12.11.20
ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОГО ПЕРЕКАЗУ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ
1. Виконати вправу 566 на сторінці 247.
1.1. Прочитати текст.
1.2 Записати сформульовані тему та основну думку
1.3. Пояснити значення виразів (стор.248 №2)
1.4. Дати відповіді на запитання (стор.248 №3)
1.5. Скласти та записати складний план тексту.
1.6. Усно перекажіть текст за складеним планом
10.11.20
Тема. Урок мовленнєвого розвитку №6. Складний план прослуханого або прочитаного тексту;
простий план власного висловлення. Будова елементарного роздуму
1. Записати в зошиті число та тему
уроку.
2. Творче
спостереження з елементами аналізу
► Прочитати учнівський
твір. Визначити, що відображає заголовок — тему чи основну думку. Які, на ваш
погляд, джерела використовував учень для написання твору?
УЛЮБЛЕНИЙ КУТОЧОК УКРАЇНИ
Найулюбленішим місцем відпочинку
став дендропарк «Софіївка», який розташовуваний в місті Умань Черкаської
області. Це один із шедеврів садово-паркового мистецтва. Його
називають перлиною України.
На жаль, не збереглися імена тих, хто своїми руками
створив «Софіївку». Лише нещодавно вдалося виявити прізвища трьох будівничих.
Це кріпосні селяни — Іван Вдовиченко, Ілля Вдовиченко і Корній Кузьменко.
Парк названий іменем Софії Вітт, якій зробив весільний
подарунок магнат Станіслав Потоцький.
Створення парку розпочалося восени 1796 року. Були
виконані ставки, із величезних кам’яних брил споруджені гроти, видові
майданчики над Нижнім ставком, Великий водоспад. Не залишає байдужою увагу
кожного відвідувача парку канал, прокладений під землею від Солодкого моря. Він
символізує міфічну річку Стікс, якою Хорон перевозить душі померлих у підземне
царство Аїда. На березі Нижнього ставка неподалік від Великого фонтана височить
так звана Левкарська скеля.
Якщо зібрати до купи всі міфи, з якими пов’язані
основні споруди та скульптури парку, вони стануть своєрідними ілюстраціями до
творів Гомера «Іліада» і «Одіссея» в образах паркового мистецтва.
Уманський парк чудовий в усі пори року. Він є
своєрідною зоною відпочинку (З твору учениці).
► До кожного абзацу
дібрати і записати кілька питань у зошит. Чи можна
їх уважати пунктами плану?
Уважно прочитай пояснення
Складання плану готового тексту — це один із
найнеобхідніших компонентів роботи над текстом. Складний план допомагає
передати зміст тексту повніше.
Складний план має три частини.
Вступ — передісторія розповіді, що
розвивається в основній частині. Вступ має підготувати до сприймання викладу.
Тут доцільно розповісти про історичні події зображуваних в основній частині
подій; життєву основу конфлікту, що буде розв’язаний; факти з біографії
письменника, які глибоко розкривають перипетії твору тощо.
Основна частина —
сформульована у вигляді заголовка теза, яку треба довести. Вона розчленовується
на кілька пунктів, які, у свою чергу, можуть поділятися на підпункти, що
деталізують думку.
Висновок — підсумок написаного, що
випливає з основної частини. Тут доречно наголосити на значенні художнього
твору чи образу, висловити своє ставлення до зображуваних подій.
Основними
джерелами матеріалу для твору є художня, наукова, науково-популярна література,
періодичні видання, випадки з життя.
3. Записати схему простого і складного плану з презентації в зошит. (слайд 1)
4. Опрацювання
пам’ятки добору й систематизації матеріалу до твору
ЯК ДОБИРАТИ Й СИСТЕМАТИЗУВАТИ МАТЕРІАЛ ДО ТВОРУ
1. Вдумайтесь у зміст теми, зрозумійте її сутність і
мету.
2. Доберіть тексти тематично співзвучних художніх
творів, публіцистичних або наукових статей.
3. Виділіть і перечитайте окремі місця дібраних
джерел. Оформіть тезаурус: афористичні вислови, цікаві думки, описи тощо.
4. Виберіть із тезаурусу ті
думки, які справді таки підтверджуватимуть (розвиватимуть, уточнюватимуть чи
пояснюватимуть) висловлену думку.
► Подумати і дати відповіді на питання усно:
1. Чи потрібен простий план при складанні зв’язного
висловлювання?
2. Чому саме треба складати плани?
Коментар учителя. План
мусить спрямувати не лише зміст письмової роботи, а й її композицію. Він надає
творові чіткості, стрункості, повноти і довершеності, є контурним твором.
5. Записати план роздуму в зошит (слайд 4)
6. Домашнє завдання
Скласти простий план для роздуму “Чи потрібно виконувати домашні завдання?” (слайд 5)
Виконане завдання надіслати в класрум до 12.11.20
06.11.20
Доречне вживання
вивчених пластів лексики у власному мовленні; визначення ролі їх у текстів
різних стилів
-
Лексичний диктант (повторення вивчених понять).
Запишіть термін до поданого визначення
1. Який розділ науки про мову ми
вивчаємо?
2. Усі слова, що вживаються в
мовленні і становлять її словниковий склад, називаються …
3. Це те, що означає слово, це
його зміст, закріплений досвідом народу …
4. Лексичне значення слова
пояснюють у словниках …
5. Слова різні за написанням, але
близькі за значенням …
6. Слова протилежні за значенням …
Гадаю, всі ви знайомі
з відомим російським дитячим письменником К.І.Чуковським? У своїй книзі «Від
двох до п’яти » письменник описує такий випадок: «Якось малюк почув, що бабуся,
яка завітала до них в гості «з’їла собаку» в якійсь справі, дитина швидко заховала
від цієї бабці своє улюблене щеня».
Дитина не знала, що
означає словосполучення «собаку з’їсти».
- Подумайте, як розтлумачити цей вираз, про що
насправді йшлося, пригадайте, як називаються такі вирази?
- Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль
мовлення. Чим цікавий цей текст? Випишіть фразеологізми та з’ясуйте їх лексичне
значення за фразеологічним або тлумачним
словником. Поясніть роль фразеологізмів у поданому тексті.
Водою не розлити
Ми з Дмитром товаришуємо з
першого класу. Однолітки кажуть, що нас навіть водою не розіллєш. І хоча з
Дмитром інколи каші не звариш, але я на це не зважаю.
Ось минулої суботи ми домовилися
піти вудити рибу. Я і черв’яків накопав , і вудочки приготував, а товариш
навіть за холодну воду не брався. О
восьмій ранку ми мали зустрітися біля криниці, щоб іти на річку разом, але
Дмитро з’явився аж через півгодини . Я лише розвів руками.
Риболовля виявилася вдалою, ми
спіймали багато карасів. Після обіду почали насуватися дощові хмари, і ми,
взявши ноги в руки, змушені були тікати додому. Злива наступала нам на п’яти,
ми сильно промокли і змерзли так, що зуб на зуб не попадав. Але все одно були
задоволені від вдало проведеного вихідного дня.
-
Визначити в реченнях фразеологізми. Розкрити лексичне
значення кожного, вказати походження,
у разі потреби скориставшись словником. Визначте синтаксичну роль кожного
фразеологізма
1.Брехня потрапляє в Лету, а правда живе у віках.
(Б.Мозолевський). 2.Давно вже не течуть молочні ріки
для мене в киселевих берегах. (І.Муратов).
3Чи можете утямки взяти ви, що горя
мав я вище голови? (М.Зеров). 4. Я живу і не боюся смерті, і мене на порошок не
стерти, не зігнути в райдугу-дугу. (Д.Кремінь)
Для довідок. Потрапити (впасти) в Лету – бути забутим. Молочні ріки в киселевих
берегах – символ добробуту й благополуччя. Качатися від сміху – нестримно реготати. Брати (узяти) втямки - усвідомити, збагнути. Вище голови – багато. Стерти на порошок - знищити, розбити
вщент. Зігнути в
дугу - суворістю, утисками примусити скоритися.
* В історію
якої країни сягає корінням кожен із фразеологізмів? Витлумачити значення
кожного. Чи можна вважати їх застарілими? Чому?9усно)
Загибель Помпеї. Зі щитом чи на щиті.
Запросити варягів. Іду на ви. Скинути ідола у Дніпро. Закрутити веремія. Козак
Мамай. З відкритим заборолом. Зустріч за круглим столом. Хрестовий похід.
Великий інквізитор. Отримати індульгенцію. Полювання на відьом. Варфоломіївська
ніч. Залізна маска. Ричард Левине серце.
Король помер – хай живе король! Після нас хоч потоп. Наполеонівські
плани.
*Завдання тестового характеру.
Установити відповідність між
крилатими виразами літературного походження та назвами творів-першоджерел.
А Є ще порох у порохівницях! Б Реве та стогне Дніпр широкий. В Красен Дніпро ясної погоди. Г Напитися шоломом Дону. Д Блаженні вбогі духом. |
1 Біблія. 2 Слово о полку Ігоревім. 3 Повість М.Гоголя “Страшна помста”. 4 Поезія Лесі Українки “Досвітні огні”. 5 Повість М.Гоголя “Тарас Бульба” 6 Балада Т.Шевченка “Причинна”. |
Відповіді. А-5; Б-6; В-3; Г-2; Д-1.
*Установити, з якої байки
(притчі, казки, оповідання) якого автора походить кожне з поданих прислів’їв
(приказок). Які з покладених в основу цих творів сюжетів є мандрівними? З двома-трьома фразеологізмами класти речення.
Охрімова
свита; ведмежа послуга; шапка-бирка, зверху дірка; біля розбитих ночов; а віз і нині там.
*Які людські риси
увиразнюються порівнянням із нижче названими літературними персонажами? З якого
твору якого автора кожен із них походить?(усно)
Дон Жуан, Дон Кіхот, Робінзон Крузо,
Попелюшка, Конотопська відьма; Кіт у чоботях; Царівна Несміяна; Отелло, Гамлет,
Монтеккі й Капулетті, Капітан Немо, Мефістофель, Шерлок Холмс.
Домашня
робота: повторити вивчене, виконати подану нижче вправу
* Вибірковий диктант. Виписати імена, що
уособлюють людські фізичні якості, моральні чесноти або вади. Назвати ці
ознаки/якості. Що вам відомо про цих біблійних,
міфологічних, історичних осіб чи
персонажів світової літератури?
1. Світом правлять іще геростати, але рухають світ
творці. (Н.Гуменюк). 2. Чом топлять правду Каїни нові не в синім морі, а в людській крові? (Г.Чубач). 3. Гамлети, Дон Жуани й
Тартюфи
були в минулому, але вони є й сьогодні.
(М.Хвильовий). 4. А я припаду до
землі, як Антей. Я вас не боюсь, паперові Геракли! (Д.Кремінь). 5. Скоро
стане ясно, хто голий король, а хто
стійкий олов’яний солдатик. (В.Горбулін). 6. Ти пропонуєш зайнятися
приватним розслідуванням? Теж мені Еркюль
Пуаро з Оболоні! (І.Аврамов). .7. Гей,
нові Колумби й Магеллани! Напнемо
вітрила наших мрій! (В.Симоненко.)
03.11.20
Записати дату та тему уроку
ДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ЇХ РІЗНОВИДИ
ПРИГАДАЙТЕ!
-Подумайте і скажіть, чи можна передати значення фразеологічного звороту одним словом? | -За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову. |
-Чи можна сполучення слів у фразеологізмі поширювати або замінити окремі слова, не порушивши при цьому смислу звороту? | -Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів |
— Дайте визначення фразеологізму.
— Як називається розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми?
— Де можна знайти значення фразеологізмів?
Наша мова своїми коренями сягає давнини і багато що в ній непізнаного. Вона розмаїта і багата на образи, вислови, епітети, синоніми.
- Чи задумувались ви, звідки до нас прийшли фразеологізми? Як і чому вони виникли?
- Переписати, вибравши з дужок слово, що утворює з поданим фразеологізм. Розкрити значення записаних фразеологізмів, визначити їх джерело, знайти фразеологізми-синоніми. За потреби звернутися до фразеологічного словника.
Спалити (дрова, листи, кораблі); гнути (гілку, кирпу, деревце); дати (відповідь, милостиню, слово); дерти (носа, пір′я, папір); коптити (м’ясо, небо, ковбасу), наламати (дров, трісок, парканів); винаходити (двигун, велосипед, ракету).
Для перевірки. Спалити кораблі – знищити можливість для відступу. Гнути кирпу – зазнаватися, чванитися. Дати слово – пообіцяти. Дерти носа – зазнаватися, чванитися. Коптити небо – жити бездіяльно, безцільно, без користі для інших. Наламати дров – вчинити щось необдумано. Винаходити велосипед – займатися пошуками того, що вже давно відоме.
З якої професії?
- Назвіть, з якої професії прийшов у життя поданий фразеологічний зворот.
Не святі горшки ліплять. Куй залізо поки гаряче. Міряти на свій аршин. Брати в лещата. Створити зелену вулицю. Влучити в ціль. Намилити шию. Підносити на щит. Під одну гребінку. Залишити поле бою. Видавати на-гора. Не нюхати пороху. Грати першу скрипку. На два фронти. Підвищувати тон. Брати на буксир. Вставляти палки в колеса. Пливти за течією. Прясти тонку. На всіх парах. Розмотати клубок. Кинути якір. Як нитка за голкою. Викинути за борт. Білими нитками шито.
Відповіді: 1) з мови гончарів, 2) крамарів, 3) залізничників, 4) перукарів, 5) шахтарів, 6) музикантів, 7) стельмахів, 8) ткачів, 9) кравців, 10) ковалів, 11) з військової справи, 12) з мови моряків.
Диктант-конструювання.
- Подані речення потрібно закінчити фразеологізмами.
1). Місто він своє знає як... 2). Нові будинки ростуть як... 3). Крутиться зранку до вечора як... 4). Схожі ми з сестрою як... 5). Що йому не кажи, йому все як... 6). Приїзд давніх друзів був як... 7). Дощу цієї весни було мало як... 8). Після хорошої зарядки сон як... 9). Коли ми піднялися на гору, село було видно як... 10). Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як... 11). Навколо була пітьма хоч... 12). Працювали діти в саду не на... 13). Хлопці все літо жили... 14). Річку нашу можна перейти убрід, води в ній... 15). Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за... 16). Вони в таборі живуть як... 17). Сашкові був потрібний цей велосипед як... 18). Батько так розтлумачив, що я пам'ятатиму до... 19). Настільки цікаво розповідав дідусь небилиці, що я сприймав їх... 20). Надворі завивала хуртовина, ніхто з хати не хотів і...
Домашня робота: §16 (вивчити), вправа 132.
1.
Взяти
участь в олімпіаді за посиланням
https://vseosvita.ua/olympiad
2.
Записати
дату та тему уроку
ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ
ЗНАЧЕННЯ. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕНЬ
3.
Виконати завдання
Порівняльна робота
- Прочитайте вирази. У якій із колонок подано словосполучення, які за значенням дорівнюють одному слову? Поясніть значення таких словосполучень.
Бити м'яч |
Бити байдики |
Братися за ручку дверей |
Братися за розум |
Пекти пиріг |
Пекти раків |
Отже, у другій колонці словосполучення, що за значенням дорівнюють одному слову. Чи можна в цих сполуках слів змінити хоча б одне слово, щоб не втратити їхнє значення?
Записати в зошитах визначення та
вивчити їх
Фразеологія – розділ мовознавчої науки, який вивчає
фразеологізми.
Фразеологізм – стійке сполучення слів, яке за
значенням дорівнює одному слову.
Наприклад, розбити глек – посваритися, за царя Гороха – давно.
-
Як
ви думаєте, з якою метою використовують фразеологізми в мовленні? (Фразеологізми роблять мовлення виразним,
образним, емоційним)
-
У
яких стилях мовленнях уживання стійких словосполук буде доречним, а в яких ні? (Фразеологізми вживають у розмовному та
художньому стилях мовлення)
-
З кожної групи словосполучень випишіть
фразеологізм. Виберіть із довідки значення виписаних фразеологізмів. З перших
літер лексичних значень прочитайте слово.
1.
Макітра
розуму; глек розуму; тарілка розуму.
2.
Замилювати
боки; замилювати очі; замилювати спину.
3.
Проковтнути
горох; проковтнути язик; проковтнути слину.
4.
Ні
світ ні полудень; ні світ ні зоря; ні світ ні тьма.
5.
Як
кіт наплакав; як дощ наплакав; як горобець наплакав.
Довідка.
Мало; удосвіта; розумний; замовкнути; обманювати.
Фразеологічний словник, його структура
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний
словник української мови. –
К. : Освіта, 1998. – 224 с.
Будова словника. Дбаючи про раціональний спосіб розміщення виразів та
зручність користування словником, автори відмовились від алфавітного принципу
подачі фразеологізмів. Окремі фразеологізми групуються навколо стрижневого
(заголовного, опорного) слова-компонента, яким звичайно виступає іменник.
На сполох бити в ролі прис.— 1. викликати тривогу, звертаючи увагу на що-небудь.
Там, на горі, поховано співця (Коцюбинського), Що від Тараса добру кобзу має. Гримить гора, співає без кінця, На сполох б'є і земляків скликає (Нагнибіда, Вибране, 1957, стор. 209);
2. сповіщати, б'ючи у дзвони, про горе, нещастя.
І в дзвоні тому завжди вчувалася людям якась тривога. Отак і на сполох б'ють, на пожежу, тільки частіше; і на похорон так — тільки повільніше (Цюпа, Назустріч долі, 1958, стор. 20—21)
-
Записати
речення, пояснити орфограми та пунктограми; підкреслити фразеологізми, пояснити
їхнє значення.
Я дав у класі хропака, аж тут учитель виклика!
Ой гляди, дівчино, перепаде тобі на бублики!
Тато намагався помирити мене з братом: «Що це ви розбили глека? Так до бійки недалеко!».
Дібрати до поданих фразеологізмів
синонімічні (усно)
1. Як п’яте колесо до воза. |
А. Не
за морями. |
2. Море по коліна. |
Б.
Хоч трава не рости. |
3. Кури не клюють. |
В.
Згущувати фарби. |
4. Робити з мухи слона. |
Г. Як
торішній сніг. |
5. Рукою подати. |
Д.
Хоч греблю гати. |
-
Дібрати до поданих фразеологізмів антонімічні
(усно).
1. За тридев’ять земель. |
А. Не
заманити й калачем. |
2. Не викурити ладаном. |
Б.
Під самим носом. |
3. Не видавиш слова. |
В. За
гаряче й студене хапатися. |
4. Ні до холодної води не братися. |
Г.
Язик без кісток. |
5. Грати першу скрипку. |
Д.
Пасти задніх. |
Домашнє завдання: §15 (вивчити), вправа 130
28.10.20
Контрольна робота
27.10.20
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Вправа «Так-ні».
1.
Лексикологія вивчає правильну вимову
слів
2.
За походженням слова бувають власне
українські та запозичені
3.
Значення запозиченого слова ми можемо
знайти в словнику іншомовних слів
4.
До пасивної лексики належать тільки
застарілі сова
5.
Неологізми – це нові слова, які щойно
з’явились у мові
6.
Загальновживані слова – це слова, які
зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії
7.
Діалектні слова – це слова, які вживають
люди певної професії
8.
Просторіччя – це перекручені, спотворені
слова української мови
9.
Офіційно-ділова лексика використовується
в діловому спілкуванні
10.
Фразеологія вивчає будову словосполучень
і речень
11.
Фразеологізм – стійке, неподільне
словосполучення, яке можна замінити синонімом
12.
Значення фразеологізму можна знайти у
тлумачному словнику
13.
Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать
до фразеологізмів
-
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома
застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця,
плечі, говорити, губи.
-
До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень,
сковорода, щавель, гарний, господар.
-
Замініть виділені в реченнях слова власне українськими.
За потребою користуйтеся довідкою.
1.
Дівчинка хвалилася новим голубим платтям.
2.
Він не хотів гратися з дітьми, бо ті
насміхалися з його веснянок.
3.
Донька десь затрималася, і мати почала тривожитися.
4.
За горизонтом
верби і тополі.
Слова для довідки. Бавитися, баритися, бентежити,
виднокіл, ластовиння, хизуватися.
·
До якої групи за походженням належать ці
слова?
·
У який період формується ця група
лексики?
-
Назвіть одним словом, запишіть .
1. Наука про землю
2.
Інша назва усної народної творчості
3.
Група людей, які оцінюють різноманітні
конкурси, турніри
4.
Частина слова, що стоїть перед коренем і
слугує для творення слів
5.
Копіювальний пристрій
6.
Найпопулярніша пісня сезону
7.
Наука, що вивчає історію гербів
-
Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої
лексики.
Приклад |
Група лексики |
1 канхвета, діжурний,
канєшно, укусний |
А діалектні
слова |
2 діагноз, рецепт,
ліки, хвороба |
Б загальновживана
лексика |
3 підмет, косинус,
меридіан, цитоплазма |
В просторічні
слова |
4 файний, бараболя,
когут, легінь |
Г професіоналізми |
5 протокол, угода,
розпорядження, заява |
Ґ слова-терміни |
6 вода, рука, зелений,
брат |
Д офіційно-ділова
лексика |
-
Послухайте гумористичну розповідь про Петю Мимовуха, знайдіть
фразеологізми, з’ясуйте їхнє значення. Випишіть третє речення, виконайте його
синтаксичний розбір.
Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. У
другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя ґав.
У третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в
четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха (Д.Білоус).
- До вказаних давніх назв професій
доберіть (усно) сучасні відповідники.
Бортник – (пасічник, бджоляр)
зодчий – (архітектор, художник-будівельник)
знахар – (цілитель, народний лікар)
бровар – (пивовар)
кушнір – (фахівець, що вичиняє хутро із шкури та шиє хутряні вироби)
машталір – (конюх, кучер)
лимар – (спеціаліст з
кінської упряжі)
гутник – (ремісник, що виготовляє скляні вироби)
стадник – (пастух стад)
стельмах – (спеціаліст з виготовлення коліс, возів, саней)
- А ким ви хочете бути в майбутньому?
Домашнє завдання:
Повторити матеріал §8 – §17, виконати вправу 145, вправу 146, підготуватись
до контрольної роботи.
Твір-роздум — це зв’язний текст, що
характеризує логічно послідовний ряд думок, міркувань, висновків на певну тему.
Характерною ознакою тексту-роздуму є перебування речень у відношеннях причини й
наслідку (обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).
Роздум складається з трьох частин:
1) Теза — частина, що
містить думку, яку треба довести чи пояснити (вступ).
2) Докази —
аргументуюча, пояснювальна частина.
3) Висновок, що, як правило, збігається з думкою, висловленою на початку тексту.
Пам’ятка «Як працювати над твором-роздумом»
1)
Продумайте тему та основну думку роздуму.
2)
Коротко і чітко сформулюйте основні тези роздуму.
3)
Доберіть переконливі докази (факти із життя,
власних спостережень, літератури тощо).
4)
Зробіть відповідні висновки.
5)
Уживайте для зв’язку частин роздуму такі слова: бо,
через те що, тому що, отже, таким чином та ін.
Завдання: прочитати зразок учнівського твору. Виділити в ньому всі структурні елементи. Довести, що
це роздум.
Чому з усіх пір року я люблю літо
Говорять, у природи немає поганої погоди. Але
з усіх пір року я найбільше люблю літо. Чому? А ось слухайте.
По-перше,
з першого літнього дня починаються найдовші канікули. Цілі три місяці не треба
ходити до школи та вчити уроки.
По-друге,
у цей час тато з мамою йдуть у відпустку: ми маємо змогу увесь час бути разом.
По-третє,
влітку можна поїхати до моря, порибалити на річці чи озері, скупатися,
погрітися на сонечку. А ще влітку достигають овочі, фрукти та ягоди. Все цвіте
та зеленіє.
Зрештою,
нам не треба носити важкий і незручний одяг, можна дати тілу відпочинок.
Отож, я
вважаю літо найкращою порою року і найбільше його люблю.
У загальних назвах іншомовного походження приголосні здебільшого не подвоюємо: абат, акумулятор
За традицією з подвоєнням пишемо загальні назви:алло, аннали, бонна, білль, брутто, булла, ванна, вілла, донна, мадонна, манна, мулла, мокко, мірра, канна, панно, пенні, тонна, дурра, мірра та слово Аллах.
У разі збігу в загальних назвах однакових приголосних префікса й кореня подвоєння звичайно зберігаємо: імміграція, сюрреалізм, котрреволюція.
Подвоєння приголосних переважно зберігаємо у власних назвах: Марокко, Голландія та похідних загальних: марокканці, голландець.
На місці крапок уставте, де потрібно, літери. Поясніть правила подвоєння літер у словах іншомовного походження.
Ас..ортимент, мас..а, індивіду..м, кас..а, нет..о, аб..ревіатура, інтел..ігент, сум..а, тер..иторіальний, ак..редитація, сюр..еалізм, тон..а, дис..ертація, ім..ігрант, іл..юзія, іл..юстративний, ваку..м, хоб..і, шил..інг, ін..оваційний, кор..упція, колон..а, контр..еволюційний, ан..отація, рал..і, гіп..ократівський, груп..а, ал..ея, барок..о, інтермец..о, конгрес.., ван..а, мас..аж, новел..а, бал..он, кол..екція, віл..а, ім..унітет, еф..ективний, ком..унікація, кор..ектор, ас..амблея, оп..онент, Ренес..анс, Ген..адій, Рим..а, Ізабел..а, Іп..олит.
- З плином часу деякі речі виходять з ужитку, тому зникають і слова, які їх позначають (наприклад, вельможа, князь, кольчуга). Такі слова називаються застарілими і вони становлять пасивну лексику людини. До застарілих слів відносять архаїзми та історизми
Словничок незрозумілих слів :
Активний - енергійний, діяльний , завзятий.
Пасивний – бездіяльний.
І навпаки - із розвитком науки, техніки, мистецтва з’являються нові слова,предмети, явища, які вимагають відповідних назв( скажімо, ком’ютер, плеєр, дискета,смс.) Таким чином виникають нові слова – неологізми, які згодом стають загальновживаними.
До активної лексики сучасної української мови належать загальноукраїнські слова, які ми постійно вживаємо: земля, світло, вільний, білий, п’ять, писати, завтра, тут.
До пасивної лексики мови належать слова, які рідко вживаються. Сюди належать усі застарілі слова і нові слова, які недавно виникли і ще не ввійшли до загальнолітературного вжитку, а також слова спеціального призначення: діалекти, професійна лексика тощо .
Часто можна зустріти людей на прізвище Бондар, Стельмах, Мірошник, але багато хто не може пояснити, що вони означають:
Бондар — ремісник, що виробляє дерев’яні ложки та відра, діжки.
Стельмах — ремісник, що робить сани, вози, колеса.
Мірошник — власник млина, або той, хто працює в млині.
Гутник — майстер на скляному заводі.
Як бачимо, усі ці слова — назва професій, яких уже немає, залишилися тільки поодинокі майстри, які показують нам своє вміння.
Слова, які вийшли з нашого вжитку і позначають явища з минулого, називаються історизмами.
Слова «гайник, лицедій, тинькар, постригач» для нас також є незрозумілими, але на сьогодні ці професії залишилися, вони взяли собі за назву синонімічний аналог: лісник, актор, штукатур, перукар.
Слова, що замінили сінонімічною назвою, називаються архаїзмами.
Зверни увагу!
Історизми і архаїзми часто плутають, тому запам’ятаймо:
Історизми — це явища або предмети, що зникли.
Архаїзми — це явища або предмети, що замінили іншими синонімами.
Чому так сталося, що деякі слова зникли з нашої мови, а деякі ми замінили?
Наш світ постійно змінюється, а разом з ним змінюється і словниковий склад мови.
Він весь час перебуває в русі: зникають слова, які ми не вживаємо, але натомість з’являються нові слова, адже виникає потреба називати нові предмети, явища, поняття:
екофорум, комп’ютер, модельєр, марафон, стиліст, прес-секретар, телефакс.
Деякі слова втрачають своє попереднє значення і набувають нового
Приклад: Планшет: застаріле значення — дошка, на яку наклеєно креслярський папір; сучасне значення — підвид сучасного комп’ютера.
Троль: у скандинавському фольклорі — потворний карлик, гігант чи демон; у сучасному світі набуло значення — той, хто розміщує брутальні повідомлення в мережі Інтернет.
Слова, що є новими у мові називаються неологізмами, вони позначають нові поняття і предмети.
Зверни увагу!
Не варто вживати в українській мові неологізми, запозичені з інших мов, якщо в мові є прямі відповідники усталеного традиційного значення, це допоможе уникнути небажаних помилок.
домінувати — переважати
ексклюзивний — виключний
креативний – творчий
шоп, бутик, маркет – крамниця
Не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник.
Багато слів, звичних для нас, свого часу були неологізмами:
У 18 столітті – рудник, маятник – це неологізми.
У 19 столітті ці слова є загальновживаними.
У 20 столітті вони є історизмами.
Хейтер, кольчуга, щит, твіт, меч, тролінг, дискета, веретено, кеш, серп, шолом, емодзі.
Поясни значення неологізмів
Добери синонім до архаізмів
Пряма мова та діалог
Виражає | Супроводжується | Утворює | Стоїть |
чуже мовлення передане дослівно, без змін | словами автора, які вказують, кому вона належить; | разом зі словами автора речення з прямою мовою; | після слів автора, перед ними |
Інтонація | Пунктуація | ||
Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення; Слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією. | 1. А: «П!(?)”. 2. «П», - а. 3. «П?» - а. 4. «П!» - а. |
Орфографічна п’ятихвилинка
- Вставте префікси с-, з-, роз-, без-, при-, прі-, пре-.
…планувати,
…журний, …великий, …сердечність, …шити, …ядерний, …ятрити, …весело, …гаснути,
…яснити, …забути, …ціпити, …жовклий, …мерзнути, …клеїти.
У зошитах записати дату, тему уроку.
- Запишіть речення,
визначте в них граматичні основи.
- Спишіть, розставляючи розділові знаки. Визначте граматичну основу речень.
Домашнє завдання: вправа 35
15.09.2020
Завдання на 25.05.2020
Зробіть повний синтаксичний розбір поданих речень.
1.Буду я навчатись мови золотої... ( А.Малишко)
2.Українську мову шанують у світі.
3.В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ ( О.Олесь).
- Прочитайте виразно текст. Якщо в ньому не вистачає розділови знаків – доставте їх.
1.Український народ творив свою мову упродовж віків.
2.Колективна пам’ять народу – творця береже слово а в ньому - і своє
безсмертя.
3.У сові рідної мови захована якась таємнича сила що в неповторному
поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови.
4.Мова – дивосвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною
незліченна кількість слів (І.Вихованець)
Зробіть повний фонетичний розбір слів : пам’ять, рідної, українська,творця.
Виразно прочитайте текст. Підкресліть головні члени речення.
Завдання на 18.05.2020
Завдання на 20.05.2020
Самоперевірка
Шановні учні! Прошу Вас самостіно перевірити попередню роботу за зразком, оцінити її, а мені надіслати результат.
Завдання на 20.05.2020
Завдання на 22.05.2020
Завдання на 13.05.2020
Тема: Конференция Zoom Ліна Василівна Коваленко Контрольний диктант 5-В
Время: 13 мая 2020 02:00 PM Хельсинки
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/77586846409?pwd=c1Y5cElnNk4xVUhVMTFISXN6RkFoZz09
Идентификатор конференции: 775 8684 6409
Пароль: 029577
Домашнє завдання: повторити вивчене
Завдання на 14.05.2020
Виражає
|
Супроводжується
|
Утворює
|
Стоїть
|
чуже мовлення передане дослівно, без
змін
|
словами автора, які вказують, кому
вона належить;
|
разом зі словами автора речення з
прямою мовою;
|
після слів автора, перед ними
|
Інтонація
|
Пунктуація
|
||
Пряма мова вимовляється
як розповідне, питальне, спонукальне
чи окличне речення;
Слова автора вимовляються тільки з
розповідною інтонацією.
|
1. А: «П!(?)”.
2. «П», - а.
3. «П?» - а.
4. «П!» - а.
|
У відеоуроці в першому завданні є помилка на правопис вставного слова. Хто першим надішле слово , написане правильно, отримає 12 балів.
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ
Просте
|
Складне
|
Має одну граматичну
основу.
|
Складається з двох або більше
простих речень, об’єднаних
за змістом та інтонацією. Отже, має дві або більше граматичні основи. Прості
речення у складному поєднуються як за допомогою сполучників (сполучних слів),
так і без них.
|
Воля дорожча за життя. (Нар.творч.)
|
Життя не має ціни, а
воля дорожча за життя.
Життя не має ціни, воля ж дорожча за життя.
|
2
|
4
|
1
|
3
|
и
|
т
|
л
|
с
|
2
|
5
|
4
|
1
|
3
|
6
|
д
|
с
|
е
|
а
|
р
|
а
|
Тема. Тренувальний диктант
Тема: Конференция Zoom Ліна Василівна Коваленко Тренувальний диктант
Время: 8 мая 2020 02:00 PM Хельсинки
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/79851074346
Идентификатор конференции: 798 5107 4346
Завдання на 27.04.2020
Завдання на 29.04.2020
Лише вставні
|
Не бувають вставними
|
Залежно від контексту
|
мабуть,
по-перше, по-друге, щоправда, крім того, а втім, отже, а також (у
середині простого речення), однак,
одначе, проте
|
навіть, майже, приблизно, принаймні,
все-таки, якраз, мовби, неначе, причому, саме, особливо
|
правда, кажуть, може, звичайно,
здається, можливо, видно, навпаки, справді, очевидно, нарешті, на щастя,
виходить
|
Завдання на 30.04.2020
Українська мова 5-В клас
1. У річках ставках та озерах України водиться така риба короп карась лящ плітка окунь судак лин щука і сом. 2. У густих дібровах справжнє пташине царство зяблики дрозди зорянки синиці солов'ї. 3. А в лісах можна зустріти хижаків лисицю вовка ласку тхора.
Тема: Конференция Zoom Ліна Василівна Коваленко
Время: 23 апр 2020 02:00 PM Хельсинки
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/77651816376
Идентификатор конференции: 776 5181 6376
Комментариев нет:
Отправить комментарий