Мова 11-Б клас

 

17.11.20

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Виконати тестові завдання

1. У котрому рядку допущено помилки у правописі префіксів:

а) безграмотний, скрикнути, розгорнути;

б) стримувати, розкрутити, безіменний;

 в) безпечний, сформувати, роскопати.

 2. У котрому рядку допущено помилки у правописі префіксів:

 а) безкоштовний, списувати, розгойдати;

б) росцвісти, зхвилювати, безсмертний;

 в) безхарактерний, стесати, розмести.

 3. У котрому рядку допущено помилки у правописі префіксів:

а) безцільний, скалічений, розрівняти;

б) схибити, безсторонній, розмноження;

 в) зфабрикований, безпілотний, роскроїти.

 4. У котрому рядку у всіх словах треба писати префікс пре- :

 а) пр..їхати, пр..звище, пр..крити, пр..хилити;

б) пр..славний, пр..мудрий, пр..поганий, пр..добрий;

 в) пр..багато, пр..білений, пр.. рва, пр..вал.

 5. У котрому рядку у всіх словах треба писати префікс пре- :

 а) пр..старий, пр..красний, пр..великий, пр..сильний

б) пр..стольний, пр..тихлий, пр..сісти, пр..добритися

 в) пр..нести, пр..милий, пр..єднати, пр..звисько

6. У котрому рядку у всіх словах треба писати префікс пре- :

а) пр..гіркий, пр..чудовий, пр..дніпровський, пр..шкільний;

б) пр..вокзальний, пр..чиста, пр..кінцевий, пр..чепити;

в) пр..довгий, пр..веселий, пр..двічний, пр..добрий.

7. У котрому рядку у всіх словах треба писати префікс пре- :

 а) пр..глянути, пр..садибний, пр..милий, пр..гнічений;

б) пр..поганий, пр..довгий, пр..дорогий, пр..красний;

в) пр..вчити, пр..гальмувати, пр..красний, пр..горілий.

8. У котрому рядку у всіх словах треба писати префікс при- :

а) Пр..дністров’я, пр..чіп, пр..глянути;

б) пр..стольний, пр..подобний, пр..милий;

в) пр..більшений, пр..глибокий, пр..звище.

9. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) статтей, лібретто, Зміїний, безсмертя;

б) лляти, мільйонний, довгожданий, тераса;

в) життєпис, іподром, акумулятор, долар.

10. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) асортимент, голландський, Поволжя, річчю;

 б) Запоріжжя, ссавець, розвантажений, заввишки;

в) військомат, долар, шаленний, небачений.

11. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) ллють, спросоння, піддашшя, ссати;

 б) подорожю, паморозю, попадя, стаття;

 в) несказанно, мільйонний, невинність, численний.

12. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) честю, бадилля, божественний, паморозю;

б) юннат, силенний, панна, ссавці;

в) бовваніти, почуттів, спросоння, областю.

13. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

а) контрреволюція, Голландія, сторіччя, зрання;

б) блаженний, воз’єднання, еммігрант, Бессарабія;

в) імміграція, іподром, десерт, бюлетень.

 14. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) свяченний, невпинність, попідтинню, віссю;

б) хрещений, здійсненний, військкомат, попадя;

в) прусський, подання, памороззю, кутя.

15. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) лляти, шосе, анотація, вілла;

б) лібретто, імунітет, судівство, рілля;

в) ілюзія, фін, кіннота, антена.

16. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

 а) нездоланий, колосся, лібрето, воз’єднання;

б) навантажений, попідтинню, манна, бонна;

 в) нетто, асамблея, навмання, радістю.

17. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

а) юннат, ссавці, соколиний, щоденний;

б) оббити, десерт, Міссурі, колосся;  

в) бруто, священник, касса, ірраціональний.

18. У котрому рядку допущені помилки при спрощенні приголосних:

а) щасливий, вартісний, цілістний, кістлявий;

 б) під'їзний, захисний, пізній, ненависний;

в) совісний, первісний, фашистський, шістнадцять.

19. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних:

а) нацистський, зап’ясний, парламентський, тиснути;

 б) хворостняк, вискнути, брязнуло, гігантський;

в) артистці, хустці, злісний, пестливий.

 20. У котрому рядку допущені помилки при спрощенні приголосних:

а) свиснути, вісник, доблесний, пізній;

б) захисний, заздрістний, виїзний, сонячний;

в) прихвосні, гігантський, чесність, шістнадцять.

21. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних:

 а) під'їзний, тріснути, пестливий, гігантський;

б) ненависний, закарпатський, шелеснути, радісний;

в) безвісний, безвиїздний, проїзний, очисний.

22. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних :

 а) радісно, зловістно, чесно, виїзний;

б) об'їзний, хвастливий, контрастний, беззахисний;

в) доблесний, кістлявий, гігантський, пропускний.

23. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних :

 а) форпостний, тижневий, чесний, пізній;

б) зап'ясний, улесливий, кількісний, сонячний;

в) аванпостний, виїзний, свиснути, шістнадцять.

 

24. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних :

а) швидкісний, персні, якісний, захисний;

б) кореспондентський, намісник, улесливий, цілісний;

в) буревістник, щотижня, заздрісний, їжджу.

 

16.11.20

КОНТРОЛЬНЕ ПИСЬМОВЕ ЕСЕ «ЯК НАВЧИТИСЬ УСПІШНО НАВЧАТИСЯ?»(ПІДГОТОВЧА РОБОТА)

1 урок

Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.

Стиль есе вирізняється:
– афористичністю;
– образністю;
– парадоксальністю.

Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:
– символи;
– метафори;
– порівняння;
– алегоричні і притчові образи.

Для передачі особистого сприйняття автору есе необхідно:
– використовувати всілякі асоціації;
– проводити паралелі;
– добирати аналогії.

Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:
– непередбачувані(парадоксальні) висновки;
– несподівані повороти;
– цікаві зчеплення.

Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Ось деякі з них.
• Ефектний початок – вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний – це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний – пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний – вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий – з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.
• Хронологія есе – послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.
• Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.
• Опис – характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
• Порівняння – в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
• Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Приклад твору-есе публіцистичного характеру.

Я – українець

     Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати – це гарний і рідний мені одяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак – чудовий, жвавий, енергійний і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов’язує багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише у найекстремальніших фантазіях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під рукою. Коли я шукаю розради для душі чи відповідей на складні питання, то перечитую емоційні і мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно милують око. Я – українець?

У випадку поранення з моїх судин струменить кров червоного кольору. Але прапор моєї держави має блакитно-жовте (або синьо-жовте за Конституцією) забарвлення, як і його маленькі копії, що супроводжують мене на життєвих шляхах. Я рідко відмінюю слова «пальто» та «кіно», але якщо вони органічно увіллються у новий правопис, то вживатиму частіше.

Важливі у моєму житті слова говорились різними мовами, але переважно українською. Я – українець?

У дитинстві мені подобалось спостерігати за грою київського «Динамо», і хоч зараз інтерес не той, але це теж певний репрезентант України. Коли дивлюся бої Кличків, крім споглядання спортивної майстерності, приємно, що на престижних світових боксерських аренах здіймається наш прапор. Я байдуже ставлюся до Клочкової, але завдяки їй Україну також знають у світі. Мені не доводилось літати літаками західного виробництва, проте з Ту-154 наша земля виглядає незгірш, як з «Боїнга». У мене не стояла можливість вибору різних громадянств, але, незважаючи на це, я практично не уявляю іншого місця свого постійного проживання, окрім як України. Я буду жити там, де мені зручно і там, де дозволять обставини, але це місце немислиме без українських просторів. Я – українець.

Тут ще земля не охолола від дурості, совковості, російщення, ще ходять вулицями колишні райкомівські і обкомівські керівники, колишні слідчі КДБ і відставні радянські військові. На тутешніх цвинтарях є багато покинутих могил, стертість імен на яких пов’язана не так з матеріалом виготовлення, як з відсутністю належного догляду, бо вже немає кому їх впорядкувати. Я не один, я живу серед моїх співвітчизників, які лаються і б’ються у громадському транспорті, стовбичать у автомобільних пробках, святкують і сумують, працюють і гуляють. Ми різні, але всі ми українці. Серед нас ще є ті, хто не розучився читати і самостійно мислити.

Дев’ять правил написання креативного есе

Як радять писати есе? Правильно! Креативно.  Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Усе просто: головне – засвоїти дев’ять правил.
1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5. Різні слова (синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва позиція.

16.11.20

2 урок

 КОНТРОЛЬНЕ ПИСЬМОВЕ ЕСЕ «ЯК НАВЧИТИСЬ УСПІШНО НАВЧАТИСЯ?»

Шановні учні!

Ваше завдання: написати есе «ЯК НАВЧИТИСЬ УСПІШНО НАВЧАТИСЯ?», користуючись поясненням попереднього уроку.

Наголошую: ви повинні написати есе, а не творче висловлювання у форматі ЗНО.

Роботу пишете на окремих подвійних листочках

Роботу надіслати в класрум 17.11.20 до 10.00

 

 

10.11.20

Записати дату та тему уроку

ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗНАЧЕННЯ, ВЖИВАННЯ, ПОХОДЖЕННЯ). ОСНОВНІ ЛЕКСИЧНІ ПОНЯТТЯ (УЗАГАЛЬНЕННЯ)

 

І. ПЕРЕВІР СЕБЕ (перевірте правильність виконання вправ на минулому уроці)

1.     Переписати речення, добираючи з дужок потрібне .

• Верховна Рада ухвалила закон про збереження енергії. Депутат порушив надзвичайно актуальне питання. На зборах ухвалили правильне ( слушне, доречне) рішення. Я отримав номер абонентської  скриньки. Олена справляє ефектне враження. Сьогодні у метро не працював ескалатор. Опозиція запропонувала парламентові дуже  затратний закон. Нема потреби доводити слушність нашого рішення. Тривалий час ми листувалися. Іншого разу прийшли колеги.

 

2.      Відредагувати висловлення з лексичними помилками.

         • Гарантувати безпеку, укласти договір, тяжкий біль, важке становище, скоїти злочин, скористатися службовим становищем у корисливих цілях, порушити надзвичайно актуальне питання, взяти участь у засіданні.

 

3.Знайти порушення законів милозвучності української мови, виправити їх:

         • Живемо в Одесі, оселились у Києві, оселилися в Ужгороді, зайшов у вагон, робітники й інженери, наука й освіта, дерева й кущі, прийшов і запитав, у кімнаті в Оксани, Степан і Галина, троянди й айстри, вовк і ягня.

ІІ. Повтори вивчене про лексикологію за посиланням

 

http://pravila-uk-mova.com.ua/index/leksika/0-6

 

Індивідуальні авторські неологізми ще називаються оказіональними (від лат. occasionalis – випадковий).

 

-         Запишіть речення, підкресліть авторські неологізми.

         Розгороджуйте, батьку, плота. Охолоджуйте, мати, квас. Стокопито дзвенить кіннота.- Може, їде і ваш Тарас…(І.Низовий). Ото б сміху було! (Крізь сльози) Коли, зібравшись за столом, ви б ждали в гості Дід-Мороза, а я б явився Дід-Теплом! (С.Караванський). Терновий кущ пахтить, рехтить бджолинокрилими квітками. (М.Чернявський). Під вітром хилиться верба, дзвенить ясна безмеж. (М.Луків).

- Поясніть лексичне значення слів переконаний, переконливий. З кожним з ним складіть речення.

- До поданих старослов’янізмів доберіть українські відповідники. Поясніть їхні фонетичні й словотворчі особливості.

Град, врата, чрево, восхвалити.

Зразок. Вражий – ворожий.

- Спишіть синоніми так, щоб спочатку йшло загальновживане нейтральне слово, а потім – стилістично забарвлене (застаріле, емоційно забарвлене тощо).

Горизонт – крайнебо, глибінь – глибина, побіда – перемога, багач – срібляник.

Зверніть увагу!

Правильно використовуйте значення поданих слів

Хронічний – затяжний, тривалий, довгий, постійний, довготривалий.

Неясний – невиразний, непевний, туманний, неспокійний, тривожний, стурбований.

Сильний – дужий, міцний, могутній, потужний, великий.

Основний – головний, найважливіший, найактуальніший, першорядний, першочерговий.

Ліквідувати – скасувати, припинити, знищити, викоренити.

Екстрений – терміновий, спішний, негайний.

Утома – утомленість, стомленість, змореність.

Усунути – відсторонити, звільнити.

Заспокоювати – угамовувати, утихомирювати, утишувати, ущухати.

Ушкодити – пошкодити, зіпсувати, зашкодити, завадити.

 

Як ми говоримо

 

Неправильно                                               Правильно

Повезло                                               Поталанило, пощастило

Бувший                                                          Колишній

Самий цікавий                                     Найцікавіший

Не хватає                                             Не вистачає, бракує

Співставляти                                        Порівнювати

Щодня                                                  Щоденно, повсякденно

На протязі дня                                     Протягом дня

На слідуючий день                              Наступного дня

Принести вред                                     Завдати шкоди

Приносити неприємності                    Завдавати прикростей

З точки зору                                         З погляду

По традиції                                          За традицією

В якійсь мірі                                        Якоюсь мірою

Втрачати свідомість                            Умлівати, непритомніти

Виконати тестові завдання за посиланням

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-leksychne_znachennya/

 

СКРИНШОТИ НАДСИЛАТИ НА ЕЛЕКТРОННУ ПОШТУ

kovalinka50@gmail.com 10.11.20 до 23.00

09.11.20

1 урок

Записати дату та тему уроку

ВПРАВИ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ПОМИЛОК У МОВЛЕННІ УЧНІВ

Найголовнішою ознакою літературної мови є її унормованість. Опанування загальноприйнятих правил сприяє підвищенню культури мовлення людини, тобто вільному володінню мовним матеріалом, умінню правильно добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети й обставин спілкування.

Виконати вправи ( письмово)

1.      Переписати речення, добираючи з дужок потрібне .

         • Верховна Рада (ухвалила, прийняла) закон про збереження енергії. Депутат (порушив, підняв) надзвичайно актуальне питання. На зборах ухвалили (правильне, слушне, доречне, вірне) рішення. Я отримав номер (абонементської, абонентської)  скриньки. Олена справляє (афектне, ефектне) враження. Сьогодні у метро не працював (екскаватор, ескалатор). Опозиція запропонувала парламентові дуже (дорогий, коштовний, затратний) закон. Нема потреби (доводити, доказувати) слушність нашого рішення. (Тривалий, довгий) час ми листувалися. (Іншого, другого) разу прийшли колеги.

 

2.      Відредагувати висловлення з лексичними помилками.

         • Забезпечити безпеку , заключити договір, тяжка біль, важке положення , здійснити злочин , використати службове положення в корисних цілях, підняти надто актуальне питання , прийняв участь у засіданні.

 

3.Знайти порушення законів милозвучності української мови, виправити їх:

         • Живемо у Одесі, оселились в Києві, оселилися у Ужгороді, зайшов в вагон, робітники і інженери, наука і освіта, дерева і кущі, прийшов й запитав, в кімнаті у Оксани, Степан й Галина, троянди і айстри, вовк й ягня.

Виконати тестові завдання за посиланням

 

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-leksychna_pomylka/

СКРИНШОТИ НАДСИЛАТИ НА ЕЛЕКТРОННУ ПОШТУ

kovalinka50@gmail.com 09.11.20 до 23.00

2 урок

РАДІОДИКТАНТ

Беремо участь у написанні  радіодиктанту

Кожного року 9 листопада відзначається Дня української писемності та мови. Свято запроваджене президентським указом від 1997 року на честь Нестора Літописця.

З нагоди свята тисячі прихильників української мови щороку беруть участь у флешмобі й по всьому світу долучаються до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.

Цьогорічний радіодиктант національної єдності буде ювілейним – 20-м за рахунком. Найактивнішими його учасниками традиційно є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі –  у ньому беруть участь представники найрізноманітніших професій та відомі українці.

Загальнонаціональний диктант проводиться у День української писемності та мови, який відзначають 9 листопада.

Цьогоріч він припав на понеділок. Диктант розпочнеться о 9:15.

Пряма трансляція спецпроекту розпочнеться о 9:00 і здійснюватиметься на телеканалі UA: ПЕРШИЙ, а також в ефірі UA: Українське радіо та UA: Радіо Культура. Ведучі у студії розкажуть історію диктанту й дадуть змогу всім охочим підготуватися до його написання.

Текст для ювілейного радіодиктанту написав відомий письменник і видавець Іван Малкович. Науковим консультантом стала доктор філологічних наук, професор Лариса Масенко. Читатиме диктант відома акторка Римма Зюбіна.

Студію для написання цьогорічного диктанту облаштували у читальній залі Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського, де відомі українці писатимуть диктант із дотриманням карантинних вимог.

Долучитися до написання радіодиктанту національної єдності може будь-хто, як в Україні, так і за її межами. Пишуть диктант лише від руки.

Надіслати написаний текст потрібно впродовж астрономічної доби. Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.

Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, 01001, вул. Хрещатик, 26, Українське радіо, "Радіодиктант". Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.

Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку rd@ukr.radio. Для цього слід сфотографувати або відсканувати написаний текст.

Текст диктанту оприлюднять на сайті UA: Українське радіо 11 листопада об 11:00. Після цього електронні листи не прийматимуть.

Для зручності організатори підготували електронну форму для отримання робіт, щоб можна було надіслати диктант за допомогою будь-якого гаджета. Її оприлюднять на сайті UA: Українське радіо 9 листопада.

Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія. Роботи, написані без помилок, отримають подарунки від партнерів проекту. Результати оголосять упродовж 1–2 місяців залежно від кількості отриманих листів.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/radiodiktant-2020-sluhati-onlayn-vseukrajinskiy-diktant-tekst-novini-ukrajini-11209589.html

30.10.20

Записати дату та тему уроку

ТРИЧАСТИННА ПОБУДОВА ТЕКСТУ (ВСТУП, ОСНОВНА ЧАСТИНА, ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА) ЯК НАЙБІЛЬШ АДЕКВАТНА ЛОГІЦІ РОЗВИТКУ ДУМКИ

1.    Прочитати § 9

2.    Виконати вправу 95

3.    Готуємося до ЗНО

Повторити правопис слів іншомовного походження

Правопис и, і, ї, у

Пишемо и
у загальних і географічних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (правило «дев’ятки») перед літерами на позначення приголосних (крім й)	дисципліна, система, Алжир, Сирія, Мексика

***

Пишемо і
на початку слова	ікона, історія
після літер на позначення приголосних, що не входять до правила «дев’ятки»	піраміда, фінанси, бізнес
перед літерою на позначення голосного або й	піаніно, радіус, ажіотаж, позиція
у кінці незмінних слів	таксі, поні, колібрі
в окремих власних назвах	Грімм, Сідней, Дідро, Россіні

 

Зверніть увагу! У ряді слів іншомовного походження, давно засвоєних українською мовою, після літер, що не входять до «дев’ятки», відповідно до вимови пишеться и: лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо.

З и, а не з і пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мир­та, християнство тощо.

Пишемо ї
після літер на позначення голосних	мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний)

***

Пишемо у
у словах, запозичених із французької мови, після літер на позначення шиплячих ж, ч та в словах парфуми, парфумерія	журі, парашут, Жуль

 ***

Подвоєння літер на позначення приголосних

Подвоєння відбувається:
у власних назвах і словах, похідних від них	Андорра, андоррський
за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово	Імміграція (міграція), сюр­реалізм (реалізм) (але анотація, конотація)
В окремих загальних назвах, які треба запам’ятати: білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно.

 

Зверніть увагу! У загальних назвах іншомовного походження приголос­ні не подвоюються: бароко, група, сума, шосе, ват (але Ватт), фін, комі­сія тощо.

***

М’який знак

М’який знак пишемо після д, т, з, с, л
перед я, ю, є, ї, йо	ательє, мільярд, консьєржка
відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних	альтруїст, фільм (але залп)
відповідно до вимови в кінці слів	магістраль, каніфоль (але бал, шприц)
М’який знак не пишемо
перед я, ю, коли вони познача­ють сполучення м’якого або пом’якшеного приголосного з а, у	тюль, нюанс, резюме

***

Апостроф

Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї
після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р	інтерв’ю, дистриб’ютор, миш’як, Женев’єва
після кінцевого приголосного префікса	ін’єкція, ад’ютант, кон’юнктура
Апостроф не пишемо
перед йо	курйоз, серйозний
коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного	манікюр, бюджет, бязь

 

Зверніть увагу! Апостроф пишемо після початкового д, о в прізвищах: Жанна д’Арк, О’Генрі тощо.

Виконати тестові завдання за посиланням

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-napisannya_sliv_inshomovnogo_pohodzhennya/

СКРИНШОТИ НАДСИЛАТИ НА ЕЛЕКТРОННУ ПОШТУ

kovalinka50@gmail.com

27.10.20

Записати дату та тему уроку

ДОБІР МАТЕРІАЛУ І ЙОГО СИСТЕМАТИЗАЦІЯ (ЗНАХОДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЕЛЕКТРОННИХ; ЗАПИС ВІДІБРАНОГО МАТЕРІАЛУ: ПОВНИЙ ТЕКСТ ПРОМОВИ, ТЕЗИ, КОНСПЕКТ, ПЛАН, ЦИТАТИ)

 Законспектувати поданий матеріал

Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою надання впливу на аудиторію.

В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів:

·         Добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу;

·         Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності;

·         Словесне вираження, літературна обробка мови;

·         Завчання, запам'ятовування тексту;

·         Проголошення.

У свій час Платон зауважив, що “усяка промова має бути складена, наче жива істота, - у неї має бути тіло з головою й ногами, причому тулуб і кінцівки мають пасувати одне одному і відповідати цілому”. Промови бувають імпровізовані та підготовлені. Використання імпровізації залежить від того, наскільки промовець обізнаний у темі, від рівня його ерудиції, цільової аудиторії, від місця й часу виголошення такої промови і т. ін. Однак частіше промовці (навіть досвідчені), які зацікавлені у найбільшому успіху, мають завжди готуватися до кожної окремої промови. Відомо, що успіх промови залежить від старанності її попередньої підготовки. Таке попереднє опрацювання може відбуватися у формі обдумування теми промови або написання конспекту (у деяких випадках і цілого тексту), а також попереднього виголошення промови.

Першим етапом такого творчого процесу стає вибір теми. Належить пам’ятати, що успішною промова буде у тому разі, якщо обрано актуальну тему. Назва теми має бути чіткою, конкретною і короткою, але має відображати зміст і обов’язково зацікавити слухачів. Від складу аудиторії залежить і вибір теми, манера поведінки, зовнішній вигляд, засоби виразності мовлення тощо. Склад аудиторії може бути найрізноманітніший, від цього залежить і стиль промови (лаконічний, довірливий, менторський, дружній, урочистий тощо). Промовцям на політичні чи суспільні теми часто доводиться виступати перед змішаною аудиторією. Промовець має чітко усвідомлювати, з якою метою він проголошує промову, якої реакції слухачів він очікує. Ефективність промови знижується, якщо такої цільової настанови немає. Сучасний промовець має співпрацювати з аудиторією.

Другим етапом підготовки промови є добір матеріалу та його опрацювання. Політикам, викладачам, управлінцям, юристам чи іншим фахівцям, яким у своїй професійній діяльності доводиться часто виступати, рекомендують збирати матеріал постійно. Людство накопичує знання безперервно і все швидше. Для підготовки справді цікавої за змістом промови необхідно зібрати якомога більше відомостей, фактів, прикладів, ілюстративних матеріалів з обраної теми, використовуючи різноманітні джерела: офіційні документи, наукову та науково-популярну літературу, довідники, періодичні видання, результати соціологічних опитувань, а також власні знання та досвід.

Джерела матеріалу підрозділяються на групи:

Безпосередні - матеріал, добутий автором з життя шляхом спостережень, власного досвіду:

·         знання, практика;

·         особисті контакти, бесіди, інтерв'ю;

·         уява - уявне створення нових картин, образів, проектів на основі минулого досвіду з елементами творчості.

Опосередковані:

·         а) офіційні документи:

·         б) наукова і науково-популярна література;

·         в) художня література;

·         г) статті газет і журналів;

·         д) передачі радіо і телебачення;

·         е) довідкова література: енциклопедії, словники;

·         ж) результати соціологічних опитувань.

Варто пам'ятати, що "живий" досвід завжди добре сприймається слухачами, він переконливий і йому вірять.

Матеріал публічного виступу може бути теоретичним і фактичним. Насиченість промови тим або іншим типом матеріалу залежить від жанру. Так, у звітній доповіді потрібно наводити безліч фактів, щоб довести положення і переконати слухачів. Матеріал виступу повинен бути достовірним. Попередньо перевіряють точність інформації, цифр, дат, цитат, імен.

Систематизуючи матеріал, оратор створює план, продумує композицію, логіку викладу, складає і редагує текст.

Підготовка письмового тексту має багато переваг. Написану промову можна перевіряти, виправляти; вона легше запам'ятовується і довше утримується в пам'яті. Писати слід на окремих аркушах, на одній стороні. Досвідчений оратор може обмежитися складанням тез, конспекту або розгорнутого плану виступу.

Тези (від. грец. thesis - "основна думка") - коротко сформульовані положення наукових матеріалів (статей, лекцій, доповідей), які розкривають суть усієї інформації.

Розрізняють два види тез:

• o відібрані автором цитати з першоджерела;
• o сформульовані власними словами основні положення статті чи розділу книги.

Для тез потрібно вибирати саме основні ідеї та положення, розмістивши їх у певній послідовності. Створюючи тези, треба обов'язково зазначити:

• 1. Прізвище, ім'я, по батькові автора статті, книги.
• 2. Заголовок.
• 3. Місце написання й рік видання.

Конспект (від. лат. соnspectum - "огляд") - стислий письмовий виклад змісту лекції, доповіді, роботи.

 Розрізняють такі прийоми конспектування:

• o вільне (думки автора передаються своїми словами);
• o текстуальне (текст записують у вигляді цитат);
• o комбіноване (вільне конспектування поєднане із текстуальним).

Реквізити конспекту:

• 1. Заголовок (повний бібліографічний опис конспектованого джерела).
• 2. План конспекту,
• 3. Текст.

Готуємося до ЗНО

Пригадайте!

Велика літера у власних назвах

1. З великої літери пишуться індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, конспіративні клички, прізвиська: Іва́н Петро́вич Котляре́вський, Ле́ся Украї́нка (Лари́са Петрі́вна Ко́сач), Ма́рко Вовчо́к (Марі́я Олекса́ндрівна Вілі́нська), Ю́рій Клен (О́свальд Бу́ргардт), Дани́ло Га́лицький, Не́стор Літопи́сець, Олекса́ндр Не́вський, Яросла́в Му́дрий; також: Кобза́р (про Тараса Шевченка), Каменя́р (про Івана Франка) тощо.

У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, які пишуться через дефіс, кожна складова частина починається великою літерою: Кві́тка-Основ’я́ненко, Нечу́й-Леви́цький, Сергє́єв-Це́нський; Жан-Жа́к, Зино́вій-Богда́н, Марі́я-Тере́за.

Примітка 1. Різні частки (прийменники, сполучники, прийменники з артиклями) в середині прізвищ та імен іншомовного походження пишуться з малої літери: Абд ель Кері́м, Брето́н де лос Ерре́рос, Варнго́ген фон Е́нзе, Кур де Жебеле́н, Нур ед Дін. Про написання службових слів, що виступають перед прізвищем, див. § 106, п. 1 г.

Примітка 2. Китайські прізвища та складні імена, які завжди стоять після них, пишуться з великої літери: Ма́о Цзеду́н, Сунь Ятсе́н, Та́о Юаньмі́нь.

Примітка 3. У корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських прізвищах та іменах усі складові частини пишуться з великої літери: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Фам Ван Донг, Хо Ші Мін; У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо́ Пуспоюдо́, Суджоно́ Ходіното́; Кула́б Сайпраді́т, Луа́нг Вічи́т Ватака́н.

Примітка 4. Про правопис східних власних імен (турецьких, єгипетських, азербайджанських та інших тюркського чи арабського походження зі складовими частинами бей, заде, огли, паша) див. § 106, п. 2 е.

Примітка 5. Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей і предметів, пишуться з малої літери: донжуа́н, ловела́с, ме́нтор, мецена́т, робінзо́н, бра́унінг (пістолет), галіфе́ (штани), ди́зель (двигун), макінто́ш (одяг), макси́м (кулемет), рентге́н (апарат), френч (одяг). Так само пишуться загальні назви, утворені від власних імен (прізвищ): бонапарти́зм, мічу́рінець, пушкіні́ст, шевченкіа́на.

Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами), пишуться з великої літери:

Нові появляються вчені з різних галузей науки й техніки — нові Мічуріни й Ціолковські (Тичина). Потрібні нам і Гоголі, і Щедріни (Сліпчук).

Якщо ж прізвища (імена) вживаються зневажливо, вони пишуться з малої літери: кві́слінги.

Примітка 6. Назви народів, племен, а також людей за національною ознакою або за місцем проживання пишуться з малої літери: ара́би, африка́нці, латиноамерика́нці; ацте́ки, іроке́зи, поля́ни; білору́с, латві́єць, росія́нка, украї́нець; запорі́жці, кия́нин, львів’я́ни, полта́вець, полта́вка.

2. З великої літери пишуться індивідуальні назви:

а)Міфологічних істот і божеств: Анте́й, Аполло́н, Афі́на, Ахілле́с, Бу́дда, Вене́ра, Мо́ло́х, Перу́н.

Примітка 1. Родові назви міфологічних істот пишуться з малої літери: а́нгел, де́мон, лісови́к, му́за, ні́мфа, руса́лка, тита́н, фавн, фе́я.

Примітка 2. Індивідуальні міфологічні назви, що перетворилися в загальні або вживаються в переносному значенні, пишуться з малої літери: мо́ло́х війни; На спортивну арену вийшли сучасні геркулеси.

б)Дійових осіб у байках, казках, драматичних творах, хоч у звичайній мові вони вживаються як загальні імена: Во́рон, За́єць, Лиси́ця, Осе́л, Щу́ка; Лісови́к, Ма́вка, Переле́сник; Дід Моро́з, Той, що гре́блі рве; Черво́на Ша́почка; Будя́к, Троя́нда, Хліб.

Примітка. Якщо назви персонажів із казок, творів для дітей і т. ін. не виступають дійовими особами окремих творів, а використовуються як загальні, вони пишуться з малої літери: ба́ба-яга́, дід-моро́з, іва́н-покива́н.

3. З великої літери пишуться назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Генера́льний секрета́р ООН, Президе́нт Украї́ни, Голова́ Верхо́вної Ра́ди Украї́ни, Генера́льний прокуро́р Украї́ни, а також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу (під час візитів до України тощо): Президе́нт Сполу́чених Шта́тів Аме́рики, Прем’є́р-міні́стр Кана́ди і т. ін.

Примітка 1. Назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з малої літери: голова́, дека́н, дире́ктор, міні́стр, ре́ктор, президе́нт НАН Украї́ни, секрета́р; акаде́мік, генера́л-лейтена́нт, заслу́жений дія́ч мисте́цтв, наро́дний арти́ст Украї́ни, лауреа́т Держа́вної пре́мії ім. Т. Г. Шевче́нка, член-кореспонде́нт; до́ктор нау́к, кандида́т нау́к.

Примітка 2. З малої літери пишуться також назви титулів, рангів, чинів: баро́н, ге́рцог, граф, імпера́тор, князь, коле́зький асе́сор, коро́ль, принц, цар, шах.

Примітка 3. Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можуть писатися з великої літери: Міні́стр осві́ти і нау́ки Украї́ни, Посо́л Респу́бліки По́льща, Президе́нт Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни.

Примітка 4. Умовні власні назви в актах, договорах та інших офіційних документах пишуться з великої літери: Висо́кі Догові́рні Сто́рони, Автор і Видавни́цтво тощо.

4. Клички свійських тварин, а також приручених чи дресированих звірів і птахів пишуться з великої літери: Сірко́ (собака); Сніжи́нка (кішка); Гнідко́, Стріла́ (коні); Круторо́гий, Си́вий (воли); Рекорди́стка, Ли́ска (корови); Ра́ві, Ша́ші (слони); Кра́сень, Фарао́н (папуги) та ін.

Примітка. Назви груп тварин, хоч вони й походять від індивідуальних кличок, пишуться з малої літери: З випасу поверталися рекордистки й лиски. Так само з малої літери пишуться назви порід тварин: бульдо́г, вівча́рка, пі́нчер.

5. Назви сортів рослин у спеціальній літературі пишуться з великої літери: Анто́нівка, Бі́лий нали́в, Снігови́й кальві́ль, Папері́вка (яблуні); Украї́нська гли́ва, Лісова́ красу́ня (груші); Реко́рд, Уго́рка (сливи); Шпа́нка ра́ння (вишня).

Але в загальному вжитку вони пишуться з малої літери: анто́нівка, гли́ва, уго́рка.

6. Астрономічні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої літери: Вели́ка Ведме́диця, Козері́г, Марс, Моло́чний Шлях, Сату́рн, Юпі́тер. Так само пишуться народні назви сузір’їв і галактик: Вели́кий Віз, Кво́чка, Па́сіка, Чума́цький Шлях тощо.

Примітка 1. Родові означення при астрономічних назвах звичайно пишуться з малої літери: зі́рка Альтаї́р, коме́та Галле́я, Тунгу́ський метеори́т, сузі́р’я Вели́кого Пса, тума́нність Андроме́ди.

Примітка 2. Слова земля́, мі́сяць, со́нце пишуться з великої літери тоді, коли вони вживаються як астрономічні назви: Навколо Сонця обертається Земля зі своїм супутником Місяцем. Але: обробіток землі, схід сонця.

7. Назви сторін світу: за́хід, пі́вдень, пі́вніч, схід, норд-о́ст, півде́нний за́хід — звичайно пишуться з малої літери. Якщо під цими назвами розуміються країни чи народи, тоді вони пишуться з великої літери: Дале́кий Схід, За́хідна Украї́на, краї́ни За́ходу, куро́рти Пі́вдня, наро́ди Пі́вночі, Півде́нне Полі́сся, Півні́чна Букови́на, Схід проки́нувся.

8. Географічні й топографічні власні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої літери, крім службових слів і родових означень (зато́ка, мис, море, о́стрів, пік, хребе́т і т. ін.): А́зія, Антаркти́да, Балка́нський піво́стрів, Бе́рингове мо́ре, Північнокри́мський канал, Володи́мир-Воли́нський, гора́ Гове́рла, Гри́бова губа́, Зеле́ний мис, о́зеро І́льмень, Кавка́зький хребе́т, пік Шевче́нка, Москва́-ріка́, Нага́єва бу́хта, прото́ка Па-де-Кале́, Пана́мський переши́йок, Пе́рська зато́ка, Півні́чний по́люс, Східноєвропе́йська рівни́на, Ура́ло-Кушу́мський степ.

Примітка 1. Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Бі́ла Це́рква, Білове́зька Пу́ща (заповідник), Було́нський Ліс (парк), Вели́кі Лу́ки, Жо́вті Во́ди, Залі́зні Воро́та, Зеле́ний Гай, Микі́льська Слобі́дка, Нова́ Гвіне́я (острів), Товста́ Моги́ла, Я́сна Поля́на. Так само з великої літери пишуться складові частини географічних назв, що означають титули, посади, фах і т. ін.: мис Капіта́на Дже́ральда, на́бережна Лейтена́нта Шмі́дта; також зато́ка Свято́го Лавре́нтія.

Примітка 2. Прийменники, артиклі й сполучники в складі географічних назв пишуться з малої літери й відокремлюються дефісом: Було́нь-сюр-Мер, Порт-о-Пре́нс, Рі́о-де-Жане́йро, Сен-е-Уа́з, Фонте́н-сюр-Рон, Фра́нкфурт-на-Ма́йні.

Артиклі й частки, що стоять на початку іншомовних географічних назв, пишуться з великої літери й приєднуються дефісом: Де-Брейне́, Ла-Ма́нш (протоки), Ле-Крезо́, Лос-А́нджелес (міста), Лос-Фра́йлес (острови).

Примітка 3. В іншомовних складних географічних назвах, що пишуться через дефіс, з великої літери пишуться й родові позначення: Ісси́к-Куль (куль — озеро), Мую́н-Кум (кум — пісок), По́рто-Але́гре (порто — порт), Рі́о-Не́гро (ріо — річка), Ха́ра-Нур (нур — озеро), але: Алата́у, Амудар’я́, Дихта́у, Сирдар’я́.

Якщо ж складова частина такої назви увійшла в українську мову як загальна родова назва, то вона пишеться з малої літери Вара́нгер-фіо́рд, Дю-фіо́рд. Так само з малої літери пишуться й родові позначення в іншомовних назвах вулиць, майданів, бульварів: Ка́йзер-плац, Лі́бкнехт-штра́се (штрасе — вулиця), Трафальга́р-сквер (сквер — площа), Тре́птов-парк, Уо́лл-стрит (стрит — вулиця).

Примітка 4. Географічні назви, вжиті в переносному значенні, зберігають написання з великої літери: Верса́ль (у значенні «Версальський мир»), Ка́нни (у значенні «оточення та розгром»), Мю́нхен (у значенні «Мюнхенська угода 1938 р.»), Парна́с (у значенні «світ поезії»), Седа́н (у значенні «воєнний розгром»).

9. Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), шляхів (залізничних, морських і т. ін.), каналів, течій (морських), а також майданів (площ), парків і т. ін. пишуться з великої літери, а їхні родові позначення — з малої: Андрі́ївський узві́з, Байка́ло-Аму́рська магістра́ль, бульва́р Тара́са Шевче́нка, Військо́во-Грузи́нська доро́га, ву́лиця Петра́ Сагайда́чного, Жито́мирська автостра́да, Льві́вська пло́ща, майда́н Незале́жності, Музейний прову́лок, Стри́йський парк, Півде́нно-За́хідна залізни́ця, Півні́чний морськи́й шлях, проспе́кт Дру́жби наро́дів, Ромода́нівський шлях, течія́ Гольфстрі́м.

Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунктів тощо слова брід, вал, воро́та, міст, шлях, яр і т. ін. вже не сприймаються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери: Бо́ричів Тік, До́брий Шлях, Кози́ний Брід, Кра́сні Воро́та, Кузне́цький Міст, Яросла́вів Вал (вулиці); Го́ла При́стань (місто), Кози́нські Горби́ (урочище), Сухи́й Яр (село).

10. Утворені від географічних найменувань назви тварин, птахів, страв, напоїв, тканин і т. ін. пишуться з малої літери: босто́н (тканина), йоркши́р (порода свиней), лего́рн (порода курей), маде́ра (сорт вина), сая́ни (напій), сваля́ва (мінеральна вода), сенберна́р (порода собак), симента́лка (порода корів), тока́й (сорт вина) і т. ін.

11. У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літери: Анта́нта, Балка́нські краї́ни, Європе́йське Економі́чне Співтовари́ство, Співдру́жність Незале́жних Держа́в, Всесві́тня Ра́да Ми́ру, Міжнаро́дний коміте́т Черво́ного Хреста́, Організа́ція Об’єднаних На́цій, Ра́да Безпе́ки, Трої́стий сою́з.

12. Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць пишуться з великої літери. Причому, коли назва держави чи автономної республіки складається з кількох слів, то всі слова пишуться з великої літери: Ара́бська Респу́бліка Єги́пет, Держа́ва Бахре́йн, Респу́бліка Білору́сь, Автоно́мна Респу́бліка Крим, Кита́йська Наро́дна Респу́бліка, Коре́йська Наро́дно-Демократи́чна Респу́бліка, Князі́вство Мона́ко, Королі́вство Бе́льгія, Респу́бліка Болга́рія, Респу́бліка І́ндія, Респу́бліка Ку́ба, Респу́бліка По́льща, Респу́бліка Руму́нія, Соціалісти́чна Респу́бліка В’єтна́м, Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, Уго́рська Респу́бліка, Фра́нція.

У назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад тощо з великої літери пишеться тільки перше слово: Воли́нська о́бласть, Євре́йська автоно́мна о́бласть, Краснода́рський край, Не́нецький автоно́мний о́круг, Новомли́нівська сільра́да, Рожи́щенський райо́н, У́манська міськра́да.

Це правило поширюється й на назви старого адміністративно-територіального поділу: Бе́регівський о́круг, Ві́тебське воєво́дство, Ло́хвицький пові́т, Новоросі́йська губе́рнія, Со́сницька со́тня, Староду́бський полк, Черка́ське старо́ство.

Примітка. Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних об’єктів пишуться з великої літери: Букови́на, Ві́нниччина, Закавка́ззя, Закарпа́ття, Золотове́рхий (Київ), Наддніпря́нщина, Підмоско́в’я, Побу́жжя, Поді́лля, Поку́ття, Полі́сся, Приазо́в’я, Прикарпа́ття, Причорномо́р’я, Приура́лля, Росі́йська Федера́ція, Славу́тич (Дніпро), Слобожа́нщина. У спеціальному стилістичному вживанні пишуться з великої літери й загальні назви: Батьківщи́на тощо.

13. У словосполученнях — назвах державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій як України, так і інших держав з великої літери пишеться тільки перше слово, що входить до складу назви: Верхо́вний суд США, Генера́льні шта́ти Королі́вства Нідерла́ндів, Збро́йні си́ли Украї́ни, Наро́дна пала́та Респу́бліки І́ндії, Націона́льна ра́да Демократи́чної па́ртії Украї́ни, Націона́льна гва́рдія Украї́ни, Центра́льна упра́ва Всеукраї́нського товари́ства «Просві́та» ім. Тара́са Шевче́нка.

Це стосується й назв державних установ минулого: Держа́вна ду́ма, Зе́мський собо́р, Тимчасо́вий у́ряд.

Але в назвах таких найвищих державних установ України, як Верхо́вна Ра́да Украї́ни, Конституці́йний Суд Украї́ни, Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни, з великої літери пишуться всі слова.

Примітка. Традиційні, неофіційні назви закордонних державних органів, які періодично скликаються, пишуться з малої літери: бундесра́т, джирга́, конгре́с, ландта́г, меджлі́с, націона́льні збо́ри, парла́мент, сейм, сена́т, сто́ртинг.

14. У назвах міністерств і їхніх головних управлінь, а також у назвах інших установ та організацій, що складаються з кількох слів, з великої літери пишеться тільки перше слово: Націона́льний банк Украї́ни, Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни, Міністе́рство культу́ри і мисте́цтв Украї́ни, Пала́та мір і вимірни́х при́ладів, Украї́нське товари́ство охоро́ни па́м’яток істо́рії та культу́ри, Циві́льний повітря́ний флот Украї́ни.

Це правило поширюється й на офіційні назви:

а)Установ місцевого значення: Викона́вчий коміте́т Доне́цької обласно́ї ра́ди наро́дних депута́тів, Льві́вський обласни́й ві́дділ охоро́ни здоро́в’я, Черні́гівська облспоживспі́лка, Шевче́нківський райо́нний ві́дділ наро́дної осві́ти мі́ста Ки́єва. Але: профко́м Ки́ївського націона́льного університе́ту, страйкко́м, фабко́м і т. ін.

б)Партій України та інших країн світу: Демократи́чна па́ртія Украї́ни, Лейбори́стська па́ртія Вели́кої Брита́нії, Республіка́нська па́ртія США.

в)Міжнародних і закордонних професійних, громадських та інших організацій: Австралі́йський конгре́с тред-юніо́нів, Америка́нська федера́ція пра́ці, Всесві́тній фо́рум украї́нців, Ге́льсінська спі́лка, Міжнаро́дна асоціа́ція україні́стів, Наро́дний рух Украї́ни, Товари́ство об’є́днаних украї́нських кана́дців, Федера́ція незале́жних профспіло́к Украї́ни.

15. Правопис складених назв заводів, фабрик, комбінатів, виробничих об’єднань, шахт, підприємств, установ, а також наукових і навчальних закладів, кінотеатрів, театрів, парків культури та відпочинку, клубів тощо підпорядкований таким правилам:

а)Якщо підприємство, установа, заклад і т. ін. мають символічну назву, номер чи носять чиєсь ім’я, то їх можна писати повністю або скорочено. При цьому в повних назвах початкове слово та перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви, ім’я тощо пишуться з великої літери, а всі інші слова — з малої: Ки́ївський заво́д «Арсена́л», Виробни́че акціоне́рне товари́ство «Поліграфкни́га», Доне́цька ша́хта «Ві́тка-Глибо́ка», Льві́вська сере́дня шко́ла № 1 і́мені І. Франка́, Деся́тий міжнаро́дний з’їзд славі́стів, Націона́льна бібліоте́ка Украї́ни і́мені В. І. Верна́дського, Ки́ївський військо́вий о́круг.

У скорочених назвах перше слово звичайно пишеться з малої літери, символічна назва (у лапках) — з великої: анса́мбль пі́сні й та́нцю імені П. Ві́рського, магази́н «Роксола́на», видавни́цтво «Весе́лка», спорти́вний ко́мплекс «Трудові́ резе́рви», стадіо́н «Дина́мо».

Примітка. Якщо скорочена назва вживається замість повної (на вивісках, етикетках тощо), то її початкове слово пишеться з великої літери: Комбіна́т «Прогре́с», Кооперати́в «Садівни́к», Сере́дня шко́ла № 2.

б)Перше слово власних назв академій, інститутів, науково-дослідних установ, кінотеатрів, театрів, музеїв, парків культури та відпочинку тощо пишеться з великої літери, незважаючи на те, що воно є родовим позначенням: Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни, Книжко́ва пала́та, Держа́вний музе́й украї́нського образотво́рчого мисте́цтва, Голосі́ївський парк і́мені М. Т. Ри́льського, Націона́льна о́пера Украї́ни ім. Т. Г. Шевче́нка, Украї́нська акаде́мія друка́рства.

в)З великої літери пишеться перше слово складених назв типу: Ки́ївський буди́нок мод, Льві́вський пала́ц одру́ження, Ха́рківський клуб метробу́дівців.

З великої літери може писатися перше слово й скороченої назви, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також — на вивісках: Буди́нок учителя, Украї́нський дім, Пала́ц урочи́стих поді́й і т. ін.

Примітка. Якщо до складу найменування установи входить словосполучення, яке може виступати як самостійна назва установи (без початкових слів), то воно пишеться з великої літери: О́перний теа́тр (від Націона́льна о́пера Украї́ни ім. Т. Г. Шевче́нка), Третьяко́вська галере́я (від Держа́вна Третьяко́вська галере́я) та ін.

16. Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших підрозділів установ, організацій, а також слова акти́в, збо́ри, з’їзд, конфере́нція, прези́дія, се́сія, симпо́зіум, ра́да (інституту тощо) пишуться з малої літери: се́сія Ки́ївської обласно́ї ра́ди, ка́федра украї́нської літерату́ри Полта́вського держа́вного педагогі́чного університе́ту ім. В. Г. Короле́нка, засі́дання прези́дії Украї́нського товари́ства охоро́ни па́м’яток істо́рії та культу́ри, ра́да філологі́чного факульте́ту, конфере́нція Міжнаро́дної асоціа́ції україні́стів, се́сія Хмельни́цької міськра́ди, уче́на ра́да Інститу́ту украї́нської мо́ви НАН України.

. У складених назвах іноземних телеграфних агентств усі слова, крім родового імені, пишуться з великої літери й без лапок: аге́нтство Пре́нса Латі́на, аге́нтство Франс Пресс. Щодо назв іноземних фірм, компаній, банків і т. ін., то вони беруться в лапки й з великої літери пишеться тільки перше слово чи власне ім’я, що входить до складу цієї назви: фі́рма «Фі́лко корпорейшн», компанія «Дже́нерал мо́торс», нафтохімі́чна компа́нія «Оксиде́нталь петро́леум корпоре́йшн», банк «Га́ранті траст ко́мпані».

. У назвах творів художніх, музичних і т. ін., наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток тощо перше слово пишеться з великої літери, а назва береться в лапки: пое́ма «Енеї́да», по́вість «Ті́ні забу́тих пре́дків», о́пера «Запоро́жець за Дуна́єм», пі́сня «Стої́ть гора́ висо́кая», підру́чник «Істо́рія Украї́ни», кінофі́льм «Камі́нний хрест», карти́на «Запоро́жці пи́шуть листа́ туре́цькому султа́нові», газети: «Вечі́рні ві́сті», «Ві́сті з Украї́ни», «Го́лос Украї́ни», «Літерату́рна Украї́на», «Сло́во»; журнали: «Все́світ», «Дзвін», «Нау́ка і суспі́льство», «Кобє́та і жи́цє», «Украї́на»; писемні історичні пам’ятки: «Ру́ська пра́вда», «Сло́во о полку́ І́горевім», «Літо́пис Самови́дця».

Примітка 1. У подвійних складених назвах творів, газет і т. ін. з великої літери пишеться також перше слово другої назви: «Андрі́й Солове́йко, або Вче́ніє світ, а невче́ніє — тьма», «Глита́й, або ж Паву́к», «Де́йлі телегра́ф енд Мо́рнінг пост».

Примітка 2. З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Апо́стол, Бі́блія, Єва́нгеліє, Кора́н, Псалти́р, а також назви таких релігійних понять, як Бог (але бог Перу́н і т. ін.), Бо́жа Ма́тір, Син Бо́жий, Святи́й Дух і т. ін.

19. Назви аеропортів, вокзалів, станцій, портів, пристаней і т. ін. пишуться з великої літери: аеропо́рт «Бори́спіль», Ки́ївський вокза́л (у Москві), ста́нція Фа́стів-Пе́рший, ста́нція метро́ «Контракто́ва пло́ща», порт Балакла́ва, при́стань Ржи́щів (на Дніпрі) тощо.

20. Умовні назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав’ярень і т. ін. пишуться в лапках і з великої літери: буди́нок відпочи́нку «Зоря́», пансіона́т «Здоро́в’я», санато́рій «Украї́на», дитя́чий та́бір «Бе́ркут», готель «Золоти́й ко́лос», ке́мпінг «Ча́йка», рестора́н «Ли́бідь», кав’я́рня «Мрі́я».

22. Назви пам’яток архітектури, замків, храмів тощо пишуться з великої літери: Андрі́ївська це́рква, Золоті́ воро́та, Колізе́й, Поча́ївська ла́вра, Хоти́нський за́мок, Софі́йський собо́р.

22. Назви історичних подій, епох, війн, революцій, народно-визвольних рухів, повстань, революційних свят, знаменних дат і т. ін. пишуться з великої літери: Вели́ка францу́зька револю́ція, епо́ха Відро́дження, Вітчизня́на війна́, Колії́вщина, Хмельни́ччина, Семирі́чна війна́, Крива́ва неді́ля, Лютне́ва револю́ція, Льві́вське збро́йне повста́ння 1848 р., Револю́ція 1905 р., Пари́зька кому́на, Льодове́ побо́їще, Полта́вська би́тва, Ренеса́нс, Пе́рше тра́вня, Міжнаро́дний жіно́чий день, Нови́й рік, День учи́теля, День Незале́жності Украї́ни, Свя́то Перемо́ги.

З великої літери пишуться й назви релігійних свят і постів: Благові́щення, Вели́кдень, Іва́на Купа́ла, Петра́ й Павла́, Покро́ва, Різдво́, Те́плого Оле́кси, Успі́ння; Вели́кий піст, Ма́сниця, Петрі́вка, Пили́півка, Спа́сівка тощо.

Примітка 1. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишуться з малої літери: гре́ко-пе́рські ві́йни, громадя́нська війна́, хресто́ві похо́ди, доба ́феодалі́зму, анти́чний світ, сере́дні віки́, середньові́ччя, неолі́т, палеолі́т, трипі́льська культу́ра, палеозо́йська ера.

Примітка 2. Якщо початковий порядковий числівник у складеній назві написаний цифрою, то наступне слово пишеться з великої літери: 8 Бе́резня, 1 Тра́вня.

23. З великої літери пишуться назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Конгре́с за́хисту культу́ри (у Парижі 1935 р.), Конститу́ція Украї́ни, Програ́ма ДемПУ, Потсда́мська уго́да, Верса́льський мир, Акт проголо́шення незале́жності Украї́ни, Деклара́ція прав люди́ни.

24. У назвах орденів, відзнак, що складаються з кількох слів, тільки перше слово (крім родових) пишеться з великої літери: о́рден Вітчизня́ної війни́, о́рден Дру́жби наро́дів, о́рден Незале́жності, о́рден Поче́сного легіо́ну, о́рден Поша́ни.

Якщо така назва береться в лапки, то теж із великої літери пишеться тільки перше слово та власне ім’я, що входить до складу цієї назви: о́рден «Ма́ти-герої́ня», меда́ль «За відва́гу», меда́ль «За ви́зволення Варша́ви», меда́ль «За бойові́ заслу́ги», меда́ль «Партиза́нові Вітчизня́ної війни́».

25. З великої літери в лапках пишуться назви літаків, автомобілів, тракторів та інших машин, пов’язані з найменуванням моделі, заводу, фірми, що їх виготовляють: літа́к «Анте́й», автомобі́ль «Та́врія», авто́бус «Тури́ст», комба́йн «Ни́ва», тра́ктор «Білору́сь».

Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: цуке́рки «Столи́чні», цигарки́ «Украї́нські», вино́ «Перли́на сте́пу», цуке́рки «Пташи́не молоко́».

26. З великої літери пишуться:

а)Прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів (-ова, -ове, -еве), -їв (-єва,-еве), -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне), якщо вони означають належність чогось даній особі: Андрі́єві книжки́, Грінче́нків словни́к, Марі́їн лист, Тичи́нине сло́во, Шевче́нкові пое́зії.

б)Прикметники, які входять до складених особових назв людей як прізвиська: Володи́мир Вели́кий, Дани́ло Га́лицький, Дюма́ Ста́рший, Карл Сміли́вий, Костянти́н Багряноро́дний, Олекса́ндр Не́вський, Яросла́в Му́дрий.

в)Прикметники, утворені від іменників — власних назв, якщо вони входять до складу назв, які за змістом дорівнюють словосполукам «імені когось», «пам’яті когось»: Но́белівська пре́мія, Франкі́вська кімна́та, Шевче́нківська пре́мія.

Примітка. З малої літери пишуться присвійні прикметники, утворені від власних особових імен:

а) За допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): бальза́ківські тради́ції, франкі́вські соне́ти, пу́шкінські руко́писи, шевче́нківський стиль.

б) Якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів: а́вгієві ста́йні, ахілле́сова п’ята́, го́рдіїв ву́зол, дамо́клів меч, езо́півська мова, прокру́стове ло́же, ю́дині срібняки́; архіме́дова спіра́ль, базе́дова хворо́ба, бертоле́това сіль, ві́ттова хворо́ба, га́йморова порожни́на, піфаго́рова теоре́ма.

Виконайте тестові завдання за посиланням

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-velika_litera_ta_lapki_u_vlasnih_nazvah/

Зробіть скриншот виконаного завдання

та надішліть на електронну пошту

kovalinka50@gmail.com

26.10.2020

1 урок

Запишіть дату та тему уроку

АБЗАЦ ЯК ЗАСІБ ЛОГІЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИСЛОВЛЕННЯ. СЛУЖБОВІ ТА ВСТАВНІ СЛОВА ЯК ЗАСІБ ДОТРИМАННЯ ЛОГІЧНОСТІ

 

Пригадайте!

 

У тексті, що розкриває певну тему, визначають мікротеми.

Мікротема – це частина загальної теми (частина тексту, що містить окрему, відносно закінчену думку).

Мікротеми тексту визначають, складаючи його план. Чітко сформульована мікротема — це пункт простого плану тексту.

Тематичне речення — найбільш значуще речення мікротеми, у якому визначається предмет мовлення.

Найбільш значимі у змісті тексту чи абзацу слова називаються ключовими.

Перехід від однієї мікротеми до наступної позначається абзацом.

Абзац —

·         це ряд речень, що містять закінчену думку;

·         це частина тексту, у якій розкривається зміст мікротеми;

·         дозволяє легко сприймати й читати текст;

·         кожний абзац записується з нового рядка, виділяється відступом в першому рядку (пишеться "з червоного рядка");

·         абзац може складатися й з одного речення, яке розкриває одну мікротему.

Прочитайте § 7

Виконайте вправу 78 (письмово)

Прочитайте § 8

Домашнє завдання: § 7-8 (вивчити)

Виконти вправу 89 (письмово)

26.10.2020

2 урок

Запишіть тему уроку

ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ. ПОНЯТТЯ ПРО СТРАТЕГІЮ ОРАТОРА (МЕТА ПРОМОВИ, АНАЛІЗ АУДИТОРІЇ, ВИБІР ТЕМИ)

Опрацюйте поданий нижче матеріал, законспектуйте основні положення

Публічне мовлення — це особливий вид тексту, створюваний за законами риторики, орієнтований на переконання, що зумовлює його інтеграційну природу (письмово-усна форма реалізації, книжно-розмовний тип. мовлення, підготовлено-імпровізаційний характер реалізації). Цей вид тексту може виступати в різних жанрових різновидах (доповідь, лекція, бесіда) та орієнтуватися на різну кількість слухачів.

Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин публічний виступ поділяється на такі види, як :

Доповідь (1. Доповідь ділова - містить виклад певних питань із висновками та пропозиціями; 2. Доповідь звітна містить об'єктивно висвітлені факти й реалії за певний період діяльності керівника, депутата, організації чи її підрозділу);

Промова (це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів, з логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця);

Бесіда;

Лекція (одна з форм пропаганди, роз'яснення суто наукових, науково-навчальних, науково-популярних та ін. знань шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми);

Репортаж

Стратегія оратора — це загальний, всебічний план досягнення цілей, розробка основних напрямків промови. 

Тактика - сукупність прийомів, методів реалізації стратегії, зовнішньомовна структура промови, форма розкриття основної ідеї виступу оратора.

В ораторському мистецтві стратегія — це загальна схема спілкування, загальний план його організації, тактика ж — система послідовних дій, що веде до реалізації обраної стратегії.

Стратегію визначають:

• мета (спільна чи індивідуальна);
• комунікативні установки (маніпулятивні - промова спрямована на задоволення індивідуальної мети оратора, чи гуманістичні - оратор бажає досягнути спільної мети з аудиторією);
• характер спілкування (діалогічний чи монологічний);
• індивідуальні особливості оратора;
• специфіка аудиторії (системи цінностей, інтересів, соціальних установок)

Побудова тактики базується, перш за все, на знаннях про ситуацію та особливості співрозмовників (оратора й аудиторії). Стратегія впливає на тактику, визначаючи в ній систему дій, яку застосовує оратор, передаючи певну інформацію.

Основою мисленнєво-мовленнєвої діяльності оратора виступає концепція — сукупність знань з теми промови, система знань про предмет, яка відбита стисло, коротко. Над нею вже вибудовується стратегія. Отже, стратегія є реалізацією концепції, а теза — головною думкою (частиною стратегії). Стратегічний закон передбачає системну побудову програми впливу на конкретну аудиторію.

Стратегія (програма дій) становить варіант реалізації концепції і характеризується такими ознаками:

·        динамічністю,

·        гнучкістю,

·        варіативністю (порівняйте: концепція є дещо універсальною, загальною, більш-менш стабільною).

Іншими словами, та ж сама концепція може мати декілька стратегій залежно від аудиторії та етапів реалізації стратегії.

З яких компонентів складається стратегія?

ü треба виділити установку, заради якої готується виклад концепції. Установка складається з двох компонентів: завдання, спрямованого на роз’яснення тих чи інших чинників, арґументів, позицій і, зрештою, на переконання аудиторії у чомусь; надзавдання, яке має емоційно-спонукальний характер. Термін «надзавдання» — це та прихована пружина дії, яка, за задумом режисера (термін «надзавдання» запровадив у вжиток К.С. Станіславський), повинна протягом усієї вистави спрямовувати емоції глядачів у певному руслі. Надзавдання означає конкретні практичні дії, очікувані від аудиторії у тому випадку, коли пощастить переконати її, тому надзавдання у мовленні, що переконує, — це елемент мистецтва. Завдання начебто подається слухачам, а надзавдання не підлягає прямому сприйняттю і впливає потай.

ü необхідно вичленувати з концепції коло питань (згідно з психологічним законом сприйняття, їх має бути не більше ніж 7±2, може бути й менше, від 1 до 3, що залежить від установки, особливостей аудиторії), орієнтованих на аудиторію, проаналізувати їх і сформулювати власний підхід до пошуку відповідей на них.

Свої міркування щодо формування стратегії суб’єкт має побудувати на заключному етапі у вигляді тези.

Знаходження тези — це вихідна ланка роботи оратора: якщо ідея не справить враження на слухача, промову вже нічого врятувати не зможе: ні яскрава мова, ні цікаві факти, ні досконала техніка.

Теза:

• провідна ідея, сукупність тверджень, що розгортаються оратором під час спілкування з аудиторією
• взаємозв’язок в цілісності всіх компонентів мовлення: концепції, запитань, установки, аудиторії.

Домашнє завдання: вивчити конспект