила бажання стати піснею.
Прочитати поезію "Хотіла б я піснею стати"
· Чому поетеса, на вашу думку, прагнула стати піснею?
·
Яке значення мала
пісня в житті письменниці?
·
Опишіть море,
застосовуючи текст поезії.
·
Яким настроєм
пройнятий твір Лесі Українки? Чим це пояснити?
·
Чи можна,на вашу
думку,вважати шум моря його піснею? Пофантазуйте,
про що воно співає?
·
Чим пояснити
прагнення Лесі Українки возвеличити волю? Хіба вона була ув’язненою?
·
Які враження на вас
справила ця поезія?
1.1.
Художні особливості
поезії
Епітети: «ясна хвилина», «ясні зорі», «спів дзвінкий»,
«хвилі прозорі»,
«море хибне», «щастя таємне»;
Метафори: «вітер
розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі»,
«лунали мрії»;
Повтори: «ясніші…..
яснії», «гучніше…. гучне», «мої…», «моє..»;
Порівняння: «ясніші, ніж зорі яснії», «гучніші, ніж море
гучне».
1.2.
1.3.
Завдання. Складіть
«Доміно» прагнень поетеси
Стати піснею – «вільно по світу літати» - «поминути
співом дзвінким »-
-
«упасти на хвилі» -
«буяти над морем»
3.0. Випишіть із
вірша художні образи і доберіть до них цитати:я (лірична героїня),
пісня,
зорі, море, мрії, щастя.
VI. Закріплення вивченого
матеріалу (усно)
1.
Леся Українка виявила
бажання стати:
а)легендою, б)піснею, в)казкою, г)мудрою порадою.
2. Поетеса прагне: а) возвеличити красу на землі, б)бути
корисною суспільству,
3. Який прикметник найчастіше використовує авторка?
а)ясний,
б)гучніший, в) прозорий, г)вільний.
4. Спів героїні можна буде почути: а)на хвилях людських,
б)на узбережжі моря,
в)під зорями
небесними, г)серед ланів широких.
5. Як Леся характеризує свої мрії? Вони:
а)ясні і гучні, б)крилаті й вільні, в)щирі й благородні, г)чисті й прозорі.
6. Вітер у творі розносив: а)пісню поетеси, б)бризки
морські, в)пахощі квітів,г)луну.
7. Щастя в поетеси: а)чарівне, б)таємне,в)приховане,
г)здобуте в боротьбі.
8. Одним із бажань ліричної героїні було:а)піднятися на
гору високу, б)буяти над морем, в)віднайти квітку щастя,
г)насолоджуватися красою квітів.
9.На думку М.Євшана, пісня для Лесі Українки: а)потреба
душі, б)завзятість під час роботи, в)вияв артистизму, г)вміння довести свою
обдарованість.
10. Художній засіб, який допомагає Лесі Українки в поезії
виявляти свої почуття, ставши піснею: а)порівняння, б)епітет, в)метафора,
г)повторення.
11. Спів поетеси під зорями буде: а)дзвінким, б)гучним,
в)знайомим, г)тривалим.
12. Якими в поезії зображені хвилі морські? а)каламутними, б)високими,
в)прозорими, г)сяючими.
\ Домашнє завдання: відповіді на запитання літературного диктанту надіслати в класрум до 13.11.20. Здати напам'ять поезію "Давня весна"
Лесі Українки, записавши відео. Відео надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com
04.11.20
ЛЕСЯ УКРАЇНКА.
РОЗПОВІДЬ ПРО ЖИТТЯ І ПОЕТИЧНУ ТВОРЧІСТЬ
Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті
Новограді-Волинському. Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця,
яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезію й оповідання для дітей
українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого
руху, видавала альманах «Перший вінок». Батько — вихованець Київського
університету святого Володимира, юрист, високоосвічений поміщик, який дуже
любив літературу і живопис. Батьки багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей,
розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Повага до
батька, матері, дідуся, бабусі, до родини взагалі, вміння жити турботами,
радощами і болями близьких, дотримуватися родинних традицій – це життєві
принципи Косачів. У цій родині діти дуже любили своїх сестер, братів, тіток,
дядьків. У сім’ї Леся особливо товаришувала із старшим братом Михайлом та
молодшою сестрою Олею. Вони все життя залишалися її найближчими друзями та
порадниками. „Разом бавилися, разом читали, разом вчилися. Леся навчилася
читати в 4 роки“, - згадувала сестра Ольга. У родині Косачів дуже любили
творчість Шевченка і часто влаштовували Шевченкові вечори, на яких діти
декламували поезії Кобзаря, розгадували вікторини, складені мамою.
У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти,
влаштовувалися різні літературні вечори і домашні концерти. Дядько Лесі (так її
називали у сім'ї і це домашнє ім'я стало літературним псевдонімом) — Михайло
Драгоманов, був відомим ученим, громадським діячем, який перед еміграцією до
Франції й Болгарії співпрацював із І. Франком. Йому належить одна з провідних
ролей у формуванні світогляду племінниці згідно зі своїми ідеалами служіння
батьківщині, які захопили її, а потім стали щоденною потребою в її житті. Він
водив знайомство з Іваном Сергійовичем Тургенєвим, Віктором Гюго, був знайомий
з усіма новітніми літературними та політичними подіями і часто поповнював
бібліотеку племінниці посилками з-за кордону. Серед близького оточення
майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: Михайло Старицький - відомий
драматург, Микола Лисенко – композитор, основоположник української національної
музики. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: в дев'ять років
вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в
журналі “Зоря” було опубліковано два вірші (“Конвалія” і “Сафо”), під якими
вперше з'явилось ім'я — Леся Українка. Родина Косачів переїхала до
с.Колодяжного на Волині. Там минали дитячі роки Лесі, в краю предковічних
соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчина росла веселою і
жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялась здібністю і
працьовитістю. Демократичний стиль життя в родині сприяв зближенню з
селянськими дітьми, засвоєнню народних звичаїв, традицій. А фольклор Волині
вводив вразливу дівчинку в незвичайний, химерний світукраїнської міфології з її
мавками, перелесниками, русалками.
Природне обдарування, сприятливі умови в сім'ї, культурне середовище,
наполеглива праця над самоосвітою — ось ті чинники, які рано піднесли Лесю
Українку на високості вселюдської культури. Вона вражала всебічною освіченістю,
ґрунтовною обізнаністю з літературою і мистецтвом багатьох народів світу,
знанням мов, глибоким проникненням у суспільне життя. Крім української і
російської, Леся Українка досконало володіла французькою, німецькою,
англійською, італійською, грецькою, латинською, польською, білоруською мовами.
Це давало їй змогу читати в оригіналі художні і наукові праці багатьох народів,
користуватися бібліотеками не тільки Києва, Львова, Одеси, Мінська, Москви,
Петербурга, а й Відня, Берліна, Женеви, Мілана та багатьох інших міст.
Двобій з підступною хворобою
Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Почалась хвороба 1881р.
І почалась 30-літня боротьба за життя. Вона змушена була змагатися з тяжкою
хворобою, що вразила її ще в дитинстві, зробила недосяжною її блискучу музичну
кар'єру і мучила поетесу всі подальші роки. Проте оця ще дитяча зневага до
фізичного і душевного болю супроводжувала Лесю Українку все її життя. Мужньо
переносила операції. Була оптимісткою. У листі до матері поетеса пише про себе,
що її загартувало лихо: «… Мені здається, що я маю перед собою якусь велику
битву, з якої вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є
талан, то він не загине, – то не талан, що погибає від туберкульозу чи істерії!
Нехай і заважають мені сі лиха, але зате хто знає, чи не кують вони мені такої
зброї, якої нема в інших, здорових людей» Вірш
„Без надії сподіваюсь“ Чим більше дошкуляє їй хвороба, тим загартованішою
Леся стає, не скоряється долі. Вірш „Хто
вам сказав, що я слабка…“ Поетеса формулює своє кредо: «Не можна, гріх бути
інвалідом, коли так багато роботи і так мало людей, треба перестати ним бути,
коли не можна зараз, то через рік … через три, а все-таки треба вийти в люди! І
я вийду або під ножем пропаду, а так не зостанусь» (Лист Лесі Українки до
сестри Ольги) Багато часу змушена
поетеса витрачати на лікування. Вона відвідала багато країн, де проходила різні
курси лікування: Єгипет, Італія, Грузія, Польща, Німеччина. Шукала і в Україні
багато місць, де лікували грязями, травами…
Хвороба привела її на Сумщину, в село Косівщину, де жила відома
цілителька Параска Богуш. Зараз при Косівщинській середній школі створено музей
імені Лесі Українки. Леся дуже терпляче переносить страждання, не скаржачись.
То виграла поетеса двобій з підступною хворобою чи ні? Звісно впала в тому бою,
але тільки фізично. У моральному плані це була перемога.
Провідні мотиви творчості Лесі Українки
У несприятливій для повнокровного розвитку України суспільній
атмосфері межі ХІХ-ХХ століть родина Косачів вирізнялася своїми демократичними
поглядами, плеканням національних традицій, всебічною освіченістю. Виховуючись
у такому середовищі, Леся не могла не зазнати його впливу на формування власних
поглядів, уподобань, життєвих настанов. Її громадянська свідомість, національна
гідність, демократичні позиції були закладені саме в родинному колі. А ще,
напевно, вродженою особливістю натури пояснюється отой постійний дух непокори,
волелюбства, ота зневага до труднощів і втоми, оте гордовите бажання ніколи не
бути слабкою, розбитою, зневіреною. Духовна міць фізично недужого тіла,
властива Лесі Українці, наснажувала і її творчість. Потрібна була неабияка
мужність, щоб, всупереч тиску влади, писати про кривди рідного краю. «І
все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю...» Патріотичний
мотив— один з найчастіших у поезії Лесі Українки. Її любов до України не можна
навіть і порівнювати з тими зітханнями, які були такими популярними серед
частини української інтелігенції. За глибоким переконанням поетеси, лити сльози
над українським безталанням — це ще не велика послуга для краю. «Що сльози там,
де навіть крові мало!..» У Лесиному розпорядженні було не так багато засобів
для боротьби. Але в неї було пристрасне слово, у неї був величезний мистецький
хист. Її полум'яні віршовані рядки мимоволі западали в серця і будили
свідомість людей. Недаремно поетесу стали величати Дочкою Прометея. Нести людям
вогонь просвіти, вогонь своєї любові, жар свого невтомного слова було справою
всього її життя. Звичайно, якщо ніхто не бачив поетесу розбитою і знесиленою,
то це не означає, що вона була крицевою. Не забуваймо, що Леся Українка — жінка
з вразливою тонкою душею. Були і в її долі прикрі падіння і болісні втрати. Бо
життєве кредо Лесі Українки — сміливо творити свій шлях серед будь-яких незгод,
змагатися з долею, не впадати у відчай під її ударами.
Багата, різноманітна тематика творів поетеси. Це і заклик до боротьби з
самодержавством, і роль поетичного слова в цій боротьбі, і утвердження народу
як творця історії, і оспівування природи, що дає сили жити і боротись. Леся
любила свій народ, Україну, серце її обкипало кров'ю, коли бачила страждання
простої людини. Ніколи не скаржилась на свою долю, муки ж народні сприймала як
свої власні. Фізично слаба, вона взяла на озброєння художнє слово, вражала ним
ворога, мов мечем.
Весна для Лесі Українки — це час, коли їй не
так болить, це відчуття приливу
сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.
Дана поезія написана під час хвороби
поетеси. Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом поезії «Давня
весна».
Виразне
читання вірша «Давня весна» (вчитель)
- Бесіда
за змістом поезії
- Чи
правильно ми зрозуміли образ давньої весни?
Ø А яку весну згадує поетеса,
прочитайте рядки, як їх зрозуміти (або про що вони свідчать)
Ø А який настрій у ліричної героїні
вірша?
Ø Що вона відчуває?
Ø Чому? Які факти з життя Лесі
пояснюють такий стан ліричної героїні?
Ø Чому такий контраст?
Ø Прочитайте рядки, що свідчать, що
маленька героїня знаходиться під захистом, оберегом навколишнього чарівного
світу, що свідчать при їх нерозривний зв’язок.
- Художній
аналіз поезії «Давня весна».
- Прослухайте
поезію ще раз. І спробуйте зафіксувати увагу на кожному моменті, кожному
образі, що допомагають нам відчути і пережити стан і відчуття героїні.
Весна - весела, щедра, мила ....
- А
як вона себе повидить? Знайдіть метафору? Яке значення вони мають? (Що цим
хотіла Леся підкреслити, сказати)
промінням грала, сипала квітки ....
- Знайдіть
синоніми, що передають розвиток природи:
ожило, загомоніло
- Знайдіть
порівняння, яке описує політ весни:
Вона летіла хутко, мов стокрила
- Леся
вживає у вірші повтори. Як ви вважаєте, що ними хотіла підкреслити Леся?
все, я, мене ...
- Вірш
насичений запереченнями. Знайдіть їх. Яку роль вони відіграють:
Ні, не забула! не придбала, не забуде, не було й не буде.
- тепер
уважно ще раз прочитайте усі компоненти нашого грона, пригадайте що ми
визначили про стан нашої героїні, її думки про своє життя.
- a.
Якби ви визначили настрій цієї поезії. Її тон (оптимізм, …)
- b.
Які думки утверджуються у цій поезії. Які мотиви знаходять розвиток у цій
поезії?
- c.
Яка ж основна думка?
- Давайте
звіримо наші думки з поетесою – прочитаємо уривок з її листа….
У квітні 1892 р. поетеса писала М. Павликові: «...Весна
тепер справжня настала, і навіть тут у нас було нібито гаряче, а мені се
найкраще. Я вже давно не бачила справжньої весни, і мені здається, що так
багато зозуль, як сей рік, ще ніколи не було. Через те я, хоч і не часто,
приходжу в оптимістичний настрій, і тоді мені своє і чуже життя кращим
здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між оптимізмом і зозулями? Але,
певне, в мені якийсь атавізм одкликається, спасибі йому!...»
- Чому
образ зозулі визначено як домінуючий?
Зозулі і оптимізм — ось ключ до розуміння віршів про весну
Лесі Українки, їх бадьорого життєрадісного тону.
2. Ознайомитися з біографією поетеси.
Сторожук Валентина Петрівна
Народилася 28 березня 1966 року в с. Білашки, Вінницької області в селянській родині.
Навчалася в Білашківській восьмирічній школі.
Закінчила з відзнакою бухгалтерський відділ Вінницького технікуму громадського харчування (1984) та філологічний факультет Вінницького державного педінституту ім. М.Островського (1988).
Була науковим працівником Вінницького літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського (1990–2001), завідувачкою відділу організаційно-методичної та дозвіллєвої роботи Вінницького обласного центру народної творчості (2001–2010). З 2010 року — заступник головного редактора журналу «Вінницький край».
Живе в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області.
Літературна діяльність
Вірші пише з-за шкільної парти, друкується з 1980 року.[3] Авторка понад 10 книг поезій та прози; упорядник багатьох публікацій; редактор, автор передмови чи післямови трьох десятків поетичних, прозових, мистецьких та наукових видань. Творчість Валентини Сторожук учителі-новатори області вивчають на уроках української літератури. Її вірші поклали на музику композитори Станіслав Городинський, Ральф Мархлевський, Василь Папаїка, Ольга Янушкевич, Володимир Косенко, Дмитро Шевчук, Василь Остапенко. Казка «Рукавичка» увійшла до компакт-диска «З ведмедиком Клаптиком до школи: Навчально-пізнавальна програма для дітей дошкільного віку», випущеного фірмою «МЕД» у 2007 р. та до однойменного збірника (МПП «МЕД»,2008). У своєму рідному селі Білашки Сторожук В. П. записала близько 500 прислів'їв і приказок, понад 200 повір'їв, весільний обряд, близько 300 пісень, 70 з яких вийшли окремим збірником «Червона калина, листячко зелене» (1992).
Член Національної спілки письменників України (1998) (належить до Вінницької обласної організації) та Національної спілки журналістів України (2009).ародилася 28 березня 1966 року в с. Білашки, Вінницької області в селянській родині.
Навчалася в Білашківській восьмирічній школі.
Закінчила з відзнакою бухгалтерський відділ Вінницького технікуму громадського харчування (1984) та філологічний факультет Вінницького державного педінституту ім. М. Островського (1988).[1]
Була науковим працівником Вінницького літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського (1990–2001), завідувачкою відділу організаційно-методичної та дозвіллєвої роботи Вінницького обласного центру народної творчості (2001–2010). З 2010 року — заступник головного редактора журналу «Вінницький край».
Живе в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області.
3. Прочитати твори В.Сторожук
***
Коли мені не допоможуть вірші,
то вже не допоможуть лікарі.
Дмитро Павличко
Коли спіткає невблаганний збій,
що вже не розірвать закляте коло, –
у вірші, як в запій або забій,
чи навіть в бій, піднявши забороло.
Бо кожен вірш, передусім, – набій,
коли рішуче писаний, некволо.
Колядки птахів з чотирьох сторін –
й розвіялась тривога недолуга.
Таку знайдеш у місті просторінь,
аби посамувать годину-другу?
Поезія – це вам не просто рінь,
а переліг, що потребує плуга.
Подякую Тому, що угорі,
за всіх, у кого вчилась на стезі я.
Відчую, що нестерпний біль згорів:
Поезія – також анестезія.
…Давно уже не вірю в лікарів –
на себе і на вірші вся надія.
Колоніальні війни російського самодержавства, зокрема
загарбницькі, царських військ проти кавказьких народів у 1840–1845 роках, під
час котрих свободолюбиві горці під керівництвом Шаміля знищили сотні і тисячі
солдат і офіцерів. Нерівною була ця багатолюдна боротьба, яка закінчилась
приєднанням Кавказу до Росії. У цій війні загинув друг Шевченка художник Яків
де Бальмен.
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен, води повен,
Ніхто не спиняє,
Кому спинить — рибалоньки
На світі немає.
Поплив човен в синє море,
А воно заграло,
Погралися гори-хвилі —
І скіпок не стало.
Недовгий шлях — як човнові
До синього моря —
Сиротині на чужину,
А там і до горя.
Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі,
Потім собі подивляться,
Як сирота плаче,
Потім спитай, де сирота, —
Не чув і не бачив.
Лірика — 1. Один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишня
дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного
героя чи автора. 2. Певний віршовий твір або сукупність творів.
Різновиди лірики
Прочитати поезію «Мені однаково, чи буду...».
Історія створення, тема, ідея,
художні засоби, жанр.
Цей вірш вважається одним із художньо найдовершеніших творів циклу «В
казематі» як за формою, так і за змістом. Поезія написана під час перебування
поета в тюрмі 1847 року. Твір можна назвати зразком найвищого прояву
патріотизму, тому що поет готовий до зречення всіх здобутків, слави, почестей в
ім’я того, щоб рідний народ гідно витримав усі випробування і вцілів. Багатство
художніх засобів (повтори, звертання, метафори, епітети, пряма мова)
допомагають донести до читача ідею вірша.
Найстрашніше для митця те, що рідна земля — «не своя», що «Україну злії
люди / Присплять, лукаві, і в огні / Її, окраденую, збудять...». Саме це, а не
слава чи почесті турбує Т. Шевченка. Тому з повним правом можна вважати
поезію «Мені однаково, чи буду...» зверненням-попередженням до сучасного
покоління українців.
За жанром поезія належить до філософської лірики.
Вірш «Мені однаково, чи буду...» вперше надруковано в журналі «Мета» під
назвою «Сидячи в неволі, 1847 р.» Твір поклали на музику М. Лисенко,
Я. Смеречанський.
Історична основа вірша, тема,
ідея, художні засоби, жанр.
Тарас Шевченко сам був солдатом і тому знав усі труднощі цієї служби й те,
як важко й болісно розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що,
можливо, вони і не повернуться до рідних домівок. Скільки їх, синів України,
залишали свої оселі й змушені були йти в солдати або на війну, яка
розпалювалася в імперських інтересах. Цей життєвий факт і покладено в основу
поезії «Ой три шляхи широкії...».
Вірш було написано 1847 року в Санкт-Петербурзі.
Події поезії пов’язані з часами козаччини. Герої твору, три брати, поїхали
захищати рідний край і загинули. За тематикою цей вірш нагадує козацькі пісні.
На зв’язок із народними піснями вказують і художні засоби, використані у вірші:
народні прикмети, постійні епітети (шляхи широкії, висока тополя, червона
калина), зменшено-пестливі слова (діточками), нестягнені форми прикметника
(широкії).
У вірші використано фольклорні елементи: казкові трикратні
повторення (три шляхи, три брати, три ясени, три явори); символічні образи
української усної народної творчості (три ясени, три явори, тополя, калина;
ясени — сини, явори — парубки, тополя — одружена дівчина, калина — заручена
дівчина).
За жанром поезія належить до громадянської лірики з елементами фольклору.
Домашнє завдання:
1) Вивчити
теоретичний матеріал
2) Виразне читання поезій
Запишіть у зошитах дату та тему уроку
ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВИКУП ПОЕТА З НЕВОЛІ,
ПРИЧИНИ ЙОГО ПОКАРАННЯ ЦАРЕМ, АРЕШТ, ПЕРЕБУВАННЯ В КАЗЕМАТІ, ЗАСЛАННЯ.
УСВІДОМЛЕННЯ ВЛАСНОЇ МІСІЇ ПОЕТА У ВІРШІ «ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ ...»
Усно дати відповіді на запитання
1. Назвіть прізвище пана, у якого з 1828 р. Шевченко виконував обов'язки козачка.
2. Тепер це село має назву Шевченкове. Звідси походив батько Тараса. Після смерті матері, Катерини Бойко, у 1823 р. батько одружується вдруге і переїжджає у свою хату. По смерті батька хлопчик наймитує; козачкує у пана Енгельгардта. Разом з паном у 1829 році залишає це село аж до 1843 р.
3. В якому селі народився Кобзар?
4. В яке місто був призначений на службу Павло Енгельгардт?
5. Через що пан не змушував Шевченка виконувати важку роботу?
6. Назвіть національність митця, до якого пан віддав Шевченка на навчання.
7. В якій країні розпочалося повстання, через яке Шевченко не міг продовжити навчання?
8. Яку назву сьогодні має місто, в яке переїхав Енгельгардт зі своїми кріпаками?
9. Під час навчання у Василя Ширяева юний Шевченко оформлював стіни і стелю Великого театру, виконував малярські роботи в Александринському та ще в якому театрах?
10. Куди ходив змальовувати скульптури, нехтуючи відпочинком, Т. Шевченко?
11. Яке почуття викликало у Тараса фарбування парканів?
12. Іван Сошенко, познайомившись з Шевченком у Літньому саду, вирішив допомогти хлопцеві стати ...
Записати в зошитах
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм.
Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко» ( І. Франко).
Опрацюйте поданий матеріал
Викуп поета з неволі.
· Одного
разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка —
художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й
української культур (К. Брюлловим, В. Григоровичем, 0.Венеціановим,
В.Жуковським, Є. Гребінкою).
· 22
квітня 1838 спільними зусиллями згаданих митців за 2 500 руб був викуплений з
кріпацтва. Саме за стільки продали портрет Василя Жуковського роботи Карла
Брюллова. Так Енгельгардт отримав гроші і написав відпускну.
Коли пошили новий одяг, Шевченко пішов із Сошенком до
якоїсь установи і там зареєстрували акт визволення. Наступного дня о 10 годині
він прийшов до Брюллова. Відтоді почав відвідувати Академію мистецтв на кошти
Товариства заохочування художників. А згодом став одним із найулюбленіших учнів
видатного російського художника Брюллова. Шевченко поглинав книги з мистецтва,
всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, філології, зоології, часто
бував у театрах і музеях.
·
Ось, власне, так і викупили Шевченка з кріпацтва.
Нарешті мав розквітнути талант, справжній, унікальний, який явив усьому світові
Кобзаря – основоположника нової української літератури й української
літературної мови.
·
А в 1840 р. сталася подія, що не лише близьким друзям,
а й усьому світові засвідчила: народився Поет. Перша книжечка «Кобзар» була
невелика за обсягом. Але внутрішня сила, що нуртувала в кожному рядку, не
давала спокою, бентежила, хвилювала. Його голос змусив бодай на мить завмерти
пихатий і розбещений Петербург. І ця мить вартувала ой як багато.
2.4. Причини
покарання царем Т. Шевченка, арешт письменника.
·
У 1846 р. Тарас Шевченко вирушив до України з метою
там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав
змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Цього ж року в
Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в
майбутньому — видатним ученим-істориком, письменником та публіцистом М.
Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємничої політичної
організації — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї
слов'янського єднання, маючи за мету утворення федерації вільних слов'янських
народів. Основний програмовий документ організації — «Книга буття українського
народу» — написана Костомаровим. У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли
в Україні всі люди будуть «вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні
царя, ні пана, опріч Бога Єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і
в Польщі, і в інших слов'янських краях». У цій же книзі гостро затавровано
Петра І та Катерину II, названо їх катами за те, що вони позбавили Україну
волі.
2.5. Перебування Т.
Шевченка в казематі.
·
5 квітня 1847р. Шевченка було заарештовано на
переправі через Дніпро, коли він повертався з Чернігова до Києва, і відправлено
до Петербурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних
допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і
травень.
Проте Шевченка звинувачували, головним
чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних
творів. Найбільшу лють у високопоставлених жандармів викликала поема «Сон».
Прослухайте твір "Думи мої..."
Вірш «Думи мої, думи мої» був написаний Тарасом Шевченком у 1838 році в Петербурзі. Цим віршем відкривався «Кобзар» 1840 р.
Він є
своєрідною увертюрою: в ньому бринять провідні мотиви всієї збірки. Шевченко
його написав у 1838 р. в Петербурзі. Думами Шевченко називає свої твори, в яких
домінують елегійні роздуми про «козацьку волю», про долю бідного сироти,
зневаженої паном дівчини, про становище батьківщини. З них постає образ могили,
як символу похованої волі.
У Т.Шевченка є ще один вірш «Думи мої, думи мої» ,
написаний на засланні в Орській фортеці 1847 року. Після арешту Т. Шевченка за
участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, ув'язнено в казематах Третього
відділу. Незабаром було виголошено вирок — призначити солдатом в Оренбурзький
окремий корпус.
З 1847 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує
писати у «захалявні книжечки» (1847-1850). Солдатчина для поета була гірше від
тюрми, був ненависним сам дух солдафонства, що лягав на живу душу. Тому
Шевченко писав, ховаючись від усього світу в степ, за вали, на берег моря.
До теми дум Тарас Григорович звертався не одноразово. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.
Прочитати вірш на сторінці 83-84
Опрацювання змісту поезії. Бесіда за питаннями:
1)
Чому Т. Шевченко перебував в Орській
кріпості?
2)
Що змусило
письменника написати поезію «Думи мої, думи мої...»?
3)
Через що поет звертається до своїх
думок? Що хвилює Т. Шевченка?
Про яку «лиху годину» згадує
автор твору?
4)
Який настрій у
поета можна дослідити впродовж цієї поезії? Про що це
свідчить?
Записати в зошитах
Тема: звернення
Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.
Ідея: тільки впевненість у щасливе життя,
наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості,
поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка: думка
про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу
перебування на солдатчині.
Жанр: громадянська лірика.
Художні
особливості твору.
Звертання: «думи мої», «мої голуб'ята», «мої любі».
Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».
Порівняння: «привітаю, як діток », «квіти, мої діти»
Домашнє завдання
Вивчити напам'ять поезію Т. Шевченка «Думи мої, думи мої»
Літературний диктант «Навпаки»
Пригадати окремі деталі цієї думи допоможе літературний
диктант «Навпаки».
Я пропоную вам
відповідь, ви повинні сформулювати
питання до неї й записати в зошити
1. 700.
2. З каменю.
3. 30 років.
4. У суботу.
5. До
мечеті.
6.Ключі.
7. Богуслав.
8. Бо потурчилась, побусурменилась.
9. Великдень.
10.Чорного.
11.«Чи ви знаєте, що в нашій землі та й день затепера?»
12.Бранка.
У літературознавстві досі
точаться суперечки про те, чи Маруся Богуславка — вигаданий персонаж, чи, як і
Роксолана — Настя Лісовська, дочка священика з Рогатина — є історичною особою.
До речі, про Роксолану, мабуть, кожен із вас дивився фільм. Про неї написано
багато художніх творів. Серед них повість Осипа Назарука «Роксоляна» та роман
П. Загребельного «Диво». Її доля багато в чому подібна до долі Марусі Богуславки
Народні перекази
стверджують, що приблизно у XVI столітті дочку священика з Богуслава разом з
іншими її двома сестрами ординці забрали в полон. Дуже вродливу полонянку
Марусю на невільничому ринку в Кафі придбали для знатного вельможі, багатого паші.
Молода українка могла до кінця днів своїх жити в розкоші й багатстві, але
трагічне становище невільників з рідного краю не давало спокою її сумлінню, й
Маруся, вибравши сприятливий момент, випустила на волю 700 козаків, за що була
покарана смертю.
Поміркуйте
-Чому бранка
вирішила нагадати козакам про велике християнське свято?
- Чим зумовлена негативна реакція запорожців?
-Чому козаки
називають Марусю бранкою?
-Яким чином
вона могла опинитися в Туреччині?
-Як ви думаєте,
як складалося життя Марусі до полону?
-Чому Маруся вимушена була виправдовуватися перед козаками?
-Що спонукало її до героїчного вчинку?
- Чим це може обернутися для Марусі Богуславки?
-Чому ж тоді вона не скористалася можливістю повернутися на батьківщину, та ще й передала звістку батькові з проханням не намагатися її викупити?
-Чи справді єдиною причиною було те, що Маруся «потурчилась, побусурменилась»?
- Поміркуйте, як би поставилися до дружини турецького паші в Україні.
«Займи позицію». В зошитах довести свою точку зору щодо питання
"Маруся Богуславка – зрадниця чи патріотка?"
1.
Про визначення думи як жанру усної народної творчості (екскурс у минуле)
Ще з ХVІ століття думи почали називатися специфічно
«русинськими», далі — «козацькими», «українськими» піснями, що мають тільки їм
притаманні ознаки і високий поетичний рівень, а з появою на початку ХІХ
століття перших перекладів дум на європейські мови з’явилися статті про них та
їх виконавців-кобзарів. Світ схарактеризував думи як щось нове, досі не відоме
в творчості інших народів...
У 1845 році французький журнал «Британський огляд»
зазначив про думи як «найоригінальніший і найбагатший жанр слов’янської
поезії».
Українські пісні та думи здавна були відомі й у Росії,
причому співали їх в оригіналі. За царювання Петра І та Єлизавети Петрівни в
Петербурзі великою пошаною користувалися кобзарі, спеціально відібрані
співаки-виконавці українських пісень. До мелодій українських народних пісень
зверталися найвидатніші російські композитори.
Українські народні думи — це неначе поетичний літопис
козацького життя, бурхливого й широкого, як море. Хоч вони з’явилися не без
впливу книжної освіти, як свідчить про це часте вживання церковнослов’янських
слів, дійшли до нас в усній передачі народних співаків, лірників-бандуристів,
кобзарів.
Думи — оригінальний і популярний вид усної народної
творчості.
2.
Загальна характеристика народних українських дум
Думи відображали події здебільшого героїчного характеру,
підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані різні подвиги,
народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників і «власних» панів,
козацької старшини.
В думах возвеличуються герої з народу, що захищають
незалежність вітчизни. Це представники запорізьких козаків, козацької голоти —
Самійло Кішка, Іван Богуславець, козак Голота, Ганжа Андибер та інші звитяжці,
слава про яких ніколи «не вмре, не поляже». Всі вони оспівані як виразники волі
народу, його сили, мудрості.
Герої українських дум виступають самовідданими
захисниками рідної землі, борцями за щастя трудового люду. Вони наділені
незвичайною фізичною силою, мужністю, великим розумом, кмітливістю.
Любов до Батьківщини — високе і святе почуття для героїв
народних дум. Громадському обов’язку вони підпорядковують свої особисті
інтереси.
Так складався героїчний епос, що пройшов крізь віки і
відіграв виняткову роль у духовному, культурно-мистецькому житті українського
народу.
Думи — це дорогоцінна спадщина українського народу.
Створені в них художні привабливі образи захисників вітчизни мають велике
виховне значення.
Читаючи народні думи та історичні пісні, ми захоплюємося
подвигами народних героїв. Саме тому ці твори живуть віками.
3.
Теорія літератури
Дума — вид українського народного героїчного епосу: ліричний,
оповідний твір про історичні або соціально-побутові події, який має своєрідну
будову й виконується речитативом (читання співучим голосом під музичний
супровід кобзи чи бандури).
Поява дум припадає на ХV–ХVІ століття.
4.
Особливості народних дум (історичних):
- зображення
важливих суспільних подій, видатних історичних осіб;
- певне дотримання
правдивості життєвих фактів;
- докладність
поетичної розповіді;
- висока
поетичність мови;
- невелика кількість
основних дійових осіб (дві-три);
- своєрідність побудови
(зачин, основна частина, повтори, кінцівка);
- віршована форма
(нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими);
- виконання
речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри;
- усне поширення і
зберігання;
- варіантність тексту;
- великий обсяг
(як для фольклорних творів).
5. Тематика українських народних дум
Тематика дум пов’язана з подіями, що стосуються всього
народу, його ідеалів і прагнень. Отже, українські народні думи відтворювали:
- оспівування
боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у ХVІІ ст.
(«Іван Богун»...);
- відображення
класових суперечностей між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом,
виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);
- розповідь про
діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана
Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Нечая
Морозенка;
- показ проблем
моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат»...)
6.
Народна дума та історична пісня
Ці два жанри усної народної творчості дуже близькі. У них
подібна тематика, зв’язана з героїчною боротьбою народу проти гнобителів, але
якщо пісня співається, то дума виконується речитативом, тобто повільним
проказуванням, наближеним до співу. Дума на відміну від пісні має нерівноскладові
рядки, переважно дієслівне римування.
Виконують думу у супроводі народного інструмента, який
називають кобзою, бандурою або лірою. Тому виконавців дум називають кобзарями,
бандуристами, лірниками.
Прослухайте пісню "Засвіт встали козаченьки"
Записати тему уроку
Комментариев нет:
Отправить комментарий