Общее·количество·просмотров·страницы

Українська мова 9 клас


Завдання на 25.05.2020
29.05.2020
Тема. Узагальнення та систематизація вивченого


Розділові знаки в складному реченні
1)    Конструювання-відновлення
Переробити прислів’я, надавши їм первісного вигляду
Коли здобудеш освіту, то побачиш багато світу.
Якщо хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
Брехня мов куля зі снігу, бо що далі котиться, то більша стає.
2)    Дописати речення, додавши кілька підрядних частин
І ніякі вітри не спроможні розвіяти густі пахощі…
Щоранку… вона бреде в буйні пшениці…
Василеву любов… народжував степ…
Свіжий вітер повіяв з моря…
Перед очима розстилався степ…
Навколо стояла така тиша…
Раптом так потемніло…
Лід був такий прозорий…
Настала осінь…
Сідає сонце над золотим лісом…
На рідне поле впав туман…
Високі гори кидали тінь на дорогу…
3)    Установити відповідність
1.     Доведеться нахилитись
2.     Не кажи гоп
3.     Коси, коса
4.     Не шукай правди в інших
5.     Скривився
6.     Багач не відає

А) поки роса
Б) доки не прескочиш
В) що бідний обідає
Г) як середа на п’ятницю
Ґ) щоб води напитись
Е) коли в тебе її нема
4)    Пунктуаційний практикум
Поставити розділові знаки
Глибше орати більше хліба мати.
Казав овес сій мене в болото буду золото.
Теплий квітень мокрий май буде у стодолі рай.
Прийде літо все розмаїто прийде зима нічого нема.
Май холодний рік хлібородний.
Чайки сідають у воду чекай доброї погоди.
Слово не горобець вилетить не спіймаєш.
Скільки вовка не годуй а він все одно в ліс дивиться.
Зробив діло гуляй сміло.
Доки сонце зійде роса очі виїсть.
Пожалів вовк кобилу зосталися хвіст і грива.
5)    Конструювання-дослідження
З поданих речень утворити речення з різними видами зв’язку. Пояснити розділові знаки
У вечорах, що встали як вітрила, простелено шляхів зелений біг. Природи гнеться соковита сила, і пахне хлібом батьківський поріг.
Послухайте, як солов’ї співають! У співі кожен полум’ям горить… Вони мені на плечі присідають, немовби в лісі на дубову віть.
 Тихе літо знов насниться. Даль і синь. І все як є, соловейко – сіра птиця пісню-золото кує. Заплітає в пісню ниті із струмків, лугів. Дубів, з вечорової блакиті заклинає голубів.
Йому-бо здавалося, що солов’їна повінь ота сягає тільки до Дніпра, а далі проста лається така безмежна синя широчінь вод, що й оком не зглянеш.
Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових наметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг.
Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив сніг, а Василькові згадалась тепла, ясна батькова хата.
Він глянув навкруги: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки.
Олена пильно дивилася межи дерев, їй все здавалося, що вона бачить то сина, то свитку Василькову, то кінські ноги…
Василько вйокнув на коней, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними.
Весело рипіли сани, весело бігли коні, хоч дорога була трохи забита.
6)    Коментоване письмо
Біжить автобус, і лепечуть липи із давніх, ще потьомкінських часів.
Я пускаю низом пісню, а мені за дорогою грубше обзивається луна.
Чи то праця задавила молодую силу, чи то нужда невсипуща його з ніг звалила.
Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.
Дітям здавалося, що вже вечір і що зараз прийде мама.
Неприємно, коли п’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг.
З одного боку – дуби, як стіна, з іншого – лавою буйні хліба.
Минулася буря – і сонце засяяло.
Хто волю хоче вбить – загине.
Прокотився грім з розгоном, грають блискавок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі.
Промчало літо, осінь промайнула, зима махнула на прощання білим рукавом.
Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише.
Не бійтесь заглядати у словник: то пишний яр, а не сумне провалля.
Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини.
Поглянь у себе: море там вирує,міниться і грає.
Махнула осінь у ліси – вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами.
Гляне – холодною водою обіллє.
Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка?
Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді!




Завдання на 22.05.2020

Прізвище, ім'я
Музика дитинства Пр(е,и)ємно коли яблуко про яке думали що кисле виявляєт(ь?)ся солодким. Пр(е,и)ємно коли позіхає дід і коли дзвонят(ь?) до вечерні літом. А ще любив я коли дід розмовляв з конем і лошам як з чоловіками. 
Любив співи дівочі колядки щедрівки й веснянки. Любив гупа(нн,н)я яблук у саду (вв,в)ечері коли вони падают(ь?) неспод(і,і)ва(нн,н)о нишком у траву. Якас(ь?) таємниця і сум і вічна неухил(ь?)ніс(ь?)т(ь?) закону почувалися завжди в ц(ь?)ому паді(нн,н)і плоду. І грім хоча мати й лякалася його любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду. Однак (най)біл(ь?)ше я любив музику. Коли б спитав мене (хто)небуд (ь?) яку я музику любив у ра(нн,н)(ь?)ому дитинстві який інструмент яких музик я б сказав що понад усе я любив слухати клепа(нн,н)я коси. Коли тихого вечора дес(ь?) перед (П,п)етром і (П,п)авлом бат(ь?)ко починав клепати косу під хатою в саду ото й була для мене (най)чарівніша музика. І досі ще здаєт(ь?)ся мені що й зараз поклепай (хто)небуд(ь?) косу під моїм вікном я зразу помолодшав(би) подобрішав і кинувся до роботи. Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радіс(ь?)т(ь?) і втіху //косовицю. Я пам ('?)ятаю його із самого малечку. 
180 слів                                                            За О. Довженком



Завдання на 19.05.2020
Тема.  Аналіз диктанту
Проаналізуйте допущені помилки

Міфи наших предків
(З)(давніх)давен ще (з)(діда)прадіда в(и,е)сною поч(е,и)наючи од (В,в)ел(е,и)кодня грают(ь?) в ігри. Піс(ь)ні  що співали під час обрядів//  в(и,е)снянки(-/?)заклич(ь)ки бо «закликали» в(и,е)сну та добрий урожай. В(и,е)с(ь)нянки майже завжди супроводжували тан(ь)цювал(ь)ними рухами окремі з яких чітко нагадували процес обробле(н,нн)я з(и,е)млі//  оранки сівби косовиці//  й пояснювали словами// А ми просо сіяли сіяли Ось так ось так рвут(ь) мак.
   (У,В)сі в(и,е)сняні ігри вигадані на міфічній основі//  вони стосую(ць/ть)ся світлих і темних небесних сил (у,в) них ми бач(и,е)мо копію того що діє(ць/ть)ся в(и,е)сною на небі й на з(и,е)млі.
    У в(и,е)снянках бач(и,е)мо три головні форми руху дівчат та хлопців// по колу поплута(н,нн)ий і рух двох прот(и,е)­лежних рядів. Так грают(ь?) у (К,к)ороля, (З,з)айчика, (П,п)ерепілочку. (У,В) ін(ь)шій грі дівч(е,и)на стає пос(и,е)р(и,е)д кола її наз(и,е­)вают(ь?) царівною. Хлопец(ь?-)царенко має вив(и,е)сти її з кола.
        П(и,е)р(и,е)хідним (у,в)важали св(’?-)ято (Ж,ж)айворонків  або (С,с)орока (М,м)уч(и,е)(н,нн)иків. За давнім повір(’?-)ям  в(и,е)сну з вирію пр(и,е)носят(ь?) на своїх крилах птахи. Щоб пр(и,е)скорити їх пр(и,е)лі(т,д)  діти співаючи пісен(ь) носили с(и,е)лом вип(и,е)че(н,нн)их із духм(’?-)я(н/нн)ого тіста «жайворонків».
(До)речі у деяких іграх бачимо фігуру руху покру­чену як наприкла(т,д) (в,у) (К,к)р(е,и)вому тан(ь)ці коли заб(и,е)вают(ь) у з(и,е)млю три кілк(а,и) б(и,е)ру(ць/ть)ся за руки в два ряд(а,и) й крутя(ць/ть)ся помі(ж,ш) ними повторюючи рух хмар на небі.


З давніх-давен ще з діда-прадіда весною, починаючи од Великодня, грають в ігри. Пісні, що співали під час весняних обрядів, — веснянки-заклички, бо «закликали» весну та добрий урожай. Веснянки майже завжди супроводжували танцювальними рухами, окремі з яких чітко нагадували процес оброблення землі: оранки, сівби, косовиці — й пояснювали словами: «А ми просо сіяли, сіяли», «Ось так, ось так рвуть мак».
Усі весняні ігри вигадані на міфічній основі: вони стосуються світлих і темних небесних сил, у них ми бачимо копію того, що діється весною на небі й на землі.
У веснянках бачимо три головні форми руху дівчат та хлопців: по колу, поплутаний і рух двох проти­лежних рядів. Так грають у Короля, Зайчика, Перепілочку. В іншій грі дівчина стає посеред кола, її нази­вають царівною. Хлопець-царенко має вивести її з кола.
Перехідним вважали свято Жайворонків, або свято Сорока мучеників. За давнім повір’ям, весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб прискорити їх приліт, діти, співаючи пісень, носили селом випечених із духмяного тіста «жайворонків».
До речі, у деяких іграх бачимо фігуру руху покру­чену, як, наприклад, у Кривому танці, коли забивають у землю три кілки, беруться за руки в два ряди й крутяться поміж ними, нагадуючи рухи хмар на небі.







Завдання на 15.05.2020
Тема. Самостійна робота на повторення

Завдання необхідно виконати до  16 травня 23:00 
Код доступу 197387






Завдання на 12.02.2020

Тема. Морфологія. Орфографія. Числівник.Займенник


1. Перегляньте відеоурок за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=QGQRjUp814k


2. Виконайте вправи 440 та 441



Виконати вправу 444


Завдання на 05.05.20
Тема. Основні способи словотвору
Перегляньте відео за посиланням


Виконати вправи
410 ( усно)
411(усно)
413, 419 (письмово)
Домашнє завдання : вправа 421(виконану вправу   надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com 05.05.20)



Завдання на 08.05.2020


Тема. Морфологія. Орфографія. Іменник. Прикметник
Перегляньте відеоурок за посиланням






Виконати вправи 426, 432 (письмово)
ГАРНИХ ВИХІДНИХ

Завдання на 28.04.2020
Тема. Будова слова. Словотвір. Орфографія. Значущі частини слова, їх правопис

Ø Що вивчає словотвір? Яка є інша назва цього розділу науки про мову? (Дериватологія)
Ø Що таке основа слова? Які основи називаються похідними?
Ø Яка морфема називається префіксом? коренем? суфіксом? закінченням?
Ø Яка основа називається твірною?
Ø Чи правильне твердження: «Твірною основою може бути лише корінь»? (Ні, нею може бути й усе слово)
Ø На які дві групи поділяють способи творення слів? (Морфологічні й неморфологічні)
Ø Що є основним засобом морфологічного спо­собу творення слів? (Афікси)
Ø Назвіть морфологічні способи творення слів, дай­те їм характеристику, наведіть приклади. (Префік­сальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, без­афіксний, складання, абревіація.)
Ø Які способи творення належать до неморфологічних? (Морфолого-синтаксичний (перехід однієї частини мови в іншу), лексико-синтаксичний (зрощення слів: сьо­годні), лексико-семантичний (переосмислення вже існу­ючих у мові слів: коваль (професія) і Коваль (прізвище))
Запам'ятайте!
  Перехід прикметників в іменники називається субстантивацією.
  Перехід різних частин мови в займенники нази­вається прономіналізацією.
  Перехід інших частин мови в прислівник нази­вається адвербіалізацією.

Спостереження над мовним матеріалом.
- Подумайте та скажіть, чи правильно буде вважати спорідненими такі слова: дихати, надихати, натхнення, тхір, затхлий? (Перераховані слова є історично спорідненими. Тут корінь «дих» (дх) з давнього «дых». У трьох останніх словах дзвінкий [д] перед глухим [х] «оглушився» в [т] ).
- Як довести, що слова «наука», «вчення», «учити», «вчитель» — споріднені? (Представлені слова мають таку структуру: на-ук-а, вч-енн-я, уч-и-ти, вч-и-тель. Первісний корінь тут «ук» — як у слові «наука»; у слові «учити» відбите чергування [к] з [ч] (перше замінне пом'якшення); у слові «вчення», як і в попередньому випадку, [к] чер­гувався з [ч], а [у] з нескладотворчим [в]; такі ж зміни сталися і у слові «вчитель»).
rПрочитайте речення. Чи погоджуєтеся ви з роздумами Соломона про мудрість? Зробіть морфемний та словотвірний аналіз виділених слів.
 1). Блаженна людина, що мудрість знайшла.
2). Де є страх Господній, там початок премудрості.
3).Картай свого сина, коли є надія навчити.
4). Коли народ нерозумний, має багато володарів.
Робота з таблицею.
Р о з р і з н я й!
Морфемний аналіз слова
Словотвірний аналіз слова
1.Поділити слово на морфеми (корінь, префікс, суфікс, закінчення).
2.Виділити основу, змінюючи форму слова, і закінчення. Указати, похідна чи непохідна.
3.Назвати корінь, дібравши спільнокореневі слова.
4.Назвати префікси та суфікси — словотвірні вони чи формотворчі.
5.Визначити можливі чергування звуків у морфемах.
6.Пояснити зміни у складі слова (спрощення, перерозподіл, ускладнення)

1.Слово, що аналізується.
2.Назвати твірну основу і словотвірні засоби.
3.Визначити спосіб творення.
 Стилістичні можливості словотвору важко переоцінити, адже словотворчі афікси сприяють збагаченню словникового складу мови, вони використовуються як засіб значеннєвого розрізнення лексичних одиниць, що розвиваються з одного кореня.

Стилістичні властивості слів, утворених певним способом, виявляються при зіставленні лексем, що мають один корінь і значення, але різне словотвірне оформлення.
Так, старослов'янські суфікси -ств(о), -зтв(о), -цтв(о) та -ість (людство, посередництво, дійсність), суфікси греко-латинського походження -ізм (-изм, -ізм) — історизм, архаїзм, українізм) та  суфікси –ння, -ття (визнання, забуття, становлення) надають словам здебільшого книжного забарвлення.
Слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та згрубілості-збільшеності частіше вживаються в розмовному і художньому стилях (рівнесенький, теплісінький; лапищі, хижачка).
Емоційно насиченими є і слова, утворені без суфіксів (вись,
блакить).
                           
Стилістичні можливості префіксів поступаються перед суфік­сами. Відтінок урочистості надають застарілі префікси па-, пра-, уз- (узлісся, паморозь, прабатьківщина), книжний характер за­безпечують запозичені префікси анти-,
 архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра- і подібні (антитіла, псевдонародність, контр­аргументи, ультразвуковий).
Стилістичні можливості мають і інші способи словотвору— основоскладання (самоаналіз, мовознавство — книжний харак­тер); словоскладання (цар жайворонок — художній стиль, кіловат-година — науковий стиль).

rУтворіть словотворчі ланцюжки слів із тим самим коренем, але з різними суфіксами.
Вітер, сонце, друг, дитина.
rПрочитайте вірш. Випишіть слова, які мають стилістично забарвлені суфікси, визначте, якого стилістичного забарвлення вони надають і словам, і тексту. Чому слова саме з такими морфемами вжито в поезії для дітей?



Хто так плаче жалібненько за вікном?
То до нас прийшов маленький гном.
Стукати у двері він стидається,
І за кущиком біднесенький ховається.
Моя Таня вигляне в віконечко,
Усміхнеться їй ласкаве сонечко,
Гарна киця чемно замуркоче
І залізти через шибку схоче.
Таня забавки на лавку повиносить
І побавитися гномика попросить.
Він розкаже їй найкращу казку
І у гості прийде вже на Пасху.
Разом підуть пасху посвятити,
І свячену воду будуть пити,
Заспівають пісню Великодню,
В бабці малюватимуть писанки,
І до Тані прийдуть кол
іжанки.
Вже під вечір гномик попрощається
І у свою казку заховається.
Рано-вранці мама Таню збудить,
Але гномика вона ще не забуде,
Буде за вікном його шукати,
З братом обійде довкола хати;
І Мар'яночці про гномика розкаже,
І який маленький був, покаже.
Гномику маленький, не ховайся,
А до Тані знову повертайся,
Бо вона тебе вже полюбила,
Шкода: мама рано так збудила.
Мрій, дитино, ти у Божій ласці,
Ще життя твоє у снах, у казці.
Спокоєм хай сяє твоя хата,
Виростай в долонях теплих тата!
Гномик твій ще спуститься з небес,
Ще почуєш ти:"Христос Воскрес!"
rПерепишіть речення. Підкресліть префікси, які виконують стилістичні функції; визначте, які саме.
1.Народ – як шукач золота, він вбирає, зберігає й несе, шукаючи протягом багатьох століть, тільки найцінніше, найгеніальніше. 2. Мені здається, друже, що голови навіть наймудріших людей тупіють, коли вони зберуться разом, і що там, де найбільше мудреців, найменше мудрості (Ш.Монтеск'є).3.Уміння відчувати добро – то найвища людська мудрість (В.Сухомлинський).4.Не багатьом відомі уми, що загинули від перепрацювання, у більшій мірі вони ржавіють від невикористання (К.Н. Боуві)

Домашнє завдання: Виконайте тестові завдання.
1. Слова запеленгувати, заплескати, запрошувати утворені:
а) префіксальним;
б) суфіксальним;
в) суфіксально-префіксальним способом;
г) відкиданням значущих частин.
2.  Слова заслужений, лимонний, цілинний утворені:
а) префіксальним;
б) суфіксальним;   
в) суфіксально-префіксальним способом;  
г) відкиданням значущих частин.
3.  Слова затишок, підлісся, підосичник, узбережжя, узгір'я утворені:
а) префіксальним;
б) суфіксальним;
в) суфіксально-префіксальним способом;
г) відкиданням значущих частин.
4.  Слова засів (від засівати), заслін (від заслоняти); затиск (від затискати), зачин (від зачинати) утво­рені:
а) префіксальним;
б) суфіксальним;
в) суфіксально-префіксальним способом;
г) відкиданням значущих частин.
5. Слова дизель-поїзд, домна-гігант, завод-автомат, орлан-білохвіст, стоп-кран утворені складанням:
а) цілих слів;
б) твірних основ за допомогою сполучних звуків;
в) частини слова і цілого;
г) частини основ.
6. Слова вартовий, мостова, учительська, черговий утворені:
а) злиттям сполучень слів в одне слово;
б)  переходом слів з однієї частини мови в іншу.
7. Записати правильно слова:                             
Пів(села), пів(ягоди), пів(Києва), синьо(окий), життє(радісний), темно(червоний), пів(години), пів (ящика), пів (Європи).
8. Записати одним словом; з утвореними словами скла­сти речення:
Два, поверх; край, знати; дощ, міряти.
9. Зробити словотвірний аналіз слів:

Повітроплавець, п'ятирічний, прикордонник.

10.Визначити, яким способом утворені подані слова:

     Півострів, фізико-математичний, драмгурток, стоп-кран, ЗНО.

11.Записати  складноскорочені слова,   визначити  їх рід.
Медичний санітарний батальйон, командир дивізії, санітарний пост, медична сестра, будівельні матеріа­ли, драматичний гурток, державна установа.
12.Записати по два-три приклади на кожен спосіб словотвору.








Завдання на 21.04.2020
Тема. Контрольний диктант


                                            Чайна церемонія 
   Ступивши до саду запрошені ніби(то) перетнули межу звіл(ь?)не(нн,н) я від буде(нн,н)ості. Стежка вела через сад розділяюч(иД) його на кіл(ь?)ка однакових частин. Очі насолоджувалися ніжним цвіті(нн,н)ям плодових дерев на тлі густої зелені сосон і к(і,и)парисів спалахами феєрверків квітів серед укритого мохом камі(нн,н)я. Аж ос(ь?) і чайний будиночок. Мален(ь?)кий казковий палац під витонченою покрівлею б(о,а)гато декорований різ(ь?)бле(нн,н)ям. Мовчазне захопле(нн,н)я відтворилося на обли(чч,ч)ях гостей які (по)черзі занурювали руки в посудину з водою й проходили в будиночок.  

  (Не)велика кімната вміщувала чимало пр(е,и)дметів інтер('?)єру. Погляди пр(е,и)сутніх зупинилися на ніші із симетрично розміщеними каліграфічним сувоєм та ікебаною. Квіткова композиція була пр(е,и) чудовою// буя(нн,н)я кол(ь?)орів хризантем троянд лілій на тлі ніжних хмаринок суцвіт(ь?) сакури спалахувало справжнім феєрверком. 3('?)явився господар поклоном пр(е,и)вітав гостей і почав ро(з,спалювати вогнище. Звуки води що починала кипіти нагадували шурхоті(нн,н) я травневого дощу по молодому листю й сповнювали простір кімнати благодатною насолодою. Господар бамбуковим пензликом збив у густу піну заварений порошком зелений чай і простягнув кожному чашку ароматного напою. Бул(ь?)ки піни лопалис(ь?) у вишуканих порцелянових чашках з тонким квітковим ро(з,с)писом немов нагадуюч(ид) про пли(нн,н) іс(ь?)т(ь?) і скороминущіс(ь?)т(ь?) бу(тт,т)я.  

171 слово                                                      3 журналу

Увага!!!! Диктант  надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 22.04. з 18.00 до 20.00. Надсилайте, будь ласка, вордовський документ. Так легше виправляти помилки.
Завдання на 24.04.
Тема. Аналіз контрольного диктанту
Перевірте свої роботи
Чайна церемонія
   Ступивши до саду, запрошені нібито перетнули межу звільнення від буденності. Стежка вела через сад, розділяючи його на кілька однакових частин. Очі насолоджувалися ніжним цвітінням плодових дерев на тлі густої зелені сосон і кипарисів, спалахами феєрверків квітів серед укритого мохом каміння. Аж ось і чайний будиночок. Маленький казковий палац під витонченою покрівлею, багато декорований різьбленням. Мовчазне захоплення відтворилося на обличчях гостей, які по черзі занурювали руки в посудину з водою й проходили в будиночок.  
  Невелика кімната вміщувала чимало предметів інтер'єру. Погляди присутніх зупинилися на ніші із симетрично розміщеними каліграфічним сувоєм та ікебаною. Квіткова композиція була пречудовою: буяння кольорів хризантем, троянд, лілій на тлі ніжних хмаринок суцвіть сакури спалахувало справжнім феєрверком. 3'явився господар, поклоном привітав гостей і почав розпалювати вогнище. Звуки води, що починала кипіти, нагадували шурхотіння травневого дощу по молодому листю й сповнювали простір кімнати благодатною насолодою. Господар бамбуковим пензликом збив у густу піну заварений порошком зелений чай і простягнув кожному чашку ароматного напою. Бульки піни лопались у вишуканих порцелянових чашках з тонким квітковим розписом, немов нагадуючи про плинність і скороминущість буття.  







Завдання на 14.04.
12 балів за відповідь отримала Ніколайчук Марія. Вона першою надіслала відповідь. У слові "виразний" наголос на другому складі.
Перевірмо тести.
1.В. 2.А. 3.В. 4.В 5.Б. 6.В.7.Б. 8.В.Г. 9-. 10.Г. 11.Б 12.Б 13.А. 14.Г
Тема. Вживання ь й апострофа
1. Перегляньте відео



Запишіть слова в дві колонки: 1) у які вставили м’який знак; 2) у які не треба вставляти м’який знак.
Кавказ..кий, тюр..ма, астрахан..ський, різ..бяр, арал..ський, камін..чик, ремін..чик, щіл..ний, емул..сія, мален..кий, електропаял..ник, астрахан..ці, щонаймен..ший, нян..чити, економіч..ний, шахтарс..кий, емал..ований.
Ключ. З перших букв прочитаєте крилатий вислів.


Від поданих іменників утворити присвійні прикметники.

Наталка, ласунка, кицька, донька, вчителька, галка, Галька.


Поставити іменники у формі місцевого відмінка однини.

Виделка, яблунька, соломинка, зупинка, ненька, сходинка, гілка, черешенька, тарілка, голка, нянька, сльозинка.



Утворити від поданих іменників прикметники.
Дерево, солома, риба, жаба, камінь, олово, хлопець, жирафа, мавпа, морква, трава, торф.



До поданих слів додати префікси, що закінчуються на твердий приголосний.

Явитися, їсти, єднати, їздити.



I.    Вкажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
1.    Мар'яна, дев'ять, з'явитися, Стеф'юк, Лук'янівка.
2.    З'єднаний, рум'яний, дзвякнути, свято, цвях.
3.    Без'ядерний, надвечір'я, п'явка, міжбрів'я, кров'ю.
4.    Зоряний, солов'їний, буря, бур'ян, буряк.
5.    Вітряк, духмяний, різдв'яний, торф'яний, морквяний.

II.    У якому рядку всі слова пишуться з ь?
1.    Поділ...ський, домен...щик, черешен...ці, кул...ці, гіл...ці.
2.    Парас.ці, Гал...ці, Натал...ці, т...мяний, веселит...ся.
3.    Приятел...ці, нен...ці, дон...ці, різ...бяр, добровол...ці.
4.    Вел...можа, брех...ня, брен...кати, камін...чик, батьківський.
5.    Батьківщина, бан...ці, склян...ці, бал...зам, баб...ці.

ІІI.    У якому рядку в слові допущено орфографічну помилку?
1.    Свято, буряк, міжгір'я, бур'ян, кур'єр.
2.    З'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати.
3.    Роз'яснити, дит'ясла, пів'яблука, підв'язати, розм'якшити.
4.    Рум'яний, дзвякнути, цвях, дев'ятнадцять, торф'яний.
5.    М'ясо, м'язи, з'їзд, буря, моркв'яний.

IУ.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.
1.    Донецький, чернівецький, Гриц...ко, різ...ко, сон...ця.
2.    Багатьма, кін...чик, міл...йон, ремін..., літ...ні.
3.    Кіл...це, їдал...ня, учител...ство, німецький, доч...ці.
4.    Ручен...ка, джерел...це, Ковал...чук, вуз...ко, лял...ці.
5.    Т...мяний, радіст..., корис.тю, брен...кати, сім...десят.

У. Визначте, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
1. Мар'яна, Лук'ян, Заполяр'я, жираф'ячий, В'ячеслав.
2.    Дев'ять, возз'єднати, надвечір'я, полум'я, ім'я.
3.    Кров'ю, солов'ї, кам'яний, пам'ять, об'їзд.
4.    Дзв'якнути, п'явка, м'ясо, рум'яний, здоров'я.
5.    П'ють, в'язи, торф'яний, черв'як, краков'як.

УI.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.
1.    Брен...кіт, дон...ка, нян...ка, кобзар..., с.огодні.
2.    Т...мяний, різ...бяр, радіст..., с.міх, корис.тю.
3.    Снит...ся, косит...ся, лял...ці, виховател...ці, дівчинон...ці.
4.    Київс.кий, с.вято, тіл...ки, здаєт...ся, Натал...чин.
5.    Ган...ба, пісен..., кін..., близ...ко, лікар...

УII.    Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом.
1.    3...юрмитися, миш...як, верхів...я, п...єдестал, п...юре.
2.    Б...єлгород, Захар...їн, Монтеск...є, Руж...є, В...язьма.
3.    Мавп...ячий, тьм...яний, з...ясувати, роз...яснити, пів...яблука.
4.    Голуб...я, подвір...я, бур...ян, довір...я, дит...ясла.
5.    Духм...яний, прислів...я, полум...я, зв...язковий, Р...ябко.

VІІІ.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.

1.    Прияз...нь, вічність, кіл...це, намороз..., Ткач...ов.
2.    Вмивают...ся, присяд...те, майбутнього, миш...як, стан...те.
3.    Кур...йоз, медал...йон, компаньйон, інтерв...ю, тон...ший.
4.    С.огодні, різ...бяр, брен...кіт, ател...є, нян...чити.
5.    Міс..кий, суспільство, т...мяний, сторін...ці, зачіс..ці.

IХ.    У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?
1.    Поголів...я, безриб...я, горохВеЯний, В...язьма, п...ють.
2.    Торф...яний, без...язикий, пів...яблука, дит...ясла, пір...я.
3.    Об...ява, обеїзд, мор...як, черв...як, бур...як.
4.    Об...єкт, ін...єкція, св...ятковий, свеятослав, роз...яснити.
5.    Дзв…якнути, р...яст, арф...яр, сузір...я, подвір...я.

Х.    Вкажіть рядок, у якому всі слова слід писати з ь.
1.    Брен...кіт, мід..., тесляр, т...мяний, ред...ці.
2.    НяНеЧити, знан..., дівчинон...ці, стан...те, рибал...ці.
3.    Дон...чин, різ...бяр, місяц..., сердец..., сон...ця.
4.    С.огодні, ган...ба, вос.мий, лял...чин, кул...ці.
5.    Порт...єра, павіл...йон, міл...ярд, на гіл...ці, черешен...ці.

ХI.    Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з ь.
1.    Пал...ці, рибал...ці, кіл...це, ручен...ка, батен...ко.
2.    Тіл...ки, кин...тє, їдален..., пісен..., бал...ці.
3.    Ган...ба, л...он, д...оготь, т...охкати, близ...ко.
4.    Донец...кий, полеський, кін..., Натал...чин, гал...ці.
5.    Тр...ома, дяд...ко, бат...ко, робит...ся, смієш...ся.

ХІІ.    Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з апострофом.
1.    Кар...єра, комп...ютер, б...юро, б...джет, куп...юра.
2.    Бар...єр, прем...єр, п...єса, інтерв...ю, п...юре.
3.    Інтер...єр, грав...юра, б...юрократизм, кур...єр, п...єдестал.
4.    Ф...юзеляж, Монтеск...є, об...єкт, прем...єра, кап...юшон.
5.    Об...єктив, ар...єргард, ін...єкція, кар...єризм, краков...як.

Увага!!!! Відповіді на тести  надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 16.04. з 18.00 до 20.00. Надсилайте, будь ласка, вордовський документ. Так легше виправляти помилки.

Завдання на 17.04.2020
Тема. ПОВТОРЮЄМО, ЗАКРІПЛЮЄМО. Тренувальні вправи
1.Перепишіть слова. Замість крапок, де потрібно, поставте м’який знак. 
 Люд…с…кіс…т…, піс…ня, с…віт, с…піл…ний, близ…кіс…т…, с…огодні, ц…огорічний, мен…шість, різ…бяр, громад…с…кіс…ть, шіст…десят…, промін…чик, мален…кий, Уман…щина, нян…чити, дон…ці, уман…с…кий, Пан…ченко, Мирон…чук, Іл…ля, чотир…ох, у мис…ці, на гіл…ці, до він…ця, волин…с…кий, Гуцул…щина, вітерец…, Гал…чин, тихесен…кий, Гор…кий, жнец…;

2.Перекладіть та запишіть українською мовою подані нижче слова. Зіставте й поясніть їх написання
Полесье, степь, Сибирь, карандаш, секретарь, роскошь, горько, дробь, ночь, календарь, Харьков, запорожский, французский.

 3. Запишіть слова у дві колонки: 1) у яких вживається апостроф; 2) у яких не вживається апостроф.
Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, ател...є, голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кан...йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.

     






Завдання на 07.04
 Контрольна робота 
Складні  речення з різними видами зв’язку
І варіант. Початковий та  середній рівні. (6 балів)

  1.Складним з різними видами зв’язку є речення:
а) Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр, Сіроманцеві доводилось похекати і попріти.
б) Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.
в) Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора.
г) Проте маленька пташина, ця пухнаста кулька життя, що майже цілком уміщалася в моїй жмені, виявилась завзятою  і не хотіла без бою віддаватись.

2. Визначте складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:
а) Я так захопився літніми принадами, що перестав співати й забув навіть, що стою в церкві.
б) Мати, що якраз готувала сніданок, мимоволі задивилась на ранкове світило: нічого кращого в світі немає за схід сонця!
в)  Пам'ять наша – глибокий чарівник колодязь, на дні якого затонуло синє небо.
г) Я дивився у велике широке вікно, крізь яке було видно не тільки західну частину міста, але й дальні, осяяні ясним весняними сонцем гаї та діброви понад річкою Ворсклою, і укладав собі літні плани.

3. Складним із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком є речення:
а) А малі хлопці йшли з рукавицею, в якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.
б) За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий.
в) Вишку стало розхитувати, і була загроза, що впаде і хату Чабанисі розвалить.
г) Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина.

4. Чотири частини має складне речення:
а) Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п’янкий запах – власне, в руках її наче вигойдувався букет тонких пахощів.
б) В темряві подеколи траплялись ягоди, вони проходили мимо дивною сповільненою ходою, і їм здавалося, що вони ступали по дні великої прозорої річки.
в) І хоч зараз гудки вже відмінено, проте Вірунці й досі вони часом озиваються в душі, адже під спів цих гудків привело її кохання на Зачіплянку.
г) А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимий смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипки.

5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
а) Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла.
б) Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду, крило заболіло, запекло наче сперся він ним не на воду, а на вогонь.
в) Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущавині, належали таємниці і я звідав таке відчуття, наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву, тепер я можу приглянутись до неї пильніше.
г) Загадка – це чарівний світ поетичної таємниці і в цьому світі мороз поєднаний з весною, що виступає прекрасною руйначкою всіх його мистецьких та господарських звершень.


6. Визначте складне речення, побудоване за схемою: [   ], й [   ], (   ).

а) Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.
б) Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи.
в) Огонь пішов по жилах хлопця, й він ясно одчув в собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника.
г) Зелене безгоміння в полі, на обрії завмерла не хмара, а кінь із вершником, що тримає перед собою голубого списа.
Достатній і високий рівні (4бали).

7. Розставте розділові знаки  в реченні.
Після того як промчить прошурхоче велосипедистами нічна зміна в бік заводів  і зморена денними клопотами Зачіплянка нарешті поринає в сон і висне над нею з просторів неба місяць зеленорогий собор стоїть над селищами в задумі один серед тиші серед світлої акацієвої ночі що більше навіть на ніч не схожа а на якусь сказати б антиніч.

8. Накресліть схему речення.
Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.

9. Виконайте повний синтаксичний розбір речення.
Землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає для душі тієї чистої години, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.


 Увага!!!!Виконане завдання надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 08.04. з 18.00 до 20.00. Надсилайте, будь ласка, вордовський документ. Так легше виправляти помилки.

                     Завдання на 10.04.
Шановні учні! Прошу звертати увагу на моє прохання надсилати завдання в певний час. У мене, крім вас, є ще й інші учні. Поштова скринька переповнена. Шукати саме ваші листи серед сотні інших важко.
Хочу подякувати 5 учням класу, які написали контрольну роботу. Решті варто замислитися над тим, що ми навчаємося дистанційно!
Тема. Повторення. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Звуки, їх вимова і позначення на письмі
Пригадаймо!
- Як називається?
1.Розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови .
2. Розділ мовознавства, що вивчає нормативну літературну вимову.
3. Наука про знаки письма, співвідношення між буквами і звуками .
4. Розділ мовознавства , що  встановлює і вивчає загальноприйняті правила написання слів.
5.Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.

Перевір себе!
1.Фонетика
2.Орфоепія
3.Графіка
4.Орфографія
5.Лексикологія


Продовж речення

1.В українській мові ____ звуків.
2. В українській мові____ букв.
3. Співвідношення між буквами і звуками вивчає________________
4. Звуки ми чуємо і ___________________
5.Букви ми бачимо і___________________
6. Сукупність букв, розташованих у певному порядку , називається ________.
7. Звуки, що складаються тільки з голосу -____________________.
8. Звуки , що складаються з голосу і шуму або тільки  з шуму - це_________.
9. Голосних звуків ________________
10. Приголосних звуків ____________.
11. Букви, які позначають 2 звуки ______________.
12. Не позначає звука____________________

2. Переглянь відео

Дзвінкі
[б]
[г]
[ґ]
[д]
[ж]
[д͡ж]
[з]
[д͡з ]
[д']
[з']
[д͡з']
Глухі
[п]
[х]
[к]
[т]
[ш]
[ч]
[с]
[ц]
[т']
[с']
[ц']
[ф]

3. Виконай тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому всі слова починаються з голосного звука.
A ідея, яблуня, озеро, умитий
Б юшка, адреса, істотний, узимку
В утиск, ім’я, академічний, освоювати
Г азарт, єдність, італійський, являтися
Д ярус, ячмінь, юність, інтерн
2. Позначте рядок, у якому всі наведені приголосні звуки є дзвінкими.
А [б], [ г], [з], [ж], [ґ], [дз]
Б [д], [г], [ к], [з], [п], [ч]
В [ф], [с], [ш], [х], [ц], [ч]
Г [дж], [т], [ж], [ґ], [с], [д]
Д [з], [с], [т], [ґ], [ ц], [ф]
3. Знайдіть відповідний парний приголосний за глухістю — дзвінкістю.
                               А [ґ]
                               Б [к]
 [г]                         В [х]
                               Г [ф]
                               Д [в]
4. Позначте рядок, у якому всі слова мають наголос на першому складі.
А палка, вода, земля, четвірка
Б руки, галченя, радість, весняний
В олень, сила, мати, жовтий
Г шофер, русло, черствий, новий
Д дочка, вівця, доменщик, голова
5. Позначте рядок, де в усіх наведених словах зміна місця наголосу
змінює значення слова.
А вікна, руки, казки, моря
Б мука, замок, плачу, сім’я
В пізнаю, виміряю, вивозити, переказати
Г хліба, жита, городина, зерна
Д рано, город, погляд, славно
6. Позначте рядок, у якому всі приголосні звуки дзвінкі.
А агроном, друзі, вітер
Б райдуга, сонце, мороз
В багаж, ґедзь, жадоба
Г автор, ніжність, джунглі
Д марка, лампа, найняти
7. Позначте слово, фонетична транскрипція якого не відповідає орфоепічній нормі.
А здобути — [здоубу́ти]
Б стежка — [сте́шка́]
В боротьба — [бород′ба́]
Г лелека — [леиле́ка]
Д пильно — [пи́л′но]
8. Позначте слово, фонетична транскрипція якого не відповідає орфоепічній нормі.
А метелек — [меите́лиек]
Б пісня — [п’і́с′н′а]
В пір’їна — [п’ірі́ина]
Г вокзал — [вокза́л]
Д вісь — [в’і́с′]
9. Позначте рядок, у якому всі приголосні звуки глухі.
А фісташка, сітка, фікція, шепіт
Б шпіц, качка, дзвін, колір
В тітка, важіль, шафа, нігті
Г чітко, хутко, отже, доріжка
Д безлад, холод, комар, чаша
10. Визначте рядок слів, у якому немає помилки в чергуванні голосних звуків.
А юність — юності вісь — осі слово — слів виріс — виросла
Б піст — постувати промінь — проміня папір — папіру Василів —Василевого
В шести — шість смуток — смутку рій — рою оберіг — оберігу
Г борона — борін бюлетень — бюлетня ворота — воріт борода — борід
Д коло — кіл любов — любві село — сіл дорога — доріг
11. Визначте рядок слів, у якому немає помилки в чергуванні приголосних звуків.
А крутити — кручу молотити — молочу їздити — їзджу лагодити — лагоджу
Б радити — раджу хотіти — хочу колихати — колишу товкти — товчу
В зв’язати — зв’яжу сказати — скажу водити — вожу возити — вожу
Г просити — прошу виростити — вирощувати колихати — колишу
водити — провожати
Д ходити — ходжу шелест — шелещу мазати — мащу котити —
кочу
12. Визначте, у якому рядку зміна наголосу змінює значення слів.
А наго́ло́, на́да́ний, нена́си́тний, алфа́ві́т
Б ве́дме́жина, шко́да́, де́ре́н, типо́ви́й
В за́вжди́, зокре́ма́, апо́стро́ф, байду́же́нький
Г по́ми́лка, комба́йне́р, за́го́ловок, за́вжди́
Д ду́жки́, ви́ра́з, хо́да́, зна́чни́й
13. Визначте, у якому рядку правильно наголошені всі слова.
А зага́дка, санти́метр, русло́, обру́ч
Б діало́г, ти́гровий, це́нтнер, мокре́нький
В руно́, ру́товий, лісозахисни́й, садо́вий
Г товщі́нь, токови́ще, нови́й, зане́сти
Д листо́па́д, навча́ння, доку́мент, діа́метр
14. Укажіть рядок, у якому неправильно вжито літеру ґ.
А ґатунок, ґніт, ґазда, ґаблі
Б ґирлиґа, ґлей, ґедзь, ґеґати
В ґанок, ґрунт, ґуля, ґрати
Г ґамма, ґривня, ґротеск, ґранат
Д ґаздиня, ґоґель-моґель, ґрунт, ґудзь
Завдання для спостережливих!


Тут записані слова з наголошеним першим складом, крім одного слова. Той, хто перший надішле це слово, отримає 12. Чекаю на переможця!

Домашнє завдання.
Вправа 366




Завдання на 31.03.2020

1. Повторити раніше вивчений матеріал (параграфи 22-24)
2. Тестові завдання необхідно виконати до  03 квітня 21:00.
Код доступу 322256, відкривши посилання join.naurok.ua
(Оцінки за тести будуть зараховані при виставленні оцінок за семестр)

3.Працюємо над культурою мовлення
Вивчити!



 

Завдання виконати до 03.04.2020
Завдання на 03.04.
Тема. Тренувальні вправи
- Спишіть речення, ставлячи розділові знаки між компонентами складного речення.
1. Острах що він під час блукання загубить свою мрію що вона загине ніким не спізнана охоплював його і стиснувши тремтячі руки він заплющував очі (В.Підмогильний). 2. Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби неквапливому розміреному ритмі а насправді спішать спішать щоб устигнути щоб із вирощеного ні зернини не втратити бо ж відомо нива раз на рік родить (О. Гончар). 3. Тим часом підкотила чергова хвиля він був певен що встигне відскочити але бризки злетіли цього разу особливо високо й холодний водоспад омив Твердовського з голови до п’ят (Я. Дубинянська). 4. Дика груша облита білим молоком і в тому пахучому білому молоці що стиха піниться бджоли неначе киплять неначе варяться зі струнним оксамитовим гудінням (Є. Гуцало). 5. Батько наш загинув несподівано в перші дні війни ми все ще сподівались що його випустять і ми ще не збагнули що лишились самі коли війна розгорілась насправді (Ю. Покальчук). 6. Обабіч де припікало сонце вже зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалась тонка квітнева брость 7. Глянув під машину і похолов на нього сунув плямистий танк той самий що він підірвав чи інший який зумів прибрати підбитого з дороги чи обійти (З тв. В. Шевчука).
Увага!!!!Виконане завдання надсилати на електронну пошту kovalinka50@gmail.com тільки 03.04. з 18.00 до 20.00

Комментариев нет:

Отправить комментарий